37. Організація роботи кас перерахунку та облік їх операцій.

Облік руху готівки у Кб відобр на синтет рах.1001А - банкноти та монети в касі банку.: Дт надходження готівки до каси банку.Кт- готівкові кошти , які видаються для клієнтів банку.Відобр.інкас.гр.коштів для перерах.Дт 1005,Кт 2600(1000).Відобр.інкас.виручки після перерахування: Дт 1001,Кт 1005→Дт1001,Кт2600.Недостача готівки:Дт 1001,Кт 1005(999).Знімаємо 1грн.з поточ.рах.Дт2600,Кт 1001(1грн).Надлишок :Д1001,Кт1005(1001грн.).Зарахування Дт 1005,Кт 2600( 1грн.). До штату кас перерах-ня входять лічільні бригади касирів, які очол-ся контролером і відповідно з ним уклад-ся угода про повну матер. індив-ну відпові-сть. Порядок викон-ня проходить у суворій послід-сті, визначеній Ін-т-ю №1 НБУ. 1. Касир під наглядом контролера розор-є сумку, виймає гроші і чеки, передаючи її контролеру, при цьому пломбу разом зі шпагатом для подальш. (наступного) контролю залишає в себе. 2. контролер дістає з сумки супровідну відомість, попер. Перекон-сь, що в сумці нічого не залишилось. 3. перерах-ши гроші, касир повідомляє контролеру факт. виявлену суму, яку контролер завіряє із зазначеною на лицьовому і зворотньому боках супровідної відомості. 4. при тотожності сум контролер передає для підпису касиру супровідну відомість, гроші касир ховає у шухляді свого робочого столу. 5. при розходженні сум касир разом із контролером звіряє перерах-ну суму грошей за номіналом і повторно перерах-є грошові білети того номіналу, за яким виявлено розбіжності. При підтверджені нестачі або надлишку складається акт на лицьовій стороні супровідної відомості, накладній і квитанції за підписами контролера і касира. Наприкінці дня касир зіставляє суми перерах-ї готівки з даними зведеної відомості. Остаточний контроль проведеної роботи зд-нює гол-й бухг-р, який перевіряє повноту надходження грошей до операц. каси і підписує довідку про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки. Супровідні контрольні та зведені відомості, а також довідка про заг. суму виручки, яка здана інкасаторами за журналом обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок і довідкою про видані їм сумки та явочні картки підшиваються до касових документів дня.

37. Облік операцій з використанням розрахунків платіжними дорученнями. Використання платіжних доручень є найпоширенішим у безготівкових розрахунках. Для обліку використовуються рахунки 2-го класу, зокрема 2600 (АП).Платіжне доручення — це до­кумент з письмовим дорученням клієнта банкові, що його обслу­говує, переказати визначену суму зі свого рахунка на рахунок одержувача коштів. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товар ними і нетоварними платежами. Реквізит «Призначення платежу» у платіжному дорученні заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється переказування коштів одержувачу. Платіжне доручення банк приймає до виконання протягом десяти календарних днів з дня його виписування (день оформлення платіжного доручення не враховується). Платник з власного бажання може зазначати в платіжному дорученні дату валютування, якщо це обумовлено договором про розрахунково-касове обслуговування. До виконання приймаються платіжні доручення платника за умови, що сума, зазначена у платіжному дорученні, не перевищує залишку, що є на його поточному рахунку. У договорі про розрахунково-касове обслуговування банк і платник можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати у реквізиті «Призначення платежу». Не виключено, що платник може подавати до банку платіжне доручення у довільній формі, якщо це передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування. Коли фізична особа не має рахунка в банку, то платник може здійснювати розрахунки з нею, переказуючи кошти платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою. Якщо кошти, що надійшли на відповідний рахунок, не отри­мано фізичною особою протягом ЗО календарних днів, то банк меморіальним ордером повертає їх платнику. Списання за платіжним дорученням клієнта

— коли отримувача і платника обслуговує одна установа банку:

а) Д-т рахунка платника К-т рахунка отримувача;

— коли їх обслуговують різні установи банків:

б) Д-т рахунка платника

К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ».

37. Облік операцій з розрахунків акредитивами. Акредитиви – грошові зобовязання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі платіж при виконанні певних зобовязань. Акредитив за своєю суттю — договір, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він ба­зується, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий; непокритий Відкличний акредитив Безвідкличний

Підтверджений та непідтверджений. Розрахунки акредитивами є поширеною фор­мою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Проте, як і за розрахунків чеками, сума акредитива на певний період вилучає­ться з обігу в платника, оскільки бронюється на окремому аналі­тичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових ра­хунків 2526, 2550, 2552, 2554,2602,2622. При використанні розрахунків за акредитивами використовується ряд позабалансових рахунків, зокрема: 9001 (А) - підтверджені акредитиви. На даному рахунку відображаються підтверджені банком непокриті безвідзивні акредитиви, цей рахунок не використовується банком-емітентом 9122 (А) – непокриті акредитиви. Даний рахунок призначений для обліку зобовязань банку, який відкриває безвідзивний непокритий акредитив.

9802(А) акредитиви до сплати. Рахунок використовується при обліку акредитивів, які виставлені банку для оплати, якщо акредитиви обліковується на даному рахунку, то вони не підлягають обліку по групі рахунків 90, 91. Відкриття акр-ву: в б. подається заявка на відкриття акр-ву. В банку-емітенті: а) Д-т поточного рахунка заявника акредитива К-т аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами»; У викон банку враховуєтся на поза баланс. рах-к 9802 по деб “Акр-ви до сплати” і Кт 9910 «Контррахунок»..

[Надання доручення банком-емітентом іншому банкові ви­конувати акредитив:

Д-т поточного рахунка заявника К-т рахунка 1200 «Коррахунок в НБУ».

Одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення

Д-т рахунка 9802 «Акредитиви до сплати» К-т рахунка 9910 «Контррахунок».]

Депонування коштів відбув-ся на окр. аналіт-му рах. “Розрахунки акредитивами” до баланс-х рах-в 2602, 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. За Відкриття покр акр-ву (б-е)Дт 2600-Кт 2602 на суму акр-ву На позабаланс. рах-к(вб) при використ. покритого акредит. Дт 9802-Кт 9910.

Непокритого(б-е) Дт 9020–Кт 9900. У банкові-виконавці сума непокритого акредитива обліко­вується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати» К-т рахунка 9910 «Контррахунок».

При перевірці док-в банк-е зд-є оплату, списує з 2600 на 1500.

Одночасно викон б: кошти на рах-к постач-ка списуючи кошти з коррах Дт1600 Кт 2600 і з-акриває позаб рах Дт 9910-Кт 9802.

Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива:

Д-т рахунка 1600 К-т рахунка 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касово­го обслуговування клієнтів».

37. Облік операцій з розрахунків чеками. Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотріїмувачу зазначену в чеку суму коштів. Чеки застосовуються для здійснені розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридич­ними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою. Строк дії чекової книжки — один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі — три місяці.

Чек із чекової книжки подається до оплати в банк чекоотримувача протягом 10 календарних днів (день виписування чека не враховується).

Власнику заборонена передача чекової книжки будь-якій іншій юридичній або фізичній особі. Кошти депон-ся на окр. аналітичн. рах-ку “Розрахунки чеками” до балансових синтетичних рах-в 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. ^{Рах-ки пасивні. 1. клієнт придбав чекову книжку. Якщо юр. особа і безготівк. Дт 2600-Кт 6119. Фіз.. особа Дт 2620, готівка Дт 1001– Кт 6119.}

^{2. Б. отримує заявку клієнта (про використ чеки) і депонує на спец. рах-к. Юр.ос. Дт 2600-Кт 2602, Кт 6110. Фіз..ос. Дт 2620-Кт 2622, Кт 6110.}

3. У міру видачі бланків чекових книжок банк відображає зміст операції на позабалансових рахунках:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок» К-т рахунка 9821 «Бланки суворої звітності». 4. Банк переказує суму, зазначену в чеку, на рахунок чекодер-жателя, коли чекодавця і чекодержателя обслуговує та сама уста­нова банку:

Д-т аналіт рахунка «Розрахунки чеками» до відповідно­го балансового рахунка

К-т рахунка 2600 «Поточний рахунок»

К-т рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».

^{5 Прийняття банком чеку на інкасацію. Дт 9830-Кт 9910.}

^{6. Відсилка чеків на інкасу в б.-кореспонд. Дт 9831-Кт 9910. одночасно закр-ся рах-к. Дт 9910-Кт 9830- позабаланс. рах-х. По баланс. – Дт 2602-Кт 1200 (в середині країни), КТ 1500( за межами країни).} 7. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент переказує гроші банкові чекодержателя: Д-т аналіт рах «Розрахунки чеками» К-т 1200 «Коррахунок в НБУ».

8. Одержання інкасового чека банком чекодержателя дає під­ставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку, на рахунок одержувача:

Д-т рахунка 9910 «Контррахунок»К-т рахунка 9831 «Документи й цінності, виставлені на інкасо»; Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок в НБУ» К-т рахунків 2520, 2540—2542,2600,2620.

^{9. Використання чекового рах-ку. Юр.особа. Дт 2602-Кт 2600, фіз..особа Дт 2622-Кт 2620.}