12)Номенклатура і властивості керамічних буд.Мат.

За призначенням керамічні матеріали й вироби поділяють на такі види:

стінові – цегла звичайна, цегла й каміння поржнисті й пористі, крупні

блоки й панелі з цегли та каміння; для зовнішнього облицювання – цегла й

каміння керамічні лицьові, кераміка килимова, плитки керамічні фасадні;

для внутрішнього облицювання – плитки й плити для стін і підлог;

покрівельні – черепиця; труби – дренажні й каналізаційні; заповнювавчі

для легких бетонів – керамзит, аглопорит; санітарно – технічні вироби –

умивальні столи, ванни; дорожня цегла; кислототривкі вироби – цегла,

плитки, труби; вогнетривкі матеріали.

За структурою черепка всі види поділяють на дві групи: пористі і щільні.

Пористі поглинають більш ніж 5 % води; в середньому їхнє водопоглинання

становить 8…20 %. До цієї групи належать стінові, покрівельні,

облицювальні матеріали, дренажні труби тощо. Щільні вироби поглинають

менш як 5 % води, найчастіше 1…4 % за масою. Щільну структуру мають

плитки для підлоги, дорожня цегла, стінки каналізаційних труб тощо.

13)Відомості і класифікація матаріалві і виробів з мінеральних розплавів . Основи виробництва

Спільною ознакою будівельних матеріалів і виробів із мінеральних

розплавів є силікатна основа, тобто в їхньому складі переважають SiO2 та

сполуки на його основі – силікати. Сировиною для силікатних розплавів є

поширені гірські породи (піски, глини, базальти, діабази, граніти,

гнейси, маргелі, мармури, сієніти, сланці тощо), побічні продукти й

відходи промисловості, вторинна сировина і т. ін.

Характерна особливість силікатних розплавів полягає в тому, що вони

мають здатність при швидкому охолодженні переходити в склоподібний стан

– аморфний різновид твердого стану.

Уводячи до силікатного розплаву спеціальні добавки і вибираючи режим

термічної обробки, можна одержати склокресталічні матеріали (ситали).

Залежно від виду вихідної сировини матеріали й вироби з мінеральних

розплавів поділяють на вироби із скла, шлаків та гірських порід.

14. Види і властивості матеріалів і виробів зі скляних розплавів.

Склом називають усі аморфні тіла, виготовлені переохолодженням розплавів незалежно від їхнього складу та термічної області твердіння. Внаслідок поступового збільшення в'язкості вони набувають механічних властивостей твердих тіл, причому процес переходу з рідкого стану в склоподібний має бути оборотним. За призначенням стекла класифікують так: архітектурно-будівельні, технічні, світлотехнічні, безпечні, скляні труби, скловолокно, газоскло, тарне скло тощо.

 Скло листове віконне призначене для скління віконних та дверних рам, зенітних ліхтарів, вітражів у будівлях і спорудах різного призначення. Випускають його завтовшки 2,0; 2,5; 3,0; 4,0;  5,0 і 6,0 мм максимальним розміром 2200 ´ 1600 мм. Вітринне неполіроване скло відрізняється від віконного скла лише більшими розмірами. Вітринне поліроване скло виготовляють флюат-способом. Поверхню полірованого скла обробляють так, щоб не було оптичних спотворень.

 Візерунчасте скло виготовляють методом безперервного прокату. Воно відрізняється від звичайного тим, що по всій його поверхні на одному чи обох боках є  рельєфний візерунок. Армоване скло  виготовляють методом безперервного прокатування з одночасним армуванням металевою сіткою. Поверхня листа може бути гладенькою чи візерунчастою. Кольорове листове скло поділяють на два види — забарвлене у масі (глушене), накладне (на одну з поверхонь наносять  шар забарвленого скла завтовшки 0,2...1,5 мм). Дверні полотна – це вироби із загартованого (полірованого та неполірованого) скла з попередньо обробленими кромками, отворами та вирізами для кріплення металевою фурнітурою. Труби скляні та фасонні частини до них призначаються для спорудження напірних  (до 0,6 МПа), безнапірних і вакуумних трубопроводів, якими транспортуються агресивні (крім плавикової кислоти) рідини, гази, харчові продукти, вода тощо при температурах -50…+120 °С. Загартоване скло – це скло, що зазнало термічного загартування, внаслідок чого підвищилися його міцність і безпечність при руйнуванні (руйнуючись, таке скло розпадається на невеликі кусочки - ²гранули² - з тупими неріжучими кромками). Границя міцності при вигині досягає 250 МПа Багатошарове скло  (триплекс) складається з кількох листів полірованого та неполірованого скла, міцно склеєних між собою прозорою еластичною прокладкою. Застосовують триплекс для скління всіх видів транспортних засобів, влаштування  прозорих скляних огорож приміщень для проведення різних випробувань, контрольно-вимірювальної апаратури тощо. Теплопоглинальне скло характеризується здатністю поглинати світлові промені інфрачервоної ділянки спектра.