
- •1. Поняття, цілі та напрямки діяльності під-ва.
- •2. Правові основи діяльності підприємств.
- •3. Класифікація і структура під-ва.
- •4. Добровільні та іституціональні об'єднання підприємств.
- •5. Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •10. Методи управління діяльністю підприємств.
- •11. Організаційні структури управління під-вом різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління під-вами та організаціями.
- •13.Поняття, класифікація і структура персоналу під-ва.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •15. Кадрова політика й система управління персоналом.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів
- •19. Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотних фондів під-ва.
- •23. Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальні активи.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів
- •27. Ефективність використання оборотних коштів
- •28. Поняття, склад і структура інвестицій.
- •29. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •34. Інвестиційні проекти підприємств та організацій.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес, його загальні і приоритетні напрямки.
- •37. Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази вир-ва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази вир-ва (діяльності).
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура і принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи вир-ва.
- •45. Організація виробничого процесу в часі.
- •46. Методи організації вир-ва.
- •47. Технічна підготовка вир-ва.
- •48. Суспільні форми організації вир-ва.
- •49. Поняття, види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність під-ва.
- •52. Відтворення та розвиток інфраструктури під-ва.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб”єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55. Методологічні основи планування.
- •56. Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57. Тактичне й оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції.
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •60. Матеріально-технічне забезпечення вир-ва.
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •62. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці робітників.
- •68. Доплата і надбавки до заробітної плати преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках під-ва.
- •70. Загальна характеристика витрат на вир-во продукції.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення і регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування й використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово-економічного стану під-ва.
- •78. Сутнісна характеристика і вимірювання ефективності вир-ва.
- •79. Чинники зростання ефективності вир-ва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки під-ва.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки під-ва.
- •82. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки під-ва.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації під-ва.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
46. Методи організації вир-ва.
Є два методи організації вир-ва: непотоковий і потоковий. Організація непотокового вир-ва: Непотоковому виробництву властиві такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з таких є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування; робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій, наприклад, групи токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатів; предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами, унаслідок чого є великі перерви між операціями. Після окремих операцій предмети праці часто поступають на проміжні склади і чекають звільнення робочого місця для виконання наступної операції. Непотоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному вир-вах. Залежно від номенклатури виробів і їхньої кількості він може мати різні модифікації. За умов одиничного вир-ва непотоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного, коли окремі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються, проходять обробку згідно з наведеним вище порядком. У серійному виробництві цей метод набирає форми партіонно-технологічного або предметно-групового. Партіонно-технологічний метод відрізняється від одинично-технологічного тим, що предмети праці проходять обробку партіями, які періодично повторюються. Партія предметів праці є важливим календарно-плановим нормативом організації партіонного вир-ва і її величина істотно впливає на його ефективність, причому цей вплив не однозначний. Зменшення величини партії предметів справляє на ефективність вир-ва протилежний вплив. Відтак дуже важливо визначити величину оптимальної партії. Оптимальною є така партія предметів, коли загальні витрати на її виготовлення будуть мінімальними. Вона обчислюється у процесі оперативного управління вир-вом. Предметно-груповий метод - вся сукупність предметів праці розподіляється на технологічно подібні групи. Обробка предметів кожної групи здійснюється за приблизно однаковою технологією і потребує однакового устаткування. Устаткування в непотоковому виробництві є переважно універсальним, а робітники — універсалами високої кваліфікації. Вищий рівень спеціалізації устаткування, як зазначалося, використовується в разі застосування предметно-групових методів, оскільки за певною предметне спеціалізованою дільницею закріплюється менша кількість предмето-операцій. Організація потокового вир-ва: Потокове вир-во — високоефективний метод організації виробничого процесу. За умов потоку виробничий процес здійснюється в максимальній відповідності до принципів його раціональної організації. Потокове вир-во має такі ознаки: за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів; робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу; технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій; предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу. Основною структурною ланкою потокового вир-ва є потокова лінія — технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів. Потокові лінії бувають різними, тому їх класифікують за певними ознаками. За номенклатурою виробів: Однопредметною називається лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру протягом тривалого часу. Для переходу на виготовлення виробу іншого типорозміру потрібна перебудова лінії (перестановка устаткування його заміна тощо). Застосовуються ці лінії в масовому виробництві. Багатопредметною є потокова лінія, на якій одночасно або послідовно виготовляється кілька типорозмірів виробів, схожих за конструкцією й технологією вир-ва. Сфера застосування - серійне вир-во. За ступенем безперервності процесу: Безперервною є, лінія, на якій предмети праці переміщуються по операціях безперервно, тобто без мізжопераційного чекання (паралельне поєднання операцій). Перериваною, або прямоточною, вважається лінія, що не може забезпечити безперервної обробки предметів через несинхронність операцій. За способом підтримування ритму відрізняють лінії з регламентованим і вільним ритмом. На лінії з регламентованим ритмом предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, тобто за заданим ритмом, який підтримується допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра). На лініях з вільним ритмом предмети з операції на операцію можуть передаватися з відхиленням від розрахункового ритму. Залежно від місця виконання операцій лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром і конвеєром зі зняттям предметів для їхньої обробки. Робочий конвеєр, крім транспортування й підтримування ритму є безпосереднім місцем виконання операцій. За способом переміщення виокремлюють: Конвеєр з безперервним рухом має постійну швидкість і під час роботи не зупиняється. Конвеєр з пульсуючим рухом під час виконання операцій стоїть нерухомо. Він приводиться в дію періодично через проміжок часу, що дорівнює такту лінії. Такі конвеєри застосовуються тоді, коли за технологічними умовами виконання операції потребує нерухомого стану предмета праці.