
- •Поняття та причини виникнення юридичної деонтології.
- •Зміст юр. Д. Та її складові елеманти.
- •Принципи юр. Д. Механізм дії принципів.
- •Сутність функцій юр. Д.
- •5. Юридична наука, її основна характеристика.
- •Юриспруденція як система юридичних наук.
- •Класифікація юридичних наук.
- •Методологія юридичної науки.
- •Поняття та види юр. Діяльності.
- •Загальна характеристика юридичної практичної діяльності.
- •Особливості правової освіти в Україні.
- •Юрист (поняття). Характеристика юр. Професії.
- •Поняття деонтологічної правосвідомості юриста.
- •Мислення юриста: від абстрактного до конкретного.
- •Поняття свідомості, її види. Правосвідомість.
- •Принципи та функції деонтологічної правосвідомості юриста.
- •Шляхи формування деонтологічної правосвідомості.
- •Значення деонтологічної правосвідомості у юридичній діяльності.
- •Професійні аспекти культури діяльності юриста.
- •Психологічні характеристики культури юридичної практики.
- •Професійна мораль, її зв’язок з правосвідомістю юриста.
- •Духовні напрями формування культури професійних дій.
- •Моральні проблеми у юридичній деонтології.
- •Професія юриста у правовій державі Україна.
- •Система підготовки юридичних кадрів.
- •Завдання юриста в організації самозахисту населення від злочинних посягань.
- •Психологічні вимоги до особи юриста.
- •Психологія спілкування і міжособових відносин у юридичній діяльності.
- •Службовий обов’язок у юридичній діяльності.
- •Загальна характеристика, принципи та функції духовної культури юриста.
- •Загальна характеристика, принципи та функції політичної культури юриста.
- •Особливості, принципи та функції моральної культури, естетичної культури.
- •Фактори, які визначають модель сучасного юриста.
- •Проблеми створення професійно-етичного кодексу юриста.
- •Загальна характеристика юридичних професій.
- •Суддівська діяльність.
- •Прокурорська діяльність.
- •Слідча діяльність.
- •Адвокатська діяльність.
- •Нотаріальна діяльність.
- •Юридична консультативна діяльність.
Юриспруденція як система юридичних наук.
У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є держава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юридичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційована на цикли наук:
— теоретично-історичні (теорія держави і права, історія держави і права та ін.);
— державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);
— цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господарський процес, сімейне право та ін.);
— криміналістичні (кримінальне право, кримінальний процес, виправно-трудове право та ін.).
Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалізують право, відносини між державами — міжнародне право (приватне і публічне), а також науки, що вивчають державу і право інших країн.
Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в цілому — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому — це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) — єдина і водночас диференційована наука.
Класифікація юридичних наук.
Загальнотеоретичні (теоретикоісторичні) науки, предметом вивчення яких є загальні закономірності виникнення, становлення, функціонування, розвитку та вдосконалення держави і права. Серед них:
- теорія держави і права;
- історія держави і права;
- історія політичних і правових вчень;
- філософія права;
- політологія.
Галузеві науки. Предметом їх вивчення є особливості державно-правового впливу на певну сферу суспільних відносин, що здійснюється завдяки наявності чітко визначеного предмету та методу регулювання. Серед них:
- конституційне право;
- адміністративне право;
- сімейне право;
- земельне право;
- кримінальне право;
- процесуальне право;
- виправно-трудове право;
- екологічне право і т. д.
Спеціально-прикладні науки – різновид юридичних наук, предметом вивчення яких є можливості використання знань неюридичного характеру в процесі вирішення конкретних юридичних справ. Серед них:
- судова медицина;
- юридична психологія;
- правова соціологія;
- правова статистика;
- судова психіатрія;
- кримінологія;
- криміналістика.
Отже, юридична наука є різновидом суспільної, що завдяки своєму комплексному характеру найбільш повно досліджує державно-правові явища.
Методологія юридичної науки.
Методологія юридичної науки — це система підходів і методів, способів і засобів наукового дослідження, а також вчення (теорія) про їх використання при вивченні державно-правових явищ.
До складу цієї методології, зокрема, входять:
філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний, визнання чи заперечення об'єктивних соціальних, у тому числі державно-правових, закономірностей і можливості їх пізнання, здобуття істинних знань щодо них);
загальнонаукові методи, тобто такі, які використовуються в усіх або у більшості наук (наприклад, структурний, функціональний методи, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічні процедури, скажімо, аналіз, синтез, і т.ін.);
групові методи, тобто такі, котрі застосовуються лише у певній групі наук, наприклад, тільки у суспільствознавстві (скажімо, метод конкретно-соціологічного дослідження);
спеціальні методи, тобто такі, котрі прийнятні для дослідження предмету лише однієї науки (наприклад, у юриспруденції — це способи уточнювання (тлумачення) норм права, своєрідні прийоми узагальнення юридичної практики).