Висновки

У курсовій роботі подано вирішення актуальної наукової задачі зіставлення граматичних особливостей перекладу українською мовою руських словосполук у мовленні інженерів металургів. Дослідження дозволило дійти таких висновків:

1). Закономірності співвідношення конструкцій української мови та перекладу найяскравіше виявляються саме в зіставленні текстів різних функціональних стилів, зокрема фахівців технічної сфери. Переклади граматичних форм та конструкцій в зіставленні з їхніми оригіналами дають багатий матеріал для теоретичних узагальнень щодо прийомів відтворення засобами цільової мови граматичних явищ у перекладі науково-технічних термінів.

2). Серед морфологічних труднощів перекладу прийменникових конструкцій інженерами – металургами значної уваги заслуговують особливості деяких прийменників, а саме прийменника «по». Який перекладаються цілим рядом прийменникових і безприйменникових конструкцій. Українське прийменниково -іменникове сполучення використовується для передачі ініціальних конструкцій саме в перекладі науково-технічних текстів, що зумовлено наявністю в українській науковій мові їх сталих відповідників. Якщо говорити про інші прийменники, які використовуються інженерами – металургами було обрано два прийменника, з якими найчастіше складаються словосполуки. Це прийменники «при» та прийменник «на». Нами було проаналізовано, що при перекладі та побудові конструкцій з цими прийменниками проблем майже не виникає.

3). У ході даної роботи ми дійшли до висновку,що більшість помилок, які виникають під час перекладу та побудові прийменникових конструкцій інженерами-металургами трапляються через незнання та небажання вивчати українську мову . Ми знаємо,що в Україні тривалий час викладачі в навчальному

процесі, службовці та інженерно-технічні працівники у фаховому спілкуванні здебільшого вживали російську мову. Цією мовою надруковано переважну частину підручників та посібників для вищих навчальних закладів, основну довідкову та наукову літературу. Таким чином, мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Неперервна мовна освіта, починаючи з материнської (родини) школи і закінчуючи професійною, спеціальною освітою, у інженерів- металургів має бути орієнтована на виховання мовної особистості, на природне бажання опановувати українську мову, на створення українського середовища в сфері металургійного виробництва, на прагнення удосконалити високо культурне інтелігентне спілкування літературною мовою. Саме таким чином можна уникнути граматичних та лексичних помилок при побудові та перекладі прийменникових конструкцій.

Список використаних джерел та літератури

1. Бурячок А. Про прийменник «по» / А. Бурячок // Урок української. - 2005.- №5-6. с27(газета-журнал).

2. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. – Львів : Світ, 2003.- 432 с.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990- 232с.

4. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наук. думка, 1980. – 285 с.

5. Іваненко З.І. Процеси нейтралізації основних значень у сфері прийменникових конструкцій // Мовознавство. – 1980. -- № 2. – С. 26-30.

6. Колодяжний А.С. Прийменник. Матеріали до лекцій з курсу сучасної української літературної мови. – Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 1960. – 165 с.

7. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1961. – 170 с.

8. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія: В 2-х ч. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. – Ч.2. – 159 с.

9. Мельничук О.С. Історичний розвиток функцій і складу прийменників в українській мові // Слов’янське мовознавство. – 1961. – Т. 3. –С. 124-194.

10. Паламар Л.М. , Кацавець Г.М. Мова ділових паперів : Навчальний посібник –К: Либідь, 1993. - 192 с.

11. Пашківський А.М. Функції прийменників в сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1937. – № 2. – С. 37-65.

12. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда; Відп. ред. В.М.Русанівський; Ін-т мовознавства ім.. О.О.Потебні АН УРСР. – К.: Наук. думка, 1969. – 583 с.