48. Облік операцій із закупівлі та продажу готівкової і безготівкової іноземної валюти.

Обмінні валютні операції — це операції, за результатами здійснення яких відбувається обмін однієї валюти на іншу. Вони обліковуються за монетарними рахунками і поділяються на го­тівкові та безготівкові. Ці операції викликають зміни у валютній позиції банку. До готівкових обмінних валютних операцій належать опе­рації з купівлі-продажу іноземної валюти у населення, які здійс­нюються через операційну касу банку чи пункт обміну валюти. Проілюструємо впровадження елементів механізму обліку валют­них операцій на прикладах. Припустимо, що банк купив у фізичної особи за готівку 1000 дол. США за 5100 гри. Офіційний курс валюти на дату опе­рації встановлений 1 дол. США — 5,05 грн. Ринковий курс купі­влі банку становить: 1 дол. США — 5,10 грн; курс продажу: 1 дол. США — 5,20 грн. Готівкові обмінні операції обліковуються неї дату виконання операції. Операція з купівлі банком 1000 дол. оформлюється такими записами:

1)оприбуткування валюти в касі банку:

Д-т 1001 (каса в доларах США) —- 1000 $ та 5050 грн (за офі­ційним курсом). К-т 3800 — 1000 $ та 5050 грн; 2)видача гривень продавцеві в обмін на долари з гривневої каси банку: Д-т 3801 — 5100 грн (за курсом купівлі банку). К-т 1001 —5100 грн; 3)обчислення курсової різниці і відображення суми курсової різниці на рахунку обліку доходів від валютних операцій. Курсова різниця дорівнює: 5100 - 5050 = 50 грн. Д-т 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою» -50 грн. К-т 3801 — 50 грн.

За результатом операції кредитовий залишок за рахунком 3800 дорівнює сумі 5050 грн, а за рахунком 3801 має місце кре­дитове сальдо також у сумі 5050 грн. Рівність сальдо за цими ра­хунками підтверджує правильність реєстрації операції в обліку. Сума витрат банку від здійснення операції, відображеної за рахун­ком 6204,становить 50 грн. Безготівкові обмінні операції в іноземній валюті — це опе­рації, які здійснюються на міжбанківському валютному рин­ку з приводу купівлі-продажу іноземної валюти. Вони розпо­діляються на операції, що виконуються за дорученням клієнтів, і операції, які здійснюються за рішенням банку та ;ідя задоволення його власних потреб. Зазвичай безготівкові валютні операції про­водяться на умовах спот або форвард. Здійснення цих операцій супроводжується часовим розривом між датою операції, на яку укладається угода, та датою валютування чи датою розрахунку. Для реєстрації угоди на дату операції у дев'ятому класі передба­чені такі групи рахунків:

—920 «Валюта та банківські метали, куплені, але не отри­мані»;

—921 «Валюта і банківські метали, продані, але не відіслані»; Безготівкові операції, виконані на умовах спот або форвард, впливають на позабалансову позицію банку в іноземній валюті, для обліку стану якої застосовується позабалансовий активно-пасивний рахунок 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами». Розглянемо приклад купівлі банком валюти за розпорядженням а і за його кошти на міжбанківському валютному ринку. При­мо, що 1 березня 2004 р. TOB «Арктика» надало банку «А» доручення придбати для нього 100 000 дол. США. Валюта необхідна для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом. Клієнт подає до банку необхідні документи, а саме: угоду з нерезидентом (з указаниям обсягу валюти, необхід-для розрахунку); вантажну митну декларацію; довідку податкової установи, в якій резидент зареєстрований як платник податків; заявку на купівлю валюти; платіжне доручення для списання гривневого еквівалента 000 дол. США, за офіційним курсом НБУ 1 дол. — 5,05 грн рахуванням комісійних винагород банку. В день купівлі валюти 1 березня 2004 р. банк «А» оформляє вку на участь у торговій сесії і після одержання підтвердження с право укласти угоду з будь-яким іншим банком. Банк «А» укладає угоду на купівлю 100 000 дол. США з банком «Б» за ринковим курсом купівлі 1 дол. — 5,04 грн. Комісійна винагорода банку «Б» узгоджена у розмірі 0,2 % від гривневого еквівалента проданої валюти.

1. Перерахування банком за платіжним дорученням товариства суми 506 515 грн (це — гривневий еквівалент 100 000 дол. США з урахуванням 0,3 % комісії для банку «А»: 100 000 х 5,05 + 505 000 0,003 = 506 515) і депонування цієї суми на рахунку банку «А» (офіційний курс І дол. США – 5,05 грн): Д-т 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» — 506 515.

К-т 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купів­лі-продажу іноземної валюти» для клієнтів банку — 506 515.

Прожаж нац.валюти: Д: 3801 К: к/р

Купівля іноземної валюти: Д: к/р К: 3800

Продаж іноз.валюти: Д: 3800 К: к/р

Купівля нац.валюти: Д: к/р К: 3801

Відображення результату від торгівлі:

*прибуток: Д: 3801 К: 6204

*збиток: Д:6204 К:3801

Продаж доларів, щоб купити євро:

*продаж долара: Д: 3800.1 К: к/р

*купівля євро: Д: к/р К: 3800.2

Валютні операції клієнтів

Надходження виторгу: Д: 1500 К: 2603

Зарахування 50% виторгу на рах.клієнта: Д: 2603 К: 2600

Зарахування інших 50%: Д: 2603 К: 2900

Продаж 50% на міжбанку: Д: 2900 К: к/р

Відображення комісійних: Д: 2600 К: 6114

Надходження нац.вал. від продажу іноз.вал. Д: к/р К: 2600

48. Порядок переоцінки валютних рахунків та облік її результатів. З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноз.вал. мають оцінюватись на кінець дня за офіційним курсом НБУ з додерженням обовязкового правила: гривневі еквіваленти залишків на рахунках 3800 (за кодами валют) мають=залишкам по відповідних аналітичних рахунках до рахунку 3801.

Рахунок 3801 корегується щодо суми, записаної на рах. 3800 у двох випадках: у разі зміни офіційних курсів валют; у разі підрахунку фін.результатів від торгівельних операцій, проведених протягом дня. Під час кожної зміни офіційного валютного курсу банк виконує операцію переоцінки всіх монетарних статей в іноз.вал. за економічним змістом переоцінка-це перерахунок гривневого еквівалента залишків іноз.вал., що обліковується на таких статтях балансу: грошові кошти, активи і зобовязання, що мають бути отримані або сплачені.

У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноз.вал., тобто про доходи чи витрати, отримані або сплачені внаслідок проведення фінансової операції. Результати операцій, проведених з іноз.вал., обліковується на рахунку 6204 “результат від торгівлі іноз.вал. та банківськими металами”, зокрема результати переоцінювання всіх валютних рахунків балансу, відкритої вал. Позиції банку та підсумкові результати торговельних операцій, що їх виконано за день.

48. Методи нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів та облік амортизаційних відрахувань. Амортизація — це систематичний розподіл вартості основ­них засобів і нематеріальних активів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Строк корисного використання об'єкта основних засобів і не­матеріальних активів визначається банком самостійно під час їх первісного визнання. Метод амортизації обирається банком са­мостійно, залежно від умов одержання майбутніх економічних вигід і зазначається в його обліковій політиці.

Банки України застосовують такі методи нарахування аморти­зації необоротних активів:Зменшення корисності о/з і н/а: Д7499 К4309, 4409. Зменшення корисності: Д5100, 5101, 7499 К4300, 4400 та Д4309, 4409 К5100, 5101.

Відновлення корисності Д4300, 4400 К5100, 5101, 6499 та Д5100, 5101 К4309, 4409 Якщо обєктне зменшив свою корисність Д4309, 4409 К6499

48. -57 Класифікація доходів та витрат банку. Побудова синтетичного обліку доходів та витрат. Доходи — це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу (причому таке збільшення не пов’язане з внесками засновників). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із збільшенням активів або із зменшенням зобов’язань, і таке зростання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу або зменшення зобов’язання. Витрати — це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (причому таке зменшення не пов’язане з виплатами засновникам). Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, що може бути вірогідно визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відповідності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати.

Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У результаті операційної діяльності банку виникають такі доходи і витрати:

Процентні доходи і витрати (відповідно 60 і 70 розділи Плану рахунків); Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків); Результат від торговельних операцій (62 розділ Плану рахунків); Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків); Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану рахунків); Відрахування в резерви (77 розділ Плану рахунків); Повернення списаних активів (67 розділ Плану рахунків); Непередбачені доходи і витрати (відповідно 68 і 78 розділи Плану рахунків); Податок на прибуток (79 розділ Плану рахунків).

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

доходи (витрати) за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, у тому числі цінних паперів до погашення;

доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов’язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

доходи (витрати) за субординованим боргом;

дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

58. Обчислення чистого фінансового результату в системі бухгалтерських рахунків. За тимчасовими рахунками кл.6 і 7 визначаються доходи (збитки) протягом відповідного періоду (місяця, кварталу). Якщо за 6кл сальдо перевищує 7кл – це означає прибуток банку, який відображається на технічному рахунку 5кл., а саме 5999. Отже, Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку, що визначається як різниця між доходами (6кл) та витратами (7кл), котрі обчислюються за правилами фінансового обліку. Це означає, що всі доходи та витрати обліковуються на рах класів 6 і 7 незалежно від порядку оподаткування. Як наслідок, на рахунку 5030 відображається економічний, а не касовий прибуток (збиток). Саме сума економічного прибутку є показником реальної ефективності банку за відповідний період.

58. Облік операцій з розподілу прибутку банку. Чистий прибуток (збиток) який отримано банком у поточному році, обліковуються у 5 класі на рахунку №5900” Результат поточного року”. Він активно- пасивний. Якщо він кредитовий – комерц банк має прибуток, якщо дебетове – збиток. У цьому виподку розглядається як акт-пас. В останній день залишок з рахунку №5900 перераховуються: - кредитовий на рахунок №5040 Приб минулого року, що очікує затвердження -дебетовий 5040 збитки мин року, що очікують затвердження. Ці рах діють до зборів акціонерів. На цих зборах зареєстрований фін результат має бути затвердж. Приймається рішення про розподіл чистого прибутку. Порядок розподілу прибутку повинен відповідати чинному законодавству. Та засновницьким і статутним документам.

Прибуток, що підлягає розподілу, розрах таким чином: чистий приб зб на розмір не відрахувань до резерв фонду- не менше 5% ід суми чистого прибутку після оподаткування. Загальні резерви під певні ризику банку ств згідно законодавства. Обліковуються на рахунку 5020 Загальні резерви. Якщо передбачено створення спец фонді за рахунок нерозподіленого прибутку(матеріал заохочення...) може створ і використ у межах управл обліку.

Розмір прибутку, який передбачений для сплати дивідендів оголошується на зборах акціонерів. Д- це частина чистого прибутку після оподаткування, що розподіляється між акціонерами банку відповідно до акцій. Відрахув до резервного фонду: Дт5040 П Прибуток звітного року, що очікує затвердження; Кт5021 П Резервні фонди. Відрахуваня в загальний резерв Дт5040 П Прибуток звітного року, що очікує затвердження; Кт5020 П Загальні резерви. Нарахування дивідендів акціонерам Дт5040 П Прибуток звітного року, що очікує затвердження; Кт3631П Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами.

Виплата дивідеднід Дт3631П Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами Кт2600, 1001 Облік підтвердженого прибутку, який призначено на капіталізацію- розширення банківського бізнесу Дт5040 Прибуток звітного року, що очікує затвердження; Кт 5030 Результати минулих років. розподіл і невикорист прибутку за результатами попереднього року і зменш на результат відрахувань в офіційні резерви. Офіц резерви: резервн фонд, загальні резерви. Резервн фонд –не менше 25% від сплаченого акціонерного капіталу. Розмір щорічних