77. Причини поразок.

Пакт про ненапад, укладений 23 серпня 1939 року, не усунув непримиренної ворожості між нацистською Німеччиною і більшовицькою Росією. Два тоталітарні диктатори – Гітлер і Сталін - таємно готували напади один на одного. Обидва вони однаково вважали себе великими полководцями. Але їхні стратегічні плани були різні. Гітлер запланував наступ на 3 наступах - на Ленінград, Москву, Київ. Головний удар найбільшими німецькими силами завдавався на московському напрямку. Сталін не схотів наступати прямо на Берлін, він зосередив свої найбільші сили на Південному фланзі в Західній Україні. Вони мали наступати у напрямі на Краків, а далі поворотом на Північ, до Балтійського моря, щоб оточити з тилу усі німецькі війська на Сході. Допоміжний удар планувалося завдати північним флангом. Ударною силою німецького наступу на Україні була перша танкова група, вона мала 600 середніх і 250 легких танків. За планом "Барбароса", перша танкова група мала наступати в напрямі на Київ, а далі поворотом на Південь за плином Дніпра – до моря, як було сказано у плані.

За нею вступом назад мали рухатися 6-та польова, з лівого боку, і 17 польова армія - з правого. Завдання - оточити і розбити всі сили Червоної Армії на Україні, не даючи їм відійти за Дніпро.

78. Оун упа в роки 2 світової війни

Оцінка діяльності українських націоналістів в роки війни залишається суперечливою і на сьогодні. Причому, не тільки в суспільній свідомості, а й на офіційному рівні. У самій ОУН в роки Другої світової війни відбувалися складні процеси, що обумовили розкол в організації, яка донедавна здавалася монолітною. Після вбивства Є.Коновальця О/ у стані націоналістів виявилися серйозні розбіжності в стратегії і тактиці подальшої боротьби. Нове керівництво ОУН на чолі з А.Мельниколі О] схилялося до поміркованих дій, тоді як молоді радикали на чолі з С.Баядерою 01 сповідували радикальні методи боротьби за українську незалежність. Ці розходження стали причиною першого серйозного розколу в ОУН на початку 1940 р.Через тиждень після нападу Німеччини на Радянський Союз ОУН(б) прийняла "Акт про відновлення Української Держави " ^ ' та створила уряд на чолі з Я Слкцгком О/ стор. 12з19 Фактично це була невдала спроба націоналістів укласти з нацистами союз у боротьбі з Москвою. Реакція німецького політичного керівництва на цю спробу була негативною. Невдовзі були роззброєні й українські батальйони у складі вермахту "Нахтігаль " ?Ц і "Роланд " ?Ц . Отже, формально бандерівці так і не налагодили взаємно погодженого співробітництва з німцями. Більше того, збагнувши, що Німеччина розглядає Україну лише як колонію, почали організовувати збройний опір окупантам. Він пов'язаний, зокрема, із створенням Української повстанської армії - УПА під командуванням Р.Шухевича Щ) . Збройна конфронтація ОУН з німцями аж ніяк не означала співпраці бандерівців з радянськими партизанами. З осені 1943 р. зброя УПА все більше спрямовується в радянський бік (проти партизан і Червоної Армії) і в бік Польщі - проти Армії Крайової ^ . Отже, у роки Другої світової війни основною стратегічною метою ОУН-УПА було відновлення стор. 13 з 19 української державності. Проте у досягненні цієї мети лідери ОУН повторили помилки своїх попередників, шукаючи союзників у боротьбі за незалежність України, по суті, в таборі своїх ворогів. Порівняно з європейським антифашистським рухом Опору Щ} , рух ОУН-УПА мав одну характерну особливість: він не був антифашистським в тому розумінні, що не ставив за мету сприяти поразці фашистського блоку в його збройному протистоянні з державами антигітлерівської коаліції. Тому, на відміну від Руху Опору в Європі, не був підтриманий жодною з держав коаліції в роки війни і залишається офіційно не визнаним і сьогодні - ні як антифашистський рух опору, ні як "третя сила" у Другій світовій війні. стор. 14 з 19.

79. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках. Голокост. Звільнення України від нацистської окупації. З приходом в Україну нацистських окупантів на нашій території було встановлено жорстокий окупаційний режим - режим насильства і терору. Територія України була поділена окупантами на свій розсуд. Проте в ході корінного перелому у Великій Вітчизняній війні розпочалося визволення території України. Воно проходило в декілька етапів і на 28 жовтня 1944 р. вся територія України в сучасних межах була визволена від ненависного ворога. Склалися умови для переходу до мирного життя.