Проблематика соціолінгвістики

Однією з основних проблем, які вивчає соціолінгвістикою, є проблема соціальної диференціації мови на усіх рівнях його структури, і зокрема характер взаємозв'язків між мовними і соціальними структурами, які є багатоаспектними і носять опосередкований характер. Однією з важливих соціолінгвістичних проблем є проблема соціальних аспектів білінгвізму(двомовності) і диглосії (взаємодії різних соціально протиставлених один одному підсистем однієї мови). Особливе місце серед проблем соціолінгвістики займає проблема мовної політики - сукупності заходів, які приймає держава, партія, клас, громадське угрупуванням для зміни або збереження існуючого функціонального розподілу мов або мовних підсистем, для введення нових або збереження старих мовних норм.

Статус соціолінгвістики як наукової дисципліни

Сучасна соціолінгвістика – це галузь мовознавства. на початку ХХІ ст. у соціолінгвістиці не тільки визначились об’єкт, цілі й завдання дослідників, а й одержано помітні результати.

Проблемам соціолінгвістики присвячено безліч монографій, збірників, періодичних видань, у тому числі міжнародних. Соціолінгвісти запозичували чимало методів у соціологів наприклад, методи масових обстежень,анкетування, усних опитувань та інтерв’ю. Проте, запозичуючи у соціологів ці методи, соціолінгвісти використовують їх

творчо, стосовно до завдань вивчення мови, а крім того, на їх основі 3

виробляються власні методичні прийоми роботи з мовними фактами й

носіями мови.

Сучасна українська соціолінгвістика

Сучасна українська соціолінгвістика віддає перевагу вивченню мовної

особистості як представника певної групи, вбачаючи своє завдання в аналізі й

моделюванні мовної ситуації, дослідженні різних утілень мови (ідіомів) та їх

комунікативної потужності, каналів і можливостей впливу держави на мовну

ситуацію. За Н.П.Шумаровою, “вона вивчає всі сфери, де функціонує мова,

але крізь призму людини” . У фокусі уваги соціолінгвістів – мовна

компетенція особистості, тобто знання мови і вміння нею користуватися. А

також комунікативна компетенція, тобто вміння враховувати соціокультурні

параметри спілкування. Ними, зокрема, розробляються механізми аналізу

ступеня вкоріненості у свідомість громадян стереотипів дезінтегрованості по

лінії “Захід – Схід”, “місто – село”, “українськомовні – російськомовні”,

“православні – греко-католики” тощо .

Приклади

Мова як символ приналежності до соціально замкненої (або

іншої) групи - І в Україні дуже давно існували таємні мови. Одна з них, щоправда, згасаюча, живе й досі. У селі (чи містечку) Нова Вижва Волинської області й до сьогодні збереглася таємна мова ремісників, що шили кожухи,–

кожухарів. Мова шнáйдерів (так її називали колись: це слово запозичено з

німецької – sneiden (шити) der Sneider (кравець); і самé кожухарське ремество

прийшло сюди з Німеччини, від німецьких майстрів) виникла у ХVI столітті. І

зараз її називають – “шнайдéрка”. Цей професійний діалект налічує зараз

десь біля 150 слів. У 30-ті роки ХХ ст. кожухарська справа (кожухарство)

стало занепадати і зовсім змаліло, тобто звелося нанівець. Сьогодні по-

шнайдéрськи можуть розмовляти тільки поодинокі мешканці Нової Вижви –

представники старшого покоління (здебільшого люди похилого віку).

Мовний етикет як область інтересів соціолінгвістики - Різні ситуації спілкування вимагають використання різних мовних

засобів. Це добре розуміли задовго до народження соціолінгвістики. О. С.

Пушкін писав: “В обществе вы локтем задели соседа вашего, вы

извиняетесь,– очень хорошо. Но, гуляя в толпе под качелями, толкнули

лавочника – вы не скажете ему: mille pardons! Вы зовёте извозчика – и

говорите ему: пошел в Коломну, а не – сделайте одолжение, потрудитесь

свезти в Коломну».)

Обумовленість характеру мовлення й мовної поведінки

індивідуума типом виконуваної ним соціальної ролі - У кожній ситуації людина може займати різну позицію: бути співрозмовником “на рівних” або ж відчувати свою вúщість над партнером з комунікації (або ж, навпаки, свою підлеглість йому). Спілкуючись один з

одним, люди ніби виконують різні ролі: батька, чоловіка, сина (в сім’ї),

начальника, підлеглого, товариша по службі (у службових обставинах),

пасажира й кондуктора, покупця і продавця, лікаря і пацієнта і т. ін. Тип ролі

обумовлює характер мовлення й мовленнєвої поведінки: з батьком говорять

не так, як з однолітком, з викладачем у вузі інакше, ніж з продавцем, наказові

конструкції в вустах лікаря є природними, коли він виконує свою службову

роль (Дихайте! Затамуйте подих! Роздягніться!), і недоречними, коли він,

наприклад, їде в автобусі або ж знаходиться в іншій подібній ситуації.

Висновок: Соціолінгвістика вивчає і вирішує надзвичайно широке коло питань, а саме: вивчення функцій мови у суспільстві, визначення форм існування мови, визначення сфер спілкування і характеристика використовуваних у них форм існування мови, функціональна стратифікація мови і окремих форм її існування, вивчення станів мовних ситуацій, розробка методів і прийомів соціолінгвістичного вивчення мови, соціолінгвістичний аспект проблеми походження мови, соціально-історичні типи мови, історія конкретних мов у соціолінгвістичному аспекті, зовнішні і внутрішні чинники еволюції мови, тлумачення поняття прогрес мови, роль стихійного і свідомого в історії мови, питання мовної політики і мовного будівництва.

Використана література:

1. А.Д. Швейцер. Социолингвистика - М., 1990. - С. 481-482

2.Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы и проблемы. – М.: Междунар. Отношения, 1980.

3. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика: К основам общей теории.–

М., 1977.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів

філологічних спеціальностей вищих закладів освіти.– К.: Видавничий

центр «Академія», 1999.– 288 с. (Альма-матер)

5. Лабов У. Исследование языка в его социальном контексте // Новое в

лингвистике. Вып. 7. Социолингвистика.– М., 1975.

6. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990

7. Н. С. Чемоданов. Проблемы социальной лингвистики в современном языкознании (Новое в лингвистике. - Вып. VII. Социолингвистика. - М., 1975. - С. 5-33)

8. Основи соціолінгвістики : Методичні вказівки до проведення пркатичних занять для студентів 5-го курсу спеціальності 8.0305 «Прикладна лінгвістика» / Укл.: Л.В. Бордюк. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 28ст.

9. Соціолінгвістика. Режим доступу: http://suchomlynow.pl