47.Зовнішньо-політична діяльність держави

Зовнішня політика-діяльність держави на міжнародній арені,що регулює відносини з іншими суб’єктами зовнішньополітичної діяльності:державами,зарубіжними партіями та іншими громадськими організаціями ,всесвітніми і регіональними міжнародними організаціями. Зовнішня політика-закордонна діяльність держави.Особливості зовнішньої політикі:Перша немає владного характеру;Другою є її зумовленість певним етапом розвитку міжнародних відносин;Третью є її залежність не лише від держави ,що її здійснює,а й від ступеня погодженості або конфлікту інтересів даної держави з інтересами інших держав;Четверта полягає в тому,що вона має власне інституціональне забезпечення.

48 міжнародна міждержавна організація Стосовно сутності міжнародної організації серед спеціалістів існують два підходи: звужений та розшире­ний. Відповідно до першого трактування міжнародна організація --це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних від­носин, який створюється, щонайменше, трьома сторонами (дер­жавами) і має погоджені учасниками цілі, компетенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні полІтико-організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).

Якщо виходити з самого визначення, а також з міжнародних юридичних норм, то належність до міжнародних організацій ви­значають такі критерії: 1 об'єднання різнонаціональних сторін (держав, юридичних та фізичних осіб); 2 погоджені, спільні, постійні цілі;3 наявність міжнародного установчого документа;4 постійні організаційні інституції;5політико-організаційні норми;6   юридична рівність учасників;7відповідність цілей створення та діяльності загальновизна­ним принципам і нормам міжнародного права.

При цьому всі міжнародні організації є різними, а елемента­ми, що відрізняють одну від одної, є: сфера діяльності, цілі, ха­рактер компетенції, організаційна структура, членство, проце­дурні аспекти.

Представники другого підходу твердять, що міжнародна ор­ганізація — це будь-яка група або асоціація, яка у своїй діяльно­сті виходить за межі однієї країни І має постійну структуру орга­нів. Таке розширене тлумачення припускає віднесення до між­народних організацій транснаціональних корпорацій, так званих «революційних груп» І навіть кримінальних угруповань.

Міжнародні міждержавні (міжурядові) організації – це об’єднання держав, створене на основі міжн. договору для виконання певних цілей, що має систему постійно діючих органів, володіє міжн правосуб’єктністю і створена у відповідності з МП.

Ознаки:1 договірна основа2 наявність певних цілей 3 наявність постійної структури 4 наявність прав і обов’язків (правосуб‘єктнвсть) 5створена у відповідності до МП 6 її членами є держав

49.Закономірності сучасного світового розвитку:

Для світового господарства, як єдиної цілісної системи, властиві й свої специфічні закономірності Насамперед — це тенденція до інтернаціоналізації господарського життя, яка протистоїть тенденції до національного відокремлення. З розвитком світового господарства перша тенденція бере верх над другою: неухильно зростає зовнішньоторговельний оборот усіх країн, збільшуються масштаби міжнародного руху капіталу, швидко зростають обсяги виробництва на закордонних філіях ТНК, все більше переплітається міжнародна діяльність великих банків і т. д.

Важливою закономірністю сучасного світового господарства с нерівномірність розвитку його окремих частин і загострення суперництва між ними на цій основі Так, сучасне світове господарство чітко поділяється на дві історичні спільноти: „високорозвинутий центр” і „периферія, що розвивається”.