
Тема: Евклідові простори.
1.Скалярний добуток. Нерівність Коші-Буняковського. Приклади.
Існує добре відомий спосіб введення норми в лінійному просторі – це задати в ньому скалярний добуток.
Означення:
Скалярним
добутком
у дійсному лінійному просторі
є дійсна функція
,
визначена для кожної пари елементів
і яка задовольняє наступним умовам:
;
;
;
, причому
тільки при
.
Означення: Лінійний простір з фіксованим у ньому скалярним добутком називається евклідовим простором.
В
евклідовім просторі
вводиться норма за допомогою формули
.
Можна показати, що всі аксіоми норми в цьому випадку виконуються:
1.
виконується,
;
2.
;
3. Щоб довести аксіому 2) норми(нерівність трикутника) використаємо нерівність Коші-Буняковського
.
(1)
Доведемо нерівність Коші-Буняковського (1).
Розглянемо
функцію
.
Тому що вона представляє квадрат деякого
вектора, то
,
отже дискримінант квадратного трьохчлена
.
Знайдемо дискримінант:
D
= 4
,отже
.
Доведемо
аксіому 2) норми, що
Теорема.
В евклідовому просторі сума, добуток
на число і скалярний добуток неперервні,
тобто, якщо
і
(збіжність за нормою),
(як числова послідовність), то
,
та
.
Доведення. Доведення цих фактів засновано на використанні нерівності Коші-Буняковського:
1)
Дійсно,
за
,
за
,
тоді
:
,
.
2)
=
+
=
,
для великих
.
Дійсно,
з того, що
збігається до
, слідує, що послідовність
обмежена, тобто
:
(
).
Для великих
можна зробити так, щоб
та
.
3)
=
=
,
для великих
,
де
-
таке число, що
(послідовність
збіжна, тому що з того що
слідує
.
2. Ортогональні системи.
Скалярний добуток в R дозволяє ввести в цьому просторі не тільки норму (тобто довжину) вектора, але і кут між векторами; кут між векторами х і у визначається за формулою
cos
(2)
При
цьому з нерівності Коші-Буняковського
випливає, що вираз, який стоїть в (2)
праворуч, по модулю не більший за 1 і,
звідси, формула (2) дійсно, для будь-яких
ненульових
і
визначає деякий кут φ: 0
φ
π.
Означення:
Якщо
,
то з (2) одержимо, що φ=
;
в цьому випадку вектори
і
називають
ортогональними.
Система
ненульових векторів
з
називається
ортогональною, якщо
,
=0
при α
β.
Твердження: Якщо вектори ортогональні, то вони лінійно незалежні.
Доведення.
Дійсно,нехай
+
+…+
=0;
оскільки
- ортогональна система, маємо
(
,
+…+
)=
(
,
)=0,
але (
,
)
0
і звідси
=0
для всіх і=1,2,…,n.
Означення:
Якщо
ортогональна система
- повна (тобто найменший замкнений
простір, що її містить, є весь
),
то вона називається ортогональним
базисом.
Взагалі, якщо система (повна або ні) така, що
то вона
називаєься ортогональною
нормованою (або ортонормованою)
системою.
Якщо
-
ортогональна система, то
-
ортогональна нормована система.
Означення: Якщо ортогональна система повна та норма кожного її елемента дорівнює одиниці, то вона називається ортогональним нормованим базисом.
Приклади.
Розглянемо деякі приклади евклідових просторів і ортогональних базисів в них.
n-вимірний арифметичний простір
, елементами якого є системи дійсних чисел
х=(х
,…,х
)
зі звичайними операціями додавання і
множення на число і скалярним добутком
(3)
являє собою приклад евклідового простору. Ортогональний нормований базис у ньому (один з нескінченого числа можливих) утворюють вектори
е =(1,0,…,0),
е
=(0,1,…,0),
……………..
е =(0,0,…,1).
Простір
з елементами х = (х ,…,х ,…), де
<
, і скалярним добутком
(4)
евклідів простір.
Дійсно,
збіжність ряда, що стоїть в (4) праворуч
випливає з нерівності Коші-Буняковського
.
Властивості 1-4 скалярного добутку
перевіряються безпосередньо.
Найпростіший ортогональний базис у утворюють вектори
е =(1,0,0,…),
е =(0,1,0,…), (5)
е
=(0,0,1,…),
……………..
Ортогональність
і нормованість системи ясні, крім того
система (5) повна: нехай х=(х
,…,х
,…)
– будь-який вектор з
і х
=(х
,…,х
,0,0,…).
Тоді х
- лінійна комбінація векторів е
,…,
е
і при n
0.
3. Простір С [a, b], що складається з неперервних дійсних функцій на [a, b], зі скалярним добутком – евклідів простір.
(6)
Серед
різноманітних базисів, що існують в
ньому, можна вказати на тригонометричну
систему, що складається з функцій
,
,
.
(7)
Ортогональність системи перевіряється безпосередньо.
Якщо
розглядаються неперервні функції на
відрізку довжини 2
, наприклад [-
,
],
то відповідна тригонометрична система
буде:
,cos(nt),
sin(nt)
(n=1,2,…).
Система (7) повна, тобто кожна неперервна функція може бути представлена у вигляді лінійної комбінації даних функцій.
Доведемо, що система (7) є повною.
Згідно
з теоремою Вейєрштрасса всяка неперервна
функція
на відрізку [a,
b],
яка приймає на кінцях відрізка однакові
значення, може бути представлена як
границя рівномірно збіжної послідовності
тригонометричних многочленів, тобто
лінійних комбінацій елементів системи
(7). Така послідовність і подавно збіжна
до
по нормі в просторі С
[a,
b].
Якщо ж функція f
- довільна функція в С
[a,
b],
то її можна подати, як границю (по нормі
простору С
[a,
b])
послідовності функції
,
кожна з яких співпадає з f
на відрізку [a,b-
],
лінійна на [b-
,b]
і в точці b
приймає те значення, що і в a.
Звідси, кожен елемент в C
[a,b]можна
приблизити як завгодно точно (в метриці
цього простору) лінійними комбінаціями
елементів системи (7), а це і означає її
повноту.
f(x)