
- •1. Поняття, цілі та напрямки діяльності під-ва.
- •2. Правові основи діяльності підприємств.
- •3. Класифікація і структура під-ва.
- •4. Добровільні та іституціональні об'єднання підприємств.
- •5. Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •10. Методи управління діяльністю підприємств.
- •11. Організаційні структури управління під-вом різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління під-вами та організаціями.
- •13.Поняття, класифікація і структура персоналу під-ва.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •15. Кадрова політика й система управління персоналом.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів
- •19. Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотних фондів під-ва.
- •23. Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальні активи.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів
- •27. Ефективність використання оборотних коштів
- •28. Поняття, склад і структура інвестицій.
- •29. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •34. Інвестиційні проекти підприємств та організацій.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес, його загальні і приоритетні напрямки.
- •37. Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази вир-ва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази вир-ва (діяльності).
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура і принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи вир-ва.
- •45. Організація виробничого процесу в часі.
- •46. Методи організації вир-ва.
- •47. Технічна підготовка вир-ва.
- •48. Суспільні форми організації вир-ва.
- •49. Поняття, види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність під-ва.
- •52. Відтворення та розвиток інфраструктури під-ва.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб”єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55. Методологічні основи планування.
- •56. Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57. Тактичне й оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції.
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •60. Матеріально-технічне забезпечення вир-ва.
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •62. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці робітників.
- •68. Доплата і надбавки до заробітної плати преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках під-ва.
- •70. Загальна характеристика витрат на вир-во продукції.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення і регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування й використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово-економічного стану під-ва.
- •78. Сутнісна характеристика і вимірювання ефективності вир-ва.
- •79. Чинники зростання ефективності вир-ва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки під-ва.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки під-ва.
- •82. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки під-ва.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації під-ва.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або кредитні відносини, визначають взаємини між особою, яка їх випустила (емітентом), та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Дуже важливо знати, що цінні папери можна використати для здійснення розрахунків між суб'єктами господарювання або як заставу для забезпечення платежів і кредитів. Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства. підтверджує членство в ньому і гарантує участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна за ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими. Облігацією є цінний папір, що засвідчує внесення її власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента повернути власнику облігації в обумовлений строк номінальну її вартість з виплатою фіксованого відсотка. Випускаються облігації двох видів: 1)облігації внутрішньої державної та місцевої позик; 2)облігації підприємств. Вексель є окремим видом цінних паперів, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Розрізняють простий і переказний вексель.
31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора, його мети та ступеня ризику, на який він готовий. Основними типами прямих іноземних інвестицій зазвичай бувають: а)створення спільних підприємств (організацій); б)започаткування діяльності дочірніх підприємств (філій): в)укладання ліцензійних угод з вітчизняними фірмами: г)придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних фірм-емітентів: д)купівля контрольних пакетів акцій у підприємств, що їх випускають і реалізують. Спільні під-ва створюються та управляються спільно іноземними інвесторами й місцевими партнерами. У ролі останніх виступають найчастіше приватні фірми, але такими можуть інколи бути й державні під-ва. Кілька іноземних інвесторів з різних країн можуть створити спільне під-во в третій країні з метою зменшення стартових інвестиційних витрат. Ліцензійну угоду місцева фірма укладає здебільшого з відповідною транснаціональною корпорацією Така угода дає іноземному партнерові можливість виходити на ринок з мінімальним підприємницьким ризиком. Придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм здійснюється іноземним інвестором через пряму купівлю на місцевому фондовому ринку. Контрольні пакети акцій місцевих фірм іноземні інвестори можуть придбати різними способами (прямою купівлею, у процесі приватизації, обміну боргів на акції тощо). Іноземними інвесторами в Україні можуть бути: 1)юридичні особи, створені відповідно до законодавства інших країн; 2)фізичні особи — іноземці, які не мають постійного місця проживання в Україні; 3)іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; 4)інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності. ефективність іноземних інвестицій.