- •Фізичні та хімічні властивості алканів, способи добування і застосування в промисловості.
- •2. Вуглеводи, їх класифікація, фізіологічна роль, фотосинтез рослинами.
- •3. Моносахариди, їх фізичні та хімічні властивості. Якісна реакція на моносахариди.
- •4. Карбід кальцію вміщує 25,8 % домішок. Скільки ацетилену (в л.) можна одержати із 15кг такого карбіду?
- •5. При взаємодій 220г фенолу з гідроксидом натрію одержано 232г феноляту натрію. Визначити вихід феноляту натрію в процентах від теоретичного.
- •6. Скільки грамів глюкози і фруктози можна одержати при гідролізі сахариди, якщо при цьому витрачається 252 г води.
- •Список використаної літератури:
Органічна хімія
1. Фізичні та хімічні властивості алканів, способи добування і застосування в промисловості.
2. Вуглеводи, їх класифікація, фізіологічна роль, фотосинтез рослинами.
3. Моносахариди, їх фізичні та хімічні властивості. Якісна реакція на моносахариди.
4. Карбід кальцію вміщує 25.8% домішок. Скільки ацетилену (в л.) можна одержати із 15кг такого карбіду?
5. При взаємодій 220г фенолу з гідроксидом натрію одержано 232г феноляту натрію. Визначити вихід феноляту натрію в процентах від теоретичного.
6. Скільки грамів глюкози і фруктози можна одержати при гідролізі сахариди, якщо при цьому витрачається 252г води?
Фізичні та хімічні властивості алканів, способи добування і застосування в промисловості.
Алкани (насичені вуглеводні) – насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n+2, їх також називають парафінами (в перекладі з латинської мови – "позбавлені спорідненості", що означає неактивність цих вуглеводів у реакціях).
Алканами називають такі вуглеводні, в молекулах яких атоми вуглеців зв’язані між собою одинарними ковалентними зв’язками, а всі інші валентності, які не втрачені на зв’язок між вуглецями, насичені атомами водню.
Гомологічний ряд:
СН4 – метан С6Н14 – гексан
С2Н6 – етан С7Н16 – гептан
С3Н8 – пропан С8Н18 – октан
С4Н10 – бутан С9Н20 – нонан
С5Н12 – пентан С10Н22 – декан
Кожний наступний алкан відрізняється від попереднього на групу СН2. Ряд сполук, представники якого відрізняються на групу, називається гомологічним рядом.
В алканів спостерігається ізомерія ланцюга, починаючи від бутану:
1 2 3 4 1 2 3
СН3 – СН2 – СН2 – СН3 СН3 – СН – СН3
│
нормальний бутан СН3
(н-бутан) ізобутан або 2-метилпропан
Пентанів може бути три. При переході до вищих членів число ізомерів швидко зростає.
Для назви ізомерів використовують два види номенклатури: раціональну і женевську.
Наприклад, гексан С6Н14:
1 2 3 4 5 6
СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3
1 2 3 4 5
СН3 – СН – СН2 – СН2 – СН3
│
СН3
диметил-пропил метан по раціональній номенклатурі,
2-метил-пентан по женевській [3, с.48].
Фізичні властивості алканів.
Перші 4 представники від (С1 до С4) є газами, наступні одинадцять (від C5 до C15) — рідини, а починаючи з гексадекану C16H34 — тверді речовини.
Із збільшенням числа атомів вуглецю в молекулі збільшується питома вага, а також підвищується температура плавлення і кипіння. Алкани з розгалуженим ланцюгом киплять при більш низьких температурах, ніж вуглеводні з прямим ланцюгом. Наприклад, нормальний бутан кипить при t = – 0,5 oC, а ізобутан при t = – 11,7 oC. Навпаки, температура плавлення тим вища, чим більш розгалужений ланцюг. Наприклад, один із ізомерів октану плавиться при t = +100 oC, а нормальний октан при t = + 56,8 oC [5, с.124].
Хімічні властивості алканів.
У молекулах алканів атоми вуглецю максимально "насичені" воднем. Тому їм властива реакція заміщення, причому реакція проходить по стадіях:
СН4 + Сl2 → CH3Cl + HCl,
метан хлористий метил
(хлорметан)
СН3Сl + Сl2 → CH2Cl2 + HCl,
хлористий метилен
(дихлорметан)
СН2Сl2 + Сl2 → CH Cl3 + HCl,
хлороформ
(трихлорметан)
СН Сl3 + Сl2 → C Cl4 + HCl.
чотирихлористий вуглець
Реакції окислення алканів (горіння, окислення в спирті) проходять при високих температурах.
Горіння метану:
СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О,
неповне окислення метану:
4СН4 + 2О2 → СН ≡ СН + Н2О + СО+ СО2 + Н2.
ацетилен
Способи добування.
Алкани широко розповсюджені в природі. Головним джерелом їх є нафта, озокерит (гірський віск), природні гази.
Алкани можна одержати і синтетично. Один із способів – взаємодія металічного натрію і галогенопровідних вуглеводнів (реакція Вюрца):
СН3 – СН2 – Br
+ 2 Na → СН3 – СН2 – СН2 – СН3 + 2Na Br.
СН3 – СН2 – Br
Другий шлях – можна добути з кислот:
-СО2
С Н3 – СН2 – СООН → СН3 – СН3
З астосування алканів в промисловості.
Із алканів найбільш практичне значення має метан. Його використовують в промисловості як сировину для одержання хімічних продуктів: ацетилену, формальдегіду, метилового спирту і синтез – газ, які в свою чергу є сировиною для хімічної промисловості.
Із алканів одержують тетраетилсвинець. Це ефективний фунгіцид – препарат для протруювання насіння від збудників хвороб рослин.
Вуглеводні використовують для характеристики пального (октанове число) [8, с.283].