
- •1. Поняття, цілі та напрямки діяльності під-ва.
- •2. Правові основи діяльності підприємств.
- •3. Класифікація і структура під-ва.
- •4. Добровільні та іституціональні об'єднання підприємств.
- •5. Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •10. Методи управління діяльністю підприємств.
- •11. Організаційні структури управління під-вом різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління під-вами та організаціями.
- •13.Поняття, класифікація і структура персоналу під-ва.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •15. Кадрова політика й система управління персоналом.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів
- •19. Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотних фондів під-ва.
- •23. Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальні активи.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів
- •27. Ефективність використання оборотних коштів
- •28. Поняття, склад і структура інвестицій.
- •29. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •34. Інвестиційні проекти підприємств та організацій.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес, його загальні і приоритетні напрямки.
- •37. Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази вир-ва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази вир-ва (діяльності).
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура і принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи вир-ва.
- •45. Організація виробничого процесу в часі.
- •46. Методи організації вир-ва.
- •47. Технічна підготовка вир-ва.
- •48. Суспільні форми організації вир-ва.
- •49. Поняття, види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність під-ва.
- •52. Відтворення та розвиток інфраструктури під-ва.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб”єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55. Методологічні основи планування.
- •56. Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57. Тактичне й оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції.
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •60. Матеріально-технічне забезпечення вир-ва.
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •62. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці робітників.
- •68. Доплата і надбавки до заробітної плати преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках під-ва.
- •70. Загальна характеристика витрат на вир-во продукції.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення і регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування й використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово-економічного стану під-ва.
- •78. Сутнісна характеристика і вимірювання ефективності вир-ва.
- •79. Чинники зростання ефективності вир-ва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки під-ва.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки під-ва.
- •82. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки під-ва.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації під-ва.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
57. Тактичне й оперативне планування.
Тактичне планування за певними ознаками істотно відрізняється від розробки й практичного здійснення стратегії. Існують три аспекти цієї різниці. • Перший — часовий: що віддаленіші наслідки має план, що важче від нього відмовитись, то більш стратегічним він є. Це означає, що стратегічне планування зв'язане з рішеннями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду і які буде складно виправити. Тактичні плани лише конкретизують та доповнюють стратегічні. • Другий — за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність під-ва, а тактичне має вузьке спрямування. • Третій — сутнісно-змістовий: якщо стратегічні плани окреслюють місію та підпорядковані цій місії цілі діяльності під-ва, а також принципово важливі загальні засоби досягнення таких, то тактичні мають чітко визначити всю сукупність конкретних практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей. Середньо- і короткострокові плани взаємозв'язані; вони складаються за єдиною методологією та мають однакову структуру. Змістова характеристика тактичних планів передбачає також виокремлювання за певними ознаками показників, що за ними встановлюються планові завдання, визначається ступінь їхнього виконання, оцінюється діяльність під-ва взагалі. За економічним змістом показники поділяють на натуральні та вартісні. Натуральні показники необхідні для матеріально-речового виразу та обґрунтування плану: кількість продукції, що виробляється, необхідні матеріали, устаткування та ін. Вартісні показники використовуються для характеристики загальних обсягів вир-ва, темпів його розвитку, розмірів витрат, доходів тощо. Вартісні показники розраховуються на підставі натуральних, але водночас стимулюють раціональне використання ресурсів, зростання ефективності вир-ва. За економічним призначенням показники поділяють на кількісні та якісні. Перші характеризують абсолютні обсяги вир-ва та ресурсів, що споживаються: обсяг продукції, матеріалів, виробничі фонди, кількість працівників тощо. Другі показують ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу вир-ва: продуктивність праці, матеріаломісткість продукції, фондовіддача, собівартість продукції тощо. Розрізняють також абсолютні й відносні показники. Перші характеризують те чи те явище абсолютно, без порівнювання з іншими показниками. Зробити таке порівняння дають змогу відносні показники. Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності під-ва, а з іншого — засобом виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, основним важелем поточного управління вир-вом. У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів під-ва та його підрозділів — окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць — на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання та поточного регулювання вир-ва. Оперативне планування поєднує два напрямки роботи. Перший напрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається календарним плануванням. Другий напрямок включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу вир-ва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації. Міжцехове оперативне планування має на мсті забезпечити скоординовану діяльність і необхідні виробничі пропорції між цехами під-ва згідно з послідовністю технологічних процесів (заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій — основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні. Внутрішньоцехове оперативне планування включає розробку календарних планів вир-ва для дільниць та контроль їхнього виконання, розподіл робіт за дільницями, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.Системи оперативно-виробничого планування: • Подетальна система за планово-облікову одиницю бере деталь певного найменування: складська система, система планування за нормами технологічних запасів, система планування за строками подачі, система планування за тактом потоку. • Комплектна система відрізняється від інших тим, що в ній за планово-облікову одиницю беруть об'єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів): комплектно-вузлова підсистема, комплектно-групова підсистема, машинокомплектна підсистема. • Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів за кожним замовленням.