Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Друга половина.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
31.07.2019
Размер:
668.16 Кб
Скачать

№31. Республіка Корея

Республiка Корея займас площу 99,2 тис. кв. км i мас населення 49 млн. державном святом краiно є день визволення — 15 Серпня. Густота населения в рка’Ёнi складас 476 на кв. км. Чоловiкiв трохо бiльше нiж жiнок. Мiське населення складас 79%. Середня тровалiсть жоття —76 рр. 51% населения сповiдус буддозм, 34% - протестантизм, 11% - католоцтво, 2% - конфуцiанство. дiе констотуцiя 1948 р. Крана подiлясться на 9 провiнцiй i 7 мiст. Подiльший адмiнiстратовной подiл включас 72 сi — крупнох мiст, 89 кун — повiтiв, 69 ку — мiськох районiв у межах крупнох мiст. РК є презодентською республiкою. Парламент — однопалатнi законодавчi зборо, що складаються з 273 депутатiв i обораються на 4 роко. 1і6 парламенту оборасться за пропорцiйною состемою, 5і6 — за мажоротарною. Парламент схвалюс бюджет, оголошус вiйну, дас дозвiл на розмiщення вiйськ. Останнi парламентськi воборо вiдбулося 8 березня 2008 р. Перемогу отромала Партiя Велоко’Ё краiно — 37,4% (153 м.) Ця партiя тромас курс на жорстку позоцiю щодо КНдР. Перед цом правляча демократочна партiя Нового тосячолiггя отромала 25,1% голосiв i мас 81 мандат у парламентi. Президент оборасться раз на 5 рр. Одна особа може буто обрана лоше раз. Президент прозначас прем’ср-мiнiстра, є головнокомандувачем. Воконавчi функцi здiйснюс через державну раду, що ном прозначастгся. Останнi презодентськi воборо вiдбулося 2007 р. Президентом був обраной Лi Мiн Пак (Бак), що заручовся пiдтромкою 48,7%. Прем’срмiнiстром прозначеной Хан Сон Су. Тепер цю посаду займас Кiм Хван Сiк. Збройнi соли налічують 690 тис. осiб. Полiтока сонячного тепла» президента Кiм де Чжуна, шо полягала в об’сднанi залiзноць з КНДР, створення технопарку в районi Кесона тощо. АСЕАН+3 (РК, КНР, Японiя). Пiсля завершення вiйно РК вiдносолася до найбiднiшох країн свiту. ВВП на душу населения навiть у 1962 р. складав 62 доларо (менше, нiж в Гаiтi чи Ефiопi). Основной ресурсной потенцiал був зосередженой на Пiвночi. У цiй сотуацi велоку роль вiдiграла пiдтромка США. У 1960-тi рр. РК отромала замовлення вiд США на забезпечення армii у В’стнамi. 300 тис. корейськох воякiв воювало у В’стнамi. Значну допомогу надала корейська дiаспора в Японi. Президент Лi Сон Ман започаткував полiтоку кредотування перспектовнох пiдприсмств, iнiцiював створення спiльнох пiдпросмств з захiдномо корпорацiямо, запровадження ноу-хау. Спрояло економiчному вiдродженню конфуцiанська ментальнiсть населення та мiзерна зарплата. Робочой тождень тровав до 70 год. Наступной крок у економiчноу довi Кореi був здiйсненой за президенства Пак Чжен Хi (1961 1979). Тодi була запозичена японська модель эростання, наданий прiоритет виробництву електронiки, хiмiчнiй промисловостi, машинобудуванню, виробництву авто, суднобудуванню. Пiд наглядом президента йшло створення чеболiв — великих пiдприсмств, яким держава надавала фiнансову допомогу. Вони отримали величезнi кредити i пiльги. Диктатор вимагав вiд корпорацiй перейти на виробництво, яке вiн вважав прiоритетним. Так, «деу» вiн змушував перейти на випуск кораблiв та нафтоплатформ. Те ж саме у серединi 1970-х рр. рекомендав ((Хюйдей». Чеболи об’сднували значне число компанiй (Деу — 125). Iх виробничий спектр був надэвичайно широким. Сприяло економiчному розвитку i вiдмова вiд гонки озбросння, дякуючи американськiй ядернiй парасольцi та вiйськовому контингенту. У тi роки РК практично не мала конкурентiв, за винятком Японii. Нинi РК будус 32% плавзасобiв у свiтi. Чеболи вiдраховувалы грошi у благодiйнi фонди, заснованi диктаторами. Пiд час кризь 1998 р. збанкрутували 5 з ЗО найбiльших чеболiв. Шоком для корейцiв стало банкрутство у 1999 р. «Деу». Тому на початку 2000-х рр. вiдбулася децентралiзацiя чеболiв. Але деякi чеболи лише змiцнилися, наприклад Самсунг». На свiтовому ринку вiн навiть потiснив <Сонi». Виходу з кризи сприяв кредит МВФ на суму 19,5 млрд. дол. та пожертни населення.

ВВП на душу населения бл. 18 тыс, дол., сумарне — 999, 3 млрд. дол. Видобуток корисних копалин скорочусться. Видобуток вугiлля складас бл. 5 млн. т. (у 1985 р. — 24,5), залiзноi руди 180 тыс. (у 1985 р. 665). Подiбна тенденцiя характерна й щодо видобутку графiту. Важливоiю галуззю є металургiя. У 2010 р. у краiнi було виплавлено 58,5 млн. т. сталi i за цим показником нона зайняла б мiсце в свiтi. Щороку в краiнi виробляеться понад З млн. авто. Чеболi забезпечують 57% експорут краiни. ПОСКО займас провiднi позицii в металургii, Хенде — авто- i суднобудуваннi, Самсунг, ЛЖ — в електронiцi та виробництвi iнформацiйних систем. Середнiй розмiр фермерського господАРСтва 1,3 га. Провiдною культурою залишасться рис — 5,5 млн. т. щороку. Традицiйно Пiвдень є значним продуцентом фруктiв — цитрусовi — 644 тыс., яблука — 400 тыс., виноград — 450 тис. Основу поголiв’я складають свинi — 8,7 млн. Поголiв’я ВРХ нараховус 1,4 млн. голiв. у краiнi 102,4 млн. голiв птицi. Транспортна система сучасна. Країна мае авiазв’язок з 70 Країнами свiту. Комп’ютерний ринок краiни поступаеться лише США, Японii i ФРН. Про розвиток iнфраструктури свiтчить проведення РК Олiмпiйських iгор 1988 р. та чемпiонату свiту по футболу 2002 р. Основными торговыми партнерами є США (20,7% експорт i 14,6% iмпорт), Японiя (11 i 18,9), КНР (12,1 i 9,4).

42. Нігерія

Федеративна республiка Нiгерiя займас площу 92З тис. КВ. КМ мае населення бл. 1523 млн. осiб (2010 р.). Державним святом є День незалежностi — 1 жонтня (з 1960 р). 2іЗ територii краiни являють собою обширнi вирiвнянi плато, iнша частина рiвнини. Вузька приморська рiвнина переходить в схiдцевi плато: Иоруба, Удi, Джос та iн. Найвищою точкою краiни пiк Фогель — 2042 м — анаходиться бiля кордону з Камеруном. На пiвнiч вiд плато Джос знаходиться Велика рiвнина Хауса. Грунти в краiнi типу червоноземних латеритiв неродючi. Клiмат екваторiально-муссоний. Сухий сезон» (грудень-сiчень) i сезон дощiв» (квiтень-травень) визначасться спiввiдношенням сухого вiтру з Сахари, що несе багато пиляки - «хармаггана» - i вологих муссонiв, що зароджуються на пiвднi Атлантики. Найбiльше опадiв випадас у дельтi Нiгеру та на схiднiй частинi узбережжя — до 4000 мм, найменше на пiвночi й пiвнiчному сходi — до 500 мм. Нiгерiя розташована у серединнiй на нижнiй течii Нiгеру, що в центрi краiни з’сднусться з свосю головною притокою — Бенуе. На пiвнiчному сходi краiни роэташоване озеро Чад. Пiвдень зайнятий мангровими болотами i тропiчними лiсами, а пiвнiч являс собою напiвпустелю. Середня тривалiсть жиггя — 50,6 рокiв, грамотнiсть ледь перевищус 57%, у кра’iнi проживас 250 народiв, найбiльш значними з яких є хауса-фуланi — 29%, йоруба — 21%, iгбо — 18%, i,джо — 10%. Бл. 50% населения мусульмани, 40% - християни, 10% - прихильники мiсцевих релiгiй. Європейці на територiю Н. проникли у хi ст. Тодi 11 узбережжя отримало назву <Невiльничого берега». у 1914 р. виникло сдине британське утворення ((Колонiя i протекторат Н.». Пiвнiчна частина бртанського Камеруну була присднана до Н. у 1961 р. Федерацiя Н. стала незалежною 1 жовтня 1960 р., з 1963 р. — Федеративна республiка Н. Протягом 29 рокiв з 51 незалежностi владу утримували вiйськовi, якi захоплювали 11 силою. Пiсля перевороту 1966 р. розпочалися масовi погроми i мiграцiя iгбо з пiвнiчнпх територiй та вихiд зi складу федерацii Схiдноi областi — батькiвщини iгбо, що створили власну республiку Бiафра». Громадянська вiйна тривала до 1970-х рр. i забрала жи’iтя блiiзько 2 млн. осiб. У 1970-х рр.. у краiнi розпочався нафтовий бум» (5 мiсце в серединi 1970-х рр..), що дало можливiсть вiйськовим режимам Муртали Мухаммеда i Олусегуна Обасанджо провести боротьбу з корупцiсю i передати владу цивiльним у 1979 р. Але протягом 1993 — 1999 рр. при владi знову опинилися вiйськовi на чолi з генералом Санi Абача. З 1999 р. була встановлена Четверта республка. Першим и президентом обрали О. Обасанджо. у краiнi дiс конституцiя 1999 р. Країна подiлясться на 36 штатiв. Эаконодавча влада належить Нацiональнiй асамблеi, шо складасться з сенату i палати представникiв. Главою виконавчоi влади є президент. Вiн призначас вiце-президента — члена тiсi ж полiтичноi партii, вiд якоi балотусться сам. Президент призначас мiнiстрiв, якi потiм затверджуються Сенатом. При президентi iснус Державна рада, яка є дорадчим органом. Президент краiни — Гулак Джонатан. Посада вiце-президенза — вакантна. Президент i НА обираються термiном на 4 роки. Президентом може бути одна особа не бiльше двох термiнiв. Щоб стати президентом потрiбно отримати не менше чвертi голосiв не менше, нiж у 2іЗ штатiв федерацi’i i федеральноi столичноi територi’i. Сенат складасться з 109 сенаторiв, що представляють штати i столичну територiю (по 3). 1 сенат i ПЛ обираються за мажоритарною системою. Виконанча влада на мiсцях належить губернаторам, якi обираються термiном на 4 роки i повиннi отримати не менше чвертi голосiв на виборах не менше, нiж у 2і3 районiв мiсцевого управлiння. ЭС Н. — найбiльшi у Тропiчнiй Африцi. Iх чисельнiсть складас бл. 80 тис. Призов здiйснюсться на добровiльнiй основi. Сьогоднi Нiгерiя один з основних борцiв за реформу ООН i надання Африцi мiсця Постiйного члена у Радi Безпеки ООН. Нiгерiя — один з засновникiв ОАС, претендус на роль регiональноi супердержави» i захисника iнтересiВ Тропiчноi Африки та чорноi дiаспорш>. у 2001 р. президент Нiгерii О. Обасанджо виступив одним з iнiцiаторiв створення Нової африканськоi органiзацii — Африканськьго Союзу. Протяго 2004 — 2005 рр. був його головою. Вiн само є одним з авторiв програми Нове партнерство для розвитку Африки» (ВЕПАД), схваленоi у 2004 р. в Адiс-Абебi на сесii глав АС. Нiгерiя входить до Спiвдружностi нацiй.

Як член цiєi органiзацiї активно виступала за демонтаж режиму апартеiду у ПАР. Нiгерiя є сдиною краiною ЗА членом ОПЕК. З 1995 р. Нiгерiя входить до СОТ. Також є членом ЕКОВАС - Економiчного спiвтовариства краiн Захiдноi Африки. Пiсля здобутгя незалежностi Нiгерiя опинчлася в оточеннi франкофонних держав, що вiдбилося на “i стосунках з сусiдами. Пiд час громадянськоi вiйни в Нiгерii деякi африканськi держави заявили про визнання Бiафри частково тому, шо на них вплинула позицiя Францii. Нiгерiя межус з Бенiном, Нiгером, Чадом, Камеруном i Екваторiальною Гвiнесю. Протяжний кордон понад 4 тис. км був проведений без врахування етнолiгвiстичних особливостей населения, а також погано демаркованчй. З Бенiном Н. об’сднус подiбнi етнiчнi традицii, мовна спiльнiсть (йоруба — на пiвднi, барi ба на пiвночi), а також активнi мiграцii населення. У 1980-х рр. у нiгерiйських мiстах проживало бл. 300 тис. ленiнцiв. Багато нiгерiйцiв працювало в Бенiнi, особливо в сферi торгiвлi. За допомогоi-о Н. у Бенiнi було збудовано два крiпних промислових об’скти — цементний завод у Онiгболо i фабрика з виробництва цукру у Савi. Мiж Країнами iснус сдиний торговый ринок, Нiгерiя надас допомогу в пiдготовцi бенiнського вiйськового персоналу. Разом з тим кордон недемаркований, прикордонний i митний контроль неефективний. Оскiльки в економiцi Бенiну значну роль вiдiграс «тiньова економiка» - контрабандний бiзнес, заснований на вигiдному географiчному положеннi, то це дозволяс нелегально ввозити продукты харчування в Н., а звiдтч вивозити нафтопродукти й споживчi товары, у 2002 р. уряди обох краiн заявили про вiдсутнiсть територiальних претензiй одна до одноi. Iнший сусiд Н. Нiгер — одна з найбiднiшых країн континенту. У зовнiшнiй торгiвлi Нiгер залежить вiд транспортно сiтки Н. Остання є другим за значениям покупцем нiгерськоi продукцii м’ясо, рыба, овочi, бавовна тощо) i третiм за значенням експортером (пiСля Кот-д’Твуару та Алжиру) експортером, що постачас Нiгеру продукцiю фармацевтичноi промисловостi i спожпвчi товары. Краiни посднус етнолiнгвiстычна сднiсть — пiвденнi районы Нiгеру заселяють хауса, якi iстотно представленi i в Нiгерii. Н. надавала допомогу Нiгеру в будiвництвi електростанцii, iнвестувала в добувну промисловiсть — вьдобуток залiзноi руды, ф осфатiв, урану. Затмарюс вiдносини контрабанда — нiгерiйськi контрабандисти постачають у Нiгер нафтопродукти i споживчi товары, отримуючи прыбуток за рахунок рiзницi в курсi афрыканського франка i нiгерiйськоi найри. Складною є ситуацiя на кордонi з Чадом. Кордон тут недемарокваний, чадськi збройнi ф ормування часто проникають на терыторiю Нiгерii. Багато рокiв тривала суперечка щодо островiв на озерi Чад. у 2002 р. Н., Нiгер i Чад домовилися про створення спiльных сил для контролю за кордоном. Негатывний вiдбиток на вiдсыны з Екваторiальною Гвiнесю є питання належностi острова Фернандо По. Також були випадки дискрымiнацi iгбо, якi працювалы по найму в Екваторiальнiй Гвiнеi. У квiтнi 2002 р. Н. i Екваторiальна Гвiнея пiдписалы в Абуджi угоду про морськый кордон. Вона дозволяс проводыти Країнам розвiдку шельфу. Особливо серйознi протирiччя характернi для вiдносын з Камеруном. Суперечка зокрема стосусться пiвострова Бакассi. Камерун доки йшла громадянська вiйна в Нiгерii здiйснив заходи щодо перетворення пiвострова у свiй адмiнiстративный район з власною полiцiсю i жандармерiсю. 1971 р. з’явгiлася декларацiя щодо встановлення морського кордону мiж Н. i Камеруном по <лiнii Нго-Кокера». Вона позбавыла Н. спiрных територiй i контролю над протокою Калабар. Пiсля цього iнциденти щодо цiс протоки малы мiсце у 1970 i 1990-х рр. 1994 р. лiдер вiйськового режиму генерал С. Абача наказав унести вiйськовий контингент (500 солдат) на пiвострiв Бакассi. У 2002 р. Мiжнародний суд в Гаазi вынiс рiшення на користь Камеруну. Нiгерiйськi контингенты брали участь в нормалiзацii ситуацi’ в Чадi, Лiберii, дарфурi. Н. — аграрна краУна з розвыненою нафтодобувною промисловiстю. ВВП краiны — 206,7 млрд. дол., на душу населення — 1324 дол. За межею бiдностi прожывас понад 40% населення. Частi засухы i неврожаi, прибуткы вiд продажу нафты, що дозволяли закуповуваты iмпортнi продукты харчування, не дали можливостi реформуваты с/г i призвели до його стагнацii. У Н. виробляються какао-бобы — 200 — 250, арахiс — бл. 2800, соя — бл. 400 тыс. т. (за iх виробництвом Н. займас одне з перших мiсць в Африцi), а також продукти олiйноi пальми, бавовник, каучуконоси, цукрова тростина. За виробництвом какао-бобiв Н. займас 4- те мiсце в свiтi пiсля Кот-д’Iвуару, Гани 1 Iндонезi. Основу тваринництва складають ВРХ — бл. 20 млн., кози — бл. 25 млн. та вiвцi — 20,5 млн. 90% поголiв’я утримусться на пiвночi — в Суданському поясi. Зростас роль свинАРСтва (бп. 5 млн.) i птахiвництва (бл. 130 млн.). Вилов риби i видобуток морепродуктiв ведеться на шельфi Гвiнейськоi затоки i на о. Чад. Вилов риби складас бп. 250 тис. т, що становить 40% потреби краiни. Нафтова промисловiсть — провiдна. Природний попутний газ використовусться неефективно. 75% спалюють, 12% - знову закачають у свердловини, лише 13% використовують для побутових i виробничих цiлей. 64% електростанцiй це ТЕС, 36% - ГЕС.

40. ПАР