Зовнішньоекономічна діяльність Аргентини

 В загальному міжнародному контексті економіка Аргентини, як і економіка інших країн, продовжує перебувати під впливом світової фінансової кризи.   В першій половині 2008 р. економічна ситуація країни характеризувалася внутрішніми інфляційними процесами, прояви яких (зростання ціни „споживчого кошику”, рівня прожиткового мінімуму, а також перевищення сукупного попиту над рівнем ВВП), стали відчутними ще наприкінці 2007 р., у другій половині року економіка знаходилась під тиском зовнішніх факторів.  У січні-лютому економічне зростання перевищило 9%, але вже у травні цей ритм уповільнився на 1%. Квітень характеризувався конфліктом уряду з аграріями та введенням „плаваючого податку” на окремі види сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, призвело до гальмування економічних показників до 5,8%. В липні позитивна динаміка відновилася та перевищила 7%. Але наприкінці третього кварталу цей показник впав до 5,2%, свого рекордного мінімуму з 2003 р. Певною мірою, низхідна динаміка ВВП у вересні є безперечно результатом негативного впливу світової фінансової кризи.   За офіційними даними Національного інституту статистики та цензів, ВВП країни у 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшився з 8,5% до 6,7%.   Рівень інфляції не перевищив запланованого урядом рівня та становив 6,5%. Вважається, що такого результату вдалося досягти завдяки проведенню політики жорсткого контролю над цінами на продовольчі товари, товари повсякденного вжитку та енергоносії.

Склад експорту: зернові, фураж, машини, нафтопродукти, металопрокат. Географія експорту: Бразилія — 31 %, США — 8 %, Чилі — 7 %, Китай — 3 %, Уругвай — 3 %.

Рис.5 – Експорт Аргентини

Склад імпорту: машини і комплектуючі до них, телекомунікаційне устаткування, пластмаси, органічні хімікати. Географія імпорту: Бразилія — 23 %, США — 20 %, Італія — 6 %, Німеччина — 5 %, Франція — 5 %. Зовнішня заборгованість у 1998 р. становила 133 млрд дол., у 1999 p. — 149 млрд дол. Головні порти Аргентини: Буенос-Айрес, Баїя-Бланка, Коммодоро-Ріадавія, Уругвай, Ла-Плата, Мар-дель-Плата, Некочеа, Ріо-Гальєгос, Росаріо, Санта-Фе.

Рис.6 Імпорт Аргентини

Країна посідає 17 місце у світі. Експорт: $55,7 миліардів (2010)

Місце країни в світі: 41 - $57,4 миліардів (2009)

Експорт-партнери:

 Бразилія 18.9 %, Китай 9.1 %, США 7.9 %, Чилі 6.7 %, Нідерланди 4.2 % (2008) Імпорт: $38,71 міліардів

Місце країни в світі: 54 - $57,4 міліардів

Запаси іноземної валюти та золота: $48,2 миллиардов ( 1 січня 2010)

Місце країни в світі: 20 $46,37 миллиардов (1 січня 2009)

Зовнішній борг: $108,6 міліардів (1 січня 2010) Місце країни в світі: 32 - $128,2 міліардів (1 січня 2009)

Зростанню експорту на 14% сприяло підвищення цін світового ринку на такі традиційні аргентинські товари, як соя, кукурудза, пшениця і ін. Імпорт збільшився на 53%, в основному за рахунок збільшення об'єму закупівель устаткування, комплектуючих і запчастин.

Курс песо жорстко прив'язаний до долара: один песо дорівнює одному долару США. Зовнішньо-торговельні перевезення Аргентини відбуваються переважно морським транспортом ( 90% зовнішньої торгівлі ). Внутрішні перевезення здійснюються у основному автомобільним і залызничним транспортом. Уся мережу внутрішніх транспортних шляхів має радіальну структуру з центром в Буэнос-Айресе.

Основними нормативними документами, регулюючими експортно-імпортні операції в Аргентині, є Митний Кодекс, який був прийнятий Законом від 2 березня 1981 р., Номенклатура зовнішньої торгівлі, введена в дію декретом 2557/91 від 19 грудня 1991 р. і Класифікація товарів, практично повністю співпадаюча з Єдиною номенклатурою товарів країн МЕРКОСУР (ЕНМ).

У взаємній торгівлі Аргентини з країнами, що входять в МЕРКОСУР, митні збори майже не застосовуються і використовується «нульовий» тариф. У торгівлі Аргентини з країнами Європейського Союзу застосовуються умови режиму найбільшого сприяння.

Окрім митних зборів, імпорт оподатковується податком на додану вартість (21% від ціни імпортного товару). Також стягуються інші податки і збори (статистичний збір, консульський збір, податок на фрахт, податок до фонду розвитку експорту), складові в цілому близько 4% вартості товару.

У Аргентині широко застосовуються заходи по захисту внутрішнього ринку. У практичному плані найбільш поширеними є антидемпінгові розслідування.

Угодами, що діють в даний час в МЕРКОСУР, проведення антидемпінгових розслідувань в рамках цієї регіональної організації, здійснюється на тих же умовах, як і відносно країн, що не входять в неї. Спеціальні захисні заходи в торгівлі між країнами-членами МЕРКОСУР не застосовуються.

У Аргентині отримали розвиток зони вільної торгівлі, діяльність яких регулюється Законом. В основному, вони орієнтовані на імпорт. У них не застосовуються звичайні митні процедури, товари звільняються від мит і податків, не застосовуються методи тарифних і нетарифних торгівельних обмежень. Стягуються податок на прибуток і статистичний збір. ПДВ в цих зонах стягується, проте, потім він повертається імпортерам.

До останнього часу в Аргентині податки на експорт не застосовувалися. Проте, відповідно до Закону про надзвичайний економічний стан, який був прийнятий в січні 2002 р., на ряд експортних товарів з березня 2002 р. були встановлені експортні мита в розмірах 5,10 і 20%, зокрема на різні види муки, рослинні олії, плоди (насіння) зернових і олійних культур, соєвий і соняшниковий шрот, нафту і нафтопродукти і деякі сировинні товари.

Аргентині діє система стимулювання і підтримки експорту, основними елементами якої є наступні. Режим «реінтегрос» полягає в повному або частковому поверненні національним підприємствам внутрішніх податків, які стягуються на різних етапах виробництва і реалізації товарів, призначених на експорт. Ставки повернення податків визначені в розмірі від 0% до 12% від експортної ціни ФОБ. Режим «дроу-бэк» дозволяє експортерам товарів повертати вартість імпортного тарифу, статистичного збору, ПДВ, сплачених при імпорті продукції, яка потім була використана при виробництві і збуті експортних товарів. Режим тимчасового ввезення відносно постачань на експорт передбачає відміну митного тарифу і інших податків при імпорті продукції, призначеної для використання у виробництві товарів, що випускаються для експорту, а також в їх оформленні (тара і упаковка).

Табл.1 Платіжний баланс Аргентини (2009)

Платіжний баланс:	13,2 млрд. дол. (2008)
Експорт:*	70,6 млрд. дол.
Експорт - товари:	продукція сільського господарства (32,9 %), легкої та харчової промисловості (29,8 %), енергоносії (17,5 %)
Експорт - партнери:	МЕРКОСУР (22 %, з них 18% припадає на Бразилію), країни ЄС, США (17%), Чилі (13%), Китай (8%)
Імпорт:*	57,4 млрд. дол.
Імпорт – товари:	Сировина, матеріали та полуфабрикати (32,9 %), машинне обладнання (47,4 %), споживчі товари (11 %), мастильні матеріали (5,4%)
Імпорт – партнери:	МЕРКОСУР – 37 %, ЄС, США (16%), Китай (6%), Чилі (2%).

Зовнішньоторговельний баланс Аргентини на 2009 склав $14,43 миллиардов

Рис.7 Порівняння зміни виробництва країн–виробників зернових культур:

 У число основних світових виробників кукурудзи входять також Аргентина, Бразилія, Канада, Україна. За останніми даними лише Аргентина і Україна цього року можуть збільшити виробництво, відповідно і експорт кукурудзи:

Табл.2 Найбільші виробники зернових у світі