 
        
        Границя функції
Приклад.
y=x2+1 Намалюємо графік функції. Функція визначена в деякому (навіть в будь-якому) проколотому околі точки x0 = 1.
  
 Розглянемо
 будь-яку послідовність точок xn
на
осі Ох із цього проколотого околу таку,
що наближається до точки 1:  xn
   1, n
    
,
Розглянемо
 будь-яку послідовність точок xn
на
осі Ох із цього проколотого околу таку,
що наближається до точки 1:  xn
   1, n
    
,
 
 .
.
 
Побудуємо відповідну послідовність значень функції yn = ƒ(xn) - послідовність на осі Оу і знайдемо її границю:
y 
 n
    2, n
    
.
Вона буде однаковою для будь-якої
початкової послідовності xn
.
В такому випадку число  2 називається
границею функції x2+1
в точці 1 і записують  
       y    2, x
   1, або lim
(x2+1)
= 2.
n
    2, n
    
.
Вона буде однаковою для будь-якої
початкової послідовності xn
.
В такому випадку число  2 називається
границею функції x2+1
в точці 1 і записують  
       y    2, x
   1, або lim
(x2+1)
= 2.
x 1
П ри
знаходженні границь допомагають графіки
функцій.
ри
знаходженні границь допомагають графіки
функцій.
                  Приклади.
   lim
 = 1,      lim
= 0,   lim
= 0,   lim
= 
.
= 1,      lim
= 0,   lim
= 0,   lim
= 
.
  
 
 
 х
   1               х    +
       х    
         х    
0
                               х
   1               х    +
       х    
         х    
0
О 
 
 
 значення.
(за Гейне) Нехай ƒ(x)
визначена в деякому проколотому околі
 точки x0.
А
називається
границею
функції в точці x0,
якщо для будь – якої послідовності xn
з цього проколотого околу, такої що  xn
   x0,
n
    
,
відповідна послідовність значень
функції  yn
= ƒ(xn)
   А, n
    
.
значення.
(за Гейне) Нехай ƒ(x)
визначена в деякому проколотому околі
 точки x0.
А
називається
границею
функції в точці x0,
якщо для будь – якої послідовності xn
з цього проколотого околу, такої що  xn
   x0,
n
    
,
відповідна послідовність значень
функції  yn
= ƒ(xn)
   А, n
    
.
П 
 означається
ƒ(x)
   А, x
 
x0
,
або 
lim
ƒ(x)
= А.
означається
ƒ(x)
   А, x
 
x0
,
або 
lim
ƒ(x)
= А. 
  x
    x0
                                                          x
    x0
   
x 0 і А можуть бути числами або символами + ,- , .
П риклад
функції, яка не має границі. y
= sin
x,
визначена при всіх х є 
,
тому
риклад
функції, яка не має границі. y
= sin
x,
визначена при всіх х є 
,
тому                          
можна розглядати її границю і при x0= + .
  
 
 Для
послідовності {nП}
   +
,
sin
(nП)=0
    0,n
    +
,
                          Для
послідовності {nП}
   +
,
sin
(nП)=0
    0,n
    +
,
  
 
 а
для послідовності {
                        а
для послідовності { +
2nП}
   +
,
sin(
+
2nП)=1
  1,n
   +
,
+
2nП}
   +
,
sin(
+
2nП)=1
  1,n
   +
,
                                             
 ,  тому границі
нема.
,  тому границі
нема.
Отже, границя функції в точці або на нескінченності може бути числом, нескінченністю, або взагалі не існувати.
П 
 риклад.
     y
= 2x
+ 1, x0
= 2.
риклад.
     y
= 2x
+ 1, x0
= 2.  
  
 5+
         5+ 
  
               
  
 
 5
              5
  
 5-
      5-
 
 
 
                         2- 2
2+
2
2+
 
 .
   Якщо взяти будь-який окіл точки 5 на
осі Оу (5-
,
5+
),
то можна побудувати такий окіл точки 2
на осі Ох (2-
,
2+ 
),
що всі точки околу на осі Ох переходять
при відображенні нашою функцією в
початково вибраний окіл на осі Оу.
 .
   Якщо взяти будь-який окіл точки 5 на
осі Оу (5-
,
5+
),
то можна побудувати такий окіл точки 2
на осі Ох (2-
,
2+ 
),
що всі точки околу на осі Ох переходять
при відображенні нашою функцією в
початково вибраний окіл на осі Оу.
| 
 | 1 | 0,5 | 
 | 
| δ | 0,5 | 0,25 | /2 | 
Означення. (за Коші) Нехай ƒ - визначена в деякому проколотому околі точки x0. А називається границею функції ƒ в точці x0, якщо для будь-якого
-околу точки А (на осі Оу) існує такий проколотий δ-окіл точки x0 (на осі Ох), що при відображенні функцією попадає в -окіл точки А.
Теорема. Означення за Гейне і за Коші еквівалентні.
Означення. Якщо в означенні за Гейне або за Коші замість проколотого околу брати тільки лівий окіл точки x0, то А називають лівою границею функції ƒ в точці x0 і позначається
  
 lim
ƒ(x)
= А,
 або     ƒ(x)
    А,  x
   x0-
  або     ƒ(x0-
)=А.
lim
ƒ(x)
= А,
 або     ƒ(x)
    А,  x
   x0-
  або     ƒ(x0-
)=А.
x x0-
   
x0-
Аналогічно для правої границі розглядатимемо правий окіл (x0; x0+ δ)
  
 lim
ƒ(x)
= А,
 або     ƒ(x)
    А, x
   x0+
  або     ƒ(x0+
)=А.
lim
ƒ(x)
= А,
 або     ƒ(x)
    А, x
   x0+
  або     ƒ(x0+
)=А.
x 
 x0+
   
x0+
Приклад.
у= ln x lim ln x = - ,
  x
    0+
                                                                     
                         x
    0+	
ƒ(0+) = -
Тут ліву границю шукати не можна, бо функція невизначена зліва від точки 0.
П 
 риклад.
f(x)={
риклад.
f(x)={ 
                               
             
 
 
 2
                                                                     
       2
  1
                                                                     
                                                          1
 
 
 1
                                                                     
       1
        
   
 тому
тому
      
 не
існує.
не
існує. 
                                                                     
                            
Теорема. Границя функції в точці x0 існує тоді і тільки тоді, коли права і ліва границі існують і однакові.
Означення. Функція ƒ називається нескінченно великою в точці x0, якщо її границя в цій точці є нескінченністю.
Функція ƒ називається нескінченно малою в точці x0, якщо її границя в цій точці дорівнює 0.
Приклади.
- нескінченно мала на + і на ;
- нескінченно велика в точці 0;
sin x - нескінченно мала в точці 0;
ln x - нескінченно велика в точці 0.
- не є ні нескінченно малою ні нескінченно великою в точці 1.
