- •1. Первісний лад.
- •3. Кіммерійці, скіфи, сармати на території у.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •5. Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі.
- •6, 8. Головні напрямки зовнішньої політики Київської Русі. Прийняття християнства.
- •9. Соціально-економічні відносини в Київській Русі.
- •10. Соціально-економічні та політичні передумови феодальної роздробленості Київської Русі.
- •11. Утворення Галицько-Волинської держави.
- •12. Русь та монголо-татари
- •16,18. Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.
- •20. Сел.-коз повстання
- •22. Передумови та причини визвольної війни 1648-1654 рр.
- •24. Битва під Берестечком. Білоцерківський мир.
- •25. Переяславська угода 1654 р. Та її історичні
- •27. Дипломатична діяльність хмельницького
- •28. Політичне становище у. У іі пол. 17 ст. Руїна.
- •29. Виговський. Гадяцький трактат.
- •30. Боротьба за об’єднання. Дорошенко
- •31. Андрусівське перемир’я, бахчисарайський та вічний мирні договори, їх наслідки.
- •32. Гетьманщина та її устрій
- •33,34. Північна війна на у. Політика гетьмана Мазепи.
- •35.Скасування гетьманщини.
- •36. Гайдамацький рух. Коліївщина
- •37.Поділи польщі та їх соц.-пол наслідки для у.
- •38.Культура у в кінці хуіі в 1 пол хуііі
- •39. Кирило-мефодіївське товариство
- •40. Антиукр політика царату в 2пол 19. Валуєвський циркуляр, емський указ
- •41. Національне відродження за з/у землях в 19-20 ст
- •42. Культура у в 2 пол 19-20 ст.
- •44. Громадівський рух
- •45. Західноукраїнські землі в 19-20 ст
- •46. Аграрна політика Столипіна на у, її економічні та політичні наслідки.
- •47. Рос демокр революція у у 1905-1907 рр.
- •49. Західноукраїнські землі в роки і світової війни.
- •50. Держ відродження у
- •52. Боротьба за політичну владу наприкінці 1917 р. Причини громадянської війни в у.
- •53. Утворення та основні етапи діяльності Української Центральної Ради.
- •54. Причини перевороту 28-29 квітня. Суть гетьманського режиму.
- •55. Зовн пол. Діяльність у держави
- •56. Основні напрямки політики п. Скоропадського у 1918 р.
- •57.Берестейський мир.
- •58. Повстання Директорії.
- •59. Унр періоду директорії.
- •60. Діяльність Директорії у 1919-1920 рр.
- •61. Проголошення зунр та її злука з унр.
- •62.Польсько-укр війна
- •63. Встановлення Радянської влади в у у 1920 р. Підсумки та наслідки громадянської війни.
- •64. Рос білогвард рух
- •65 Більшовицький режим.
- •66. Селянські повстання.
- •67. Причини поразок.
- •68. Відбудова народного господарства у. На засадах непу.
- •69. Політика Узації: причини, суть, наслідки.
- •71. Індустріалізація
- •73. З/у землі у складі ін держав
- •75. Пакт молотова-ріббентропа
- •77. Причини поразок.
- •78. Оун упа в роки 2 світової війни
- •80. Окупаційний режим та Рух Опору в у.
- •81. Битва за дніпро
- •82.Визволення правобер у
- •83. Визволення лівобер у
- •85. Визволення у. Від фашистських окупантів. Наслідки іі світової війни для у.
- •86. Хрущовська відлига
- •87. Дисидентський рух
- •90. Братства та їх роль
77. Причини поразок.
Пакт про ненапад, укладений 23 серпня 1939 року, не усунув непримиренної ворожості між нацистською Німеччиною і більшовицькою Росією. Два тоталітарні диктатори – Гітлер і Сталін - таємно готували напади один на одного. Обидва вони однаково вважали себе великими полководцями. Але їхні стратегічні плани були різні. Гітлер запланував наступ на 3 наступах - на Ленінград, Москву, Київ. Головний удар найбільшими німецькими силами завдавався на московському напрямку. Сталін не схотів наступати прямо на Берлін, він зосередив свої найбільші сили на Південному фланзі в Західній Україні. Вони мали наступати у напрямі на Краків, а далі поворотом на Північ, до Балтійського моря, щоб оточити з тилу усі німецькі війська на Сході. Допоміжний удар планувалося завдати північним флангом. Ударною силою німецького наступу на Україні була перша танкова група, вона мала 600 середніх і 250 легких танків. За планом "Барбароса", перша танкова група мала наступати в напрямі на Київ, а далі поворотом на Південь за плином Дніпра – до моря, як було сказано у плані.
За нею вступом назад мали рухатися 6-та польова, з лівого боку, і 17 польова армія - з правого. Завдання - оточити і розбити всі сили Червоної Армії на Україні, не даючи їм відійти за Дніпро.
78. Оун упа в роки 2 світової війни
Оцінка діяльності українських націоналістів в роки війни залишається суперечливою і на сьогодні. Причому, не тільки в суспільній свідомості, а й на офіційному рівні. У самій ОУН в роки Другої світової війни відбувалися складні процеси, що обумовили розкол в організації, яка донедавна здавалася монолітною. Після вбивства Є.Коновальця О/ у стані націоналістів виявилися серйозні розбіжності в стратегії і тактиці подальшої боротьби. Нове керівництво ОУН на чолі з А.Мельниколі О] схилялося до поміркованих дій, тоді як молоді радикали на чолі з С.Баядерою 01 сповідували радикальні методи боротьби за українську незалежність. Ці розходження стали причиною першого серйозного розколу в ОУН на початку 1940 р.Через тиждень після нападу Німеччини на Радянський Союз ОУН(б) прийняла "Акт про відновлення Української Держави " ^ ' та створила уряд на чолі з Я Слкцгком О/ стор. 12з19 Фактично це була невдала спроба націоналістів укласти з нацистами союз у боротьбі з Москвою. Реакція німецького політичного керівництва на цю спробу була негативною. Невдовзі були роззброєні й українські батальйони у складі вермахту "Нахтігаль " ?Ц і "Роланд " ?Ц . Отже, формально бандерівці так і не налагодили взаємно погодженого співробітництва з німцями. Більше того, збагнувши, що Німеччина розглядає Україну лише як колонію, почали організовувати збройний опір окупантам. Він пов'язаний, зокрема, із створенням Української повстанської армії - УПА під командуванням Р.Шухевича Щ) . Збройна конфронтація ОУН з німцями аж ніяк не означала співпраці бандерівців з радянськими партизанами. З осені 1943 р. зброя УПА все більше спрямовується в радянський бік (проти партизан і Червоної Армії) і в бік Польщі - проти Армії Крайової ^ . Отже, у роки Другої світової війни основною стратегічною метою ОУН-УПА було відновлення стор. 13 з 19 української державності. Проте у досягненні цієї мети лідери ОУН повторили помилки своїх попередників, шукаючи союзників у боротьбі за незалежність України, по суті, в таборі своїх ворогів. Порівняно з європейським антифашистським рухом Опору Щ} , рух ОУН-УПА мав одну характерну особливість: він не був антифашистським в тому розумінні, що не ставив за мету сприяти поразці фашистського блоку в його збройному протистоянні з державами антигітлерівської коаліції. Тому, на відміну від Руху Опору в Європі, не був підтриманий жодною з держав коаліції в роки війни і залишається офіційно не визнаним і сьогодні - ні як антифашистський рух опору, ні як "третя сила" у Другій світовій війні. стор. 14 з 19.
79. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках. Голокост. Звільнення України від нацистської окупації. З приходом в Україну нацистських окупантів на нашій території було встановлено жорстокий окупаційний режим - режим насильства і терору. Територія України була поділена окупантами на свій розсуд. Проте в ході корінного перелому у Великій Вітчизняній війні розпочалося визволення території України. Воно проходило в декілька етапів і на 28 жовтня 1944 р. вся територія України в сучасних межах була визволена від ненависного ворога. Склалися умови для переходу до мирного життя.
