Шкала оцінювання на семінарських (практичних) заняттях1.

Бали	Рівень знань	Розв'язок задач (практичних завдань)	Бали	Відповіді на теоретичні питання
3	відмінний	Студент вірно вирішив розрахункову задачу. При вирішенні задачі було наведено необхідні формули та теоретичні положення, зроблено аналітичний висновок.	6	Студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене питання, при цьому показав високий рівень знання і володіння понятійним апаратом, знання першоджерел.
2	добрий	Студент вірно вирішив розрахункову задачу. При вирішенні задачі було наведено необхідні формули та теоретичні положення.	4	Студент в цілому вірно відповів на поставлене питання, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав низький рівень ознайомлення з першоджерелами по даному питанню.
1	задовільний	Студент в цілому вірно вирішив задачу. Вірно представив необхідні розрахункові формули. Розрахунок містить незначні помилки, що в цілому не впливають на хід розв'язку і аналітичний висновок.	2	Студент не зміг дати повну відповідь на поставлене питання, обмежившись при цьому представленням тільки необхідного понятійного апарату по питанню.
0	незадовільний	Студент невірно вирішив задачу – результат розрахунку (числове значення показників, розмірність показників, аналі-тичні висновки) є хибними.	0	Студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилявся від аргументації, показав незадовільні знання понятійного апарату, першоджерел.

При виконанні контрольних (модульних) робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль може проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

Модуль - це частина програми дисципліни, яка складається з пов’язаних між собою у певному співвідношенні теоретичних, емпіричних і практичних компонентів змісту, кожна складова якого оцінюється також в балах.

Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни.

Контрольні (модульні) роботи можуть проводитися у формі:

• тестування;

• відповідей на теоретичні питання;

• розв’язання практичних завдань;

• розв’язання практичних ситуацій (кейсів) тощо.

Викладач завчасно інформує студентів про терміни проведення і зміст контрольних (модульних) робіт.

Перша контрольна (модульна) робота складається з тестових і теоретичних завдань та призначається для моніторингу, понятійного, репродуктивного та умовно-професійного рівнів засвоєння знань з 1 по 5 теми.

Другий включає засвоєння знань з 6 по 10 теми.

Загальна кількість модульних завдань з дисципліни - 2.

Оцінка виконання контрольних (модульних) робіт полягає у виконанні студентом двох етапів проміжного контролю. Кожний з яких оцінюється максимально у 10 балів:

• робота виконана повністю і студент правильно відповів на всі питання, він отримує 10;

• якщо робота виконана неповністю, а студент правильно відповів більше ніж на 80% питань, він отримує 8 балів;

• якщо робота виконана неповністю, а студент правильно відповів більше ніж на 60% питань, він отримує 6 балів;

• якщо робота виконана менше ніж на 60% - студент отримує 0 балів

Оцінка аудиторної роботи студента здійснюється за наступними напрямками:

• відвідування семінарських занять у поєднанні з рівнем знань продемонстрованим у відповідях на семінарських заняттях за різними формами контролю;

• рівень знань продемонстрований у письмових відповідях на семінарських заняттях за різними формами контролю.

Оцінка за відвідування занять та рівень знань продемонстрований у письмових відповідях на семінарських заняттях максимально становить 60 балів.

Оцінки за різні види поточної роботи студентів на семінарських (лабораторних і практичних) заняттях, за виконання контрольних робіт та інших індивідуальних завдань фіксуються викладачем в журналах академічних груп відповідно до чинного порядку.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій.

Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.

Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.

Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.