Пит№5.2.Ранньородова первісна громада-генезис та суспільне життя

Бувши єдиною епохою в розвитку первіснообщинного ладу,родова община пройшла довгий шлях історичного розвитку. Важливим рубежем,що його подолало первісне людство в цю епоху,був перехід від привласнення готових видів продукту до виробництва їх,тобто від привласнюю чого господарства до відтворюючого. Це дає підставу розрізняти ранньородову общину мисливців,рибалок і збирачів і пізньородову общину землеробів-скотарів.Розглядаючи проблеми,пов’язані з суспільними відносинами ранньородової громади,слід зауважити що головним соціальним осередком був рід. Він здійснював свою господарську діяльність через родову общину,яка будувалась за родовою ознакою(кровною або шлюбною).Суспільство мисливців і рибалок не знало інших форм власності на землю крім спільної власності всієї групи спів родичів. Засвідчено також колективне володіння мисливськими загонами,рибацькими човнами і сітками. Окремим особам належали лише ідивідуально виготовленні ними знаряддя праці і різні побутові предмети. Рід був верховним власником не лише продуктів колективного полювання чи рибальства,але й будь-якої індивідуальної здобичі.Основними статевими групами ранньородової общини були групи дітей,дорослих жінок і дорослих чоловіків. Поділу суспільства на ці угрупування надавалося велике значення,до того ж дуже важливим вважався віковий рубіж переходу до категорій дорослих,що супроводжувався урочистими обрядами.Первісна община було общиною рівних,але в умовах жорстокої боротьби за існування,цими рівними були лише повноцінні члени виробничого колективу,В раннородовому суспільстві діяв звичай умертвіння перестаричих спів родичів,яка втратили працездатність.Продуктом розвитку ранньородової общини стали релігійні вірування,їх виникнення пов’язане з певним рівнем розвитку інтелекту людини.

Пит№5.3 Матеріальна культура населення пізнього палеоліту

Впродовж усього палеоліту кам’яну сировину обробляли переважно двома способами-ударом і від жимом. Удар міг бути прямий і опосередкований. Частіше всього для удару використовували відбійник-звичайний сферичний камінь,яким ударяли по нуклеусу і відколювався потрібний кусок.

Використовували вони кремінь і в оріньянську епоху,вперше виявляються особливості в обробці кременю. Поширювалися в них наконечники списів і клинни ножів.З’являлися кістяні голки з вушками.

В малдейській культурі загальний вигляд крем’яної індустрії справляє враження певного занепаду:поширені дрібні різці,проколки,скребачки,вістря з затупленим краєм

Починається розквіт кістяної і рогової індустрії. Зявляються:наконечники списів та дротиків,шила,лощила виготовленя з кістки або рогу північного оленя.Також появляються гарпуни.

Пит№5.4 Особливості господарського життя

Для ранньородової общини мисливців,збирачів і рибалок було характерне привляснююче господарство.

У Європі стратегія виживання залежала від змін клімату,а точніше від циклів відступу та вступу льодовика. Біля 18 тис. р тому льодовик сягнув свого максимуму вкривши Скандинавськів пів-острови, Британські острови та інші в тій частині,що спричинило появу нових кліматичних зон з специфічним локальним набором ресурсів,до яких повинні були пристосовуватись давні люди.

Полювання ставало все більше спеціалізованим,поступово увага окремих мисливських колективів зосереджувалась на 1-2 видах великих стадних тварин. У Сх. Європі та Центральній Росії був мамонт і дикий кінь,у Пд. Росії- бізон,в Сибірі- кінь та пн. Олень. Одночасно із спеціалізацією полювання розвивалося більш складні та продуктивні мисливські методи-наприклад «закінне знищення» , «загінне полювання».Застосовуючи перший способи,мисливці скерували стади тварин до гірських ущелин;при загінному полювання здобич заганяли у природні або штучні пастки. Відбувалися зміни в мисливському озброєнні і почали використовуватись луки.

З цього періоду походять перші походять перші незаперечні докази використання людиною нового джерела продуктів харчування-водних,зокрема морських ресурсів:риб,молюсків. Однак, видається,що перші кроки до засвоєння цих ресурсів зробили ще архаїчні Homo Sapiens.

Тема №6: Духовна культура пізньопалеолітичного населення