Вплив гострої гіпоксії на деякі показники кисневого гомеостазу у високо- і низькостійких до гіпоксії щурів

З метою вивчення особливостей регуляції обмінних процесів і фізіологічних реакцій ВГ-і НГ-тварин являло інтерес зіставити показники зовнішнього дихання, серцевої діяльності і інших показників кисневого гомеостазу цих тварин в умовах дефіциту кисню.

Реакції ВГ-і НГ-тварин на недолік кисню досліджувалися в барокамері при ступінчастому розрідженні повітря, еквівалентному висоті 3,6 і 9 тис. м зі швидкістю 1 тис. м за 1 хв. Результати індивідуального аналізу показників стану Г-і НГ-тварин в умовах гіпоксії дозволили встановити, що при нормальному парціальному тиску кисню частота скорочень міокарда у ВГ-тварин трохи нижче, ніж у НГ-тварин. Аналіз наведених фактів з точки зору регуляторних можливостей системи зовнішнього дихання і кровообігу дозволяє говорити про те, що реактивність системи дихання у ВГ-тварин вище, ніж у низькостійких особин. У ВГ-тварин довше зберігається стабільність частоти скорочень міокарда. Моржливо, ці особливості є однією з причин їх кращого виживання в термінальних умовах.

Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що при нормальному барометричному і парціальному тиску кисню, як і при розрідженні, еквівалентному 3 тис. м, спостерігаються достовірні відмінності між ВГ-і НГ-тваринами по інтенсивності місцевого кровотоку і частоті зовнішнього дихання. При розрідженні, що виникають на висоті 6 тис. м виникають розходження показників частоти пульсу та інтенсивності теплових потоків. При ще більш різкому впливі низького парціального тиску кисню (на висоті 9 тис. м) відмінності між ВГ-і НГ-тваринами за частотою пульсу і щільністю теплових потоків збільшуються. Таким чином, хоча гостра гіпоксична гіпоксія викликає в

зміни показників фізіологічного стану високо- і низькостійких тварин при розрідженні, в реакціях ВГ-і НГ-тварин спостерігаються статистично достовірні

відмінності. Ці розбіжності можуть свідчити про те, що у високостійких до гострої гипоксичної гіпоксії тварин є певні відмінності в реактивності механізмів,

які, у свою чергу, повинні бути обумовлені певними біохімічними особливостями

функціональної діяльності клітин і тканин.

Розділ III

Особливості окислювального метаболізму у високо- і низькостійких до гострої гіпоксії тварин

Усі життєві процеси пов'язані з витратою енергії, яка необхідна для виконання механічної, осмотичної, хімічної та електричної роботи в організмі. Дихання представляє собою ланцюг окисно-відновних реакцій, що забезпечує перенесення водню з первинних дегідраз - субстратів окислення - на кисень. Шлях проходження протонів і електронів від того чи іншого субстрату до кисню довгий, що має велике фізіологічне значення, тому що дозволяє використовувати енергію, що звільняються в результаті перенесення водню від одних речовин до інших. Особливо важливо те, що частина енергії не використовується безпосередньо живою клітиною, а акумулюється у вигляді багатих енергією фосфатних зв'язків.

Найбільш важливим акумулятором хімічної енергії є аденозинтрифосфорна кислота, при розпаді якої виділяється енергія. За рахунок енергії макроергічних зв'язків аденілової системи здійснюються всі енергетичні процеси в клітині. Однак не всі тканини в однаковій мірі поглинають кисень. Існує конституційна специфічність як в обміні речовин, так і в потребі в кисні.