2. Зміна черговості допиту свідків

Суть: Перевагу у допиті свідка має той, хто допитує перший. Застосування: Відповідно до ст. 180 нового ЦПК, допит свідка починається з пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто невідомо по даній справі, після чого першим йому ставить запитання особа, із заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Це - імперативна норма, тобто її виконання обов'язкове для суду. Першим ставить питання не той, кому вигідні пояснення свідка, а той, хто його викликав. Виклик свідка здійснюється за заявою (клопотанням) заінтересованої особи. Зі змісту ст. 136 нового ЦПК випливає, що таке клопотання має бути заявлено письмово.

На практиці часто буває, що заінтересована у показаннях свідка сторона приводить його безпосередньо в судове засідання, без попередніх клопотань чи повідомлень. Так досягається ефект раптовості доказів. Про черговість допиту не думається. Спрацьовує поширений стереотип: першим свідка допитує сторона, яка його привела. Однак за законом це не так.

Якщо відповідач знає, хто буде свідком зі сторони позивача, він може перший викликати його до суду, подавши суду відповідну заяву. При визначенні порядку допиту свідка це буде вирішальним.

Буває, що відповідач не має достатньої інформації про свідків, не знає, наприклад, їх місце проживання або по батькові. Тоді у заяві потрібно зазначити, що відомості про свідка, яких не вистачає, може надати позивач.

ЦПК не передбачає порядку допиту свідка, викликаного з ініціативи обох сторін. Вважаю, що пріоритет матиме той, хто заявив про його виклик.

Зміна послідовності допиту свідка дозволяє поламати тактику протилежної сторони. Це дезорієнтує свідка. Як правило, він має чітку установку - розповісти, що знає, відповісти на лагідні питання «своєї» сторони, а під час допиту іншої сторони - піти у глухий захист. Якщо першим допитує «ворожа» сторона, лагідних питань не буде.

3. Обирання черговості допиту декількох свідків

Суть: Першим допитувати найслабшого свідка, який може змінити позицію у справі.

Застосування: Свідки допитуються окремо. Недопитані свідки не можуть знаходитись із допитаними. Якщо у справі є декілька свідків, то найкраще першим допитати свідка, який у психологічному плані є найслабшим. Отриману від нього інформацію можна використовувати для психологічного впливу на свідків, що допитуватимуться пізніше.

Відповідно до ч. 10 ст. 180 нового ЦПК, кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Тому допитаний раніше свідок чує, що пояснює наступний свідок.

Під час допиту другого свідка потрібно дати йому зрозуміти, що попередній свідок дав повну та правдиву інформацію, а зараз її треба просто підтвердити. Свідок, який збирається давати неправдиву інформацію, запанікує і буде шукати зорового контакту із допитаним свідком чи іншою стороною. Оскільки вони не мають права підказувати, свідок потрапляє у психологічну пастку. Він боїться давати будь-які показання, оскільки вони можуть не збігтися із показаннями іншої особи. У цей момент потрібно нагадати про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. В такій ситуації починає спрацьовувати інстинкт самозбереження. В абсолютній більшості випадків свідок почне давати правдиві показання. Логіка проста: якщо показання не збігаються, то відповідатиме той, хто сказав неправду.

Відповідно до ст. 177 нового ЦПК, порядок (насамперед, послідовність) дослідження доказів, зокрема допиту свідків, встановлює суд залежно від змісту спірних правовідносин. Тому для встановлення бажаної черговості допиту потрібно заявити відповідне клопотання.