2. Кількісна характеристика галузі науки і наукової діяльності
Таблиця 2.1
Організації, які виконують наукові та науково-технічні роботи, за
міністерствами (одиниць)
|
2008 |
2009 |
2010 |
Всього |
1510 |
1340 |
1303 |
Міністерство палива та енергетики |
37 |
31 |
27 |
Українська академія аграрних наук |
127 |
116 |
119 |
Міністерство освіти і науки |
147 |
150 |
144 |
Міністерство промислової політики |
167 |
142 |
129 |
Міністерство охорони здоров’я |
45 |
40 |
39 |
Міністерство транспорту та зв’язку |
28 |
15 |
16 |
Національна академія наук України |
216 |
202 |
206 |
Міністерство аграрної політики |
93 |
87 |
90 |
Міністерство з питань житлово-комунального господарства |
– |
20 |
9 |
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України |
– |
6 |
15 |
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України |
24 |
– |
– |
Академія медичних наук України |
34 |
37 |
37 |
Академія педагогічних наук України |
13 |
16 |
17 |
Академія правових наук України |
4 |
5 |
6 |
Інші міністерства та відомства |
575 |
473 |
449 |
Рис.2. Розподіл організацій, підприємств та установ, які виконували наукові та науково-технічні роботи, за секторами науки, %
Україна традиційно вважається державою з вагомим науковим потенціалом, визнаними у світі науковими школами, розвиненою системою підготовки кадрів. Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура і докторантура.
Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації та науково-дослідними установами. Після набуття державою незалежності спостерігається стрімкий розвиток мережі закладів, що здійснюють підготовку наукових кадрів. За останні десять років кількість аспірантур зросла на 27 % (з 418 до 530), докторантур – на 26% (з 209 до 263). Відповідно, зросла і кількість бажаючих отримати певний науковий ступінь: чисельність аспірантів – на 49 % (з 23 до 35 тис.), докторантів – на 38 % (з 1,1 до 1,6 тис.). Переважна більшість закладів, що здійснюють підготовку аспірантів, підпорядкована шести міністерствам та академіям наук: Національній академії наук України – 27 %, Міністерству освіти і науки – 23 %, Українській академії аграрних наук – 7 %, Академії медичних наук – 6 %, Міністерству охорони здоров'я – 5 %, Міністерству аграрної політики – 4 %. Схожа ситуація спостерігається і з підпорядкованістю докторантур: Міністерству освіти і науки – 37 %, Національній академії наук України – 23 %, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству аграрної політики та Українській академії аграрних наук – по 5 %, Академії педагогічних наук – 3 %. Аспірантури та докторантури досить рівномірно розподіляються за типами закладів, при яких вони створені. Так, при вищих навчальних закладах працює 48 % (253) аспірантур та 63 % (165) докторантур, при науково-дослідних інститутах, відповідно, 52 % (277) та 37 % (98). Найбільше число аспірантів і докторантів навчається у галузі економічних та технічних наук (відповідно по 19% та 17%). Звертає на себе увагу зростання підготовки наукових кадрів у галузі державного управління – у 2010 році навчалось 762 аспіранти та 81 докторант (у 2009 році - відповідно 629 та 81, у 2008 - 578 та 76). Як і раніше, переважна більшість майбутніх наукових кадрів навчається за рахунок державного бюджету, при цьому питома вага аспірантів, які не платять за своє навчання, щороку зменшується. Так, якщо у 2000 році за рахунок державного бюджету навчалося 92% аспірантів, то у 2010 році – 85 %. Питома вага докторантів залишилась без суттєвих змін і склала 94%. Можливість оплатити навчання самостійно або за рахунок інших джерел знайшли у минулому році 5,3 тис. аспірантів та 95 докторантів. Прийом до аспірантури, у порівнянні з 2000 роком, збільшився на 37,2 % (з 7,7 до 10,6 тис. осіб). Прийом до докторантури збільшився на 60,4 % (з 376 до 603 осіб).
Природним наслідком збільшення контингенту майбутніх наукових кадрів стало зростання чисельності осіб, які закінчили аспірантуру. Протягом останніх десяти років потенційних кандидатів наук стало більше – з 5,1 тис. осіб у 2000 році до 8,3 тис. осіб у 2010 році; чисельність осіб, які закінчили докторантуру збільшилась відповідно з 401 до 459 осіб. Очікуваним підсумком навчання в аспірантурі та докторантурі є захист дисертації. Протягом останніх десяти років намітилась тенденція до збільшення питомої ваги тих, хто закінчив аспірантуру та докторантуру із захистом дисертації: кандидатської – з 16 % у 2000р. до 24% – у 2010р., докторської відповідно з 9% до 29 %. Розподіл аспірантур та докторантур за регіонами нерівномірний. Більшість з них зосереджена у м. Києві - відповідно 220 і 99, Харківській області – 66 і 36, Львівській – 34 і 15, Одеській – 28 і 17, Дніпропетровській – 28 і 13, Донецькій – 26 і 15. В інших регіонах їх кількість обчислюється одиницями, хоча немає жодного регіону, де були б відсутні аспірантура або докторантура. Україну варто відзначити як країну, що додержується гендерної демократії в підготовці наукових кадрів. Жінки нарівні з чоловіками використовують право на продовження освіти в аспірантурі та докторантурі. Так, у 2010 році жінки складали 60 % (21 тис.) загальної чисельності аспірантів та 51% (0,8 тис.) докторантів. Вікова структура аспірантів та докторантів має суттєві відмінності. Так, переважна більшість (78 %) аспірантів має вік до 30 років (38% – до 25 років, 40 % – 25-29 років), тоді як більшість докторантів (43 %) вже досягли 40 років істарші.
Таблиця 2.2
Основні показники діяльності аспірантури в Україні
-
2008
2009
2010
Україна - всього
Кількість закладів, що мають аспірантуру
на кінець року
496
525
530
Кількість аспірантів на кінець року
29866
34115
34653
Прийом до аспірантури за рік
9711
10470
10626
Випуск з аспірантури за рік
6417
7929
8290
у тому числі з захистом дисертації
1171
1826
1954
Науково-дослідні інститути
Кількість закладів, що мають аспірантуру
на кінець року
259
276
277
Кількість аспірантів на кінець року
4969
5410
5246
Прийом до аспірантури за рік
1577
1615
1574
Випуск з аспірантури за рік
1165
1307
1359
у тому числі із захистом дисертації
107
143
152
Вищі навчальні заклади
Кількість закладів, що мають аспірантуру
на кінець року
237
249
253
Кількість аспірантів на кінець року
24897
28705
29407
Прийом до аспірантури за рік
8134
8855
9052
Випуск з аспірантури за рік
5252
6622
6931
у тому числі із захистом дисертації
1064
1683
1802
Рис.3.Кількість аспірантів на кінець року
Таблиця 2.2
Основні показники діяльності аспірантури в Україні
-
2008
2009
2010
Україна -всього
Кількість закладів, що мають докторантуру
на кінець року
240
256
263
Кількість докторантів на кінець року
1315
1463
1561
Прийом до докторантури за рік
461
475
603
Випуск з докторантури за рік
373
465
459
у тому числі з захистом дисертації
52
125
132
Науково-дослідні інститути
Кількість закладів, що мають докторантуру
на кінець року
89
96
98
Кількість докторантів на кінець року
242
302
303
Прийом до докторантури за рік
82
115
107
Випуск з докторантури за рік
81
96
92
у тому числі з захистом дисертації
9
24
16
Вищі навчальні заклади
Кількість закладів, що мають докторантуру
на кінець року
151
160
165
Кількість докторантів на кінець року
1073
1161
1258
Прийом до докторантури за рік
379
360
496
Випуск з докторантури за рік
292
369
367
у тому числі з захистом дисертації
43
101
116
Рис.4.Кількість докторантів на кінець року