4. Накладення арешту на майно, звільнення його з-під арешту та реалізація

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

• винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника чи оголошується заборона на його відчуження;

• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

• винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

• проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка проводилася за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. В окремих випадках державний виконавець для оцінки майна запрошує суб’єктів оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для визначення вартості майна.

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Майно боржника можу бути також звільнене з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого порядку накладення арешту. Крім того, по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно до ст.. 61 Закону реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Якщо стягував у 15-ти денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, повертається стягувачеві без виконання.

Разом з тим, стягував має право залишити за собою непродане майно боржника, і для цього він у 15-денний строк внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю арештованого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь.

Законом України від 29 листопада 2001 року „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.

Реалізація арештованого майна здійснюється у відповідності до „Порядку реалізації арештованого майна”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.