3. Розрахунок вологісного стану огороджуючої конструкції.

У якості розрахункової температури зовнішнього повітря приймається температура найбільш холодного місяця. Для міста Сімферополь:

.

Розрахунок вологісного стану проводиться графо-аналітичним методом.

1 . Визначаємо розподіл температур на границях шарів зовнішньої огороджуючої конструкції.

t_вн

t_зов

δ₁

δ₂

δ₃

,

,

t₁

t₂

t₃

t₄

,

,

.

2. Багатошарове огородження з різних матеріалів розбиваємо на зони з однорідним паропроникненням. Для чого переріз конструкції зображаємо в масштабі опорів паропроникнення.

, м²годПа/мг.

, м²годПа/мг,

, м²годПа/мг,

, м²годПа/мг.

3. Визначаємо насичувальні парціальні тиски на границях шарів зовнішньої огороджуючої конструкції залежно від відповідної температури [2, дод9]:

Е_вн=2338 Па;

Е₁=2182 Па;

Е₂=2156 Па;

Е₃=637 Па;

Е₄=581 Па;

Е_зовн=562 Па.

Функція Е=f(t) є нелінійною залежністю, але для щільних шарів конструкції (перший та третій) нехтуємо нелінійністю та вважаємо графік функції прямою. Отже, для його побудови досить двох точок (на початку та в кінці шару).

Оскільки другий шар є нещільним, то, для побудови графіка Е=f(t) на його ділянці, за [2, дод9] знаходимо проміжні значення парціальних тисків залежно від відповідних проміжних значень температури.

Розраховуємо 5 проміжних значень:

,

, Е_2-1=1783 Па;

, Е_2-2=1468 Па;

, Е_2-3=1203 Па;

, Е_2-4=978 Па.

, Е_2-5=793 Па.

4. Визначаємо розподіл дійсних парціальних тисків в товщі огородження.

Парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря:

Па.

Парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря приймається для температури найбільш холодного місяця року за [2, дод14]:

Па.

Порівняємо з величиною 0,9Е₄:

0,9Е₄=0,9х530=477 Па < , тому для розрахунків приймаємо

Па.

Для побудови графіка приймаємо:

Па,

Па.

Далі по залежності для стаціонарного переносу вологи визначаємо:

, де

м²годПа/мг.

Па,

Па.

По отриманих значеннях будуємо графік (рис. 2).

За графіком визначаємо зону конденсації – границя шарів II і III (зона х). Оскільки графіки не перетинаються, то маємо зону можливої конденсації.

Перевіряємо виконання умови , де

– збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватись конденсація вологи в холодний період року;

– допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості в матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, що визначається за [1, табл.8] і для пористих бетонів становить 1,2%.

Дійсний парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою:

, де

– сума паропроникності m перших шарів конструкції до внутрішньої поверхні шару, в якому відбувається конденсація. В даному випадку:

м²годПа/мг.

У даному випадку приймаємо Па.

Кількість вологи, що конденсується в товщі огороджуючої конструкції за період вологонакопичення:

, де

Z – тривалість періоду вологонакопичення у годинах, коли , Z=122діб.

кг/м².

Визначаємо приріст вологи:

_{Умова виконана, та не потребує додаткової пароізоляції.}