І. Підготовка до допиту;

1. Необхідно скласти план допиту, тобто передбачити всі можливі питання до свідка і розташувати їх в необхідній послідовності.

2. Отримати спеціальні знання з предмету допиту

3. Визначити тактичні прийоми , які будуть використані під час судового засідання для допиту кожного свідка

4. Спрогнозувати дії іншої сторони, підготувати контраргументи

5. Провести попередню співбесіду зі своїми свідками. (закон цього не забороняє, таке спілкування допоможе:

1. скласти враження про людину (свідка) підібрати правильні психологічні прийоми;

2. з’ясувати мотиви;

3. спрогнозувати поведінку;

4. дізнатись суть інформації якою володіє свідок,і визначити об’єм подачі такої інформації для того щоб не нашкодити своєму підзахисному.

5. Спланувати для свідка порядок допиту

Треба пам’ятати, що інформація отримана під час такого спілкування доказового значення не має!)

Іі. Виклик свідка в судове засідання

Відповідно до ст. 50 нового ЦПК, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитись до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ст. 136 нового ЦПК, у заяві про виклик свідка зазна­чаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Таким чином, не знаючи цієї інформації, заінтересована особа не може реалізувати право на виклик свідка. Якщо свідок - перехожий або інша випадкова особа, її потрібно ідентифікувати.

Розшук свідка цивільним процесуальним законодавством не перед­бачений. Якщо свідка не вдалося ідентифікувати, його можна просити зголоситися через ЗМІ. Якщо запропонувати високу винагороду, таке прохання знайде адресата. Можливість залучення до процесу свідка не залежить від сплати обіцяної йому винагороди. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду. До нього може бути застосований навіть привід. Але невиконання обіцянок може вплинути на ставлення свідка до заінтересованої особи.

Тактичні прийоми роботи із свідком можна поділити на дві групи:

1. організаційні - прийоми, що дозволяють створити оптимальні умови для допиту свідка;

2. методичні - прийоми, що передбачають методику проведення допиту свідка.

1. До організаційних тактичних прийомів допиту свідка належать:

1.1. Допит свідка в контрольованій обстановці

Суть: Допитувати свідка у порядку забезпечення доказів.

Застосування: За новим ЦПК свідок може бути допитаний до судового засідання лише в одному випадку - в порядку забезпечення доказів (ст. 133 нового ЦПК). Про це йшлося вище.

На відміну від старого ЦПК, в новому не передбачено можливостей допиту свідків у місці їх проживання або перебування. Навпаки, зазначено, що виконання доручень щодо збирання доказів виконується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (ч. З ст. 132 нового ЦПК). Винятків із загального правила про те, що судові засідання проводяться в спеціально обладнаному приміщенні суду — залі засідань, немає (ч. З ст. 158 нового ЦПК. Таким чином, виникає проблеми допиту свідків, які з будь-яких причин, навіть найповажніших, не можуть з'явитися до суду. Суд не має права допитувати їх поза судовим засіданням і не в залі засідань. На наш погляд, це помилкова норма.

Допит може провести суд, що розглядає справу, або інший суд в порядку виконання судового доручення, якщо свідок не може з'явитися до суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 132 нового ЦПК, суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудного та доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії. Ця норма сформульована як імперативна. Якщо суддя може і хоче допитати свідки сам, але свідок мешкає за межами території, на яку поширюється юрисдикція іншого суду, суддя не має права допитати свідка, а повинен доручити це іншому суду.

Наприклад, територіальна підсудність місцевого суду Галицького району м. Львова визначається межами Галицького району м. Львова. Якщо в процесі розгляду справи місцевим судом Галицького району м. Львова виникає необхідність допиту свідка, котрий мешкає в Сихівському районі м. Львова, то допитувати свідка повинен суддя місцевого суду Сихівського району м. Львова. Таке регулювання видається дещо дивним, В старому ЦПК судові доручення давалися лише для вчинення дій за місцем знаходження суду, в іншому місті або районі (ст. 33).

Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 130 нового ЦПК, питання про судові доручення щодо допиту свідків вирішуються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням принципу змагальності, про допит свідка у місці його постійного проживання повинна клопотати особа, заінтересована у його показах, або сам свідок. Клопотання свідка - кращий варіант. У клопотанні потрібно навести поважні причини неможливості з'явитися до суду, що розглядає справу, і докази, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 132 нового ЦПК, в ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована.

Важливо, що суд повинен наперед з'ясувати перелік питань, які слід з'ясувати у свідка, і навести їх в ухвалі. Це робить неможливим використання окремих методів допиту свідків, які ґрунтуються на раптовості питань.

Судове доручення виконується у судовому засіданні за загальними правилами. Осіб, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.

Допит свідка в іншому місті створює незручність для іншої сторони. Але вона не може проігнорувати такий допит через зайнятість, малозначність та ін. Якщо під час допиту свідка буде присутня тільки одна сторона, заінтересована в його показаннях, то показання будуть контрольованими і передбачуваними. Суд, який допитує свідка, не розглядає справу по суті, і тому в нього немає потреби задавати йому додаткові питання.

Допит свідка оформляється протоколом, який негайно пересилається до суду, який розглядає справу. Допитаний свідок вже не викликається в судове засідання. Тому протилежна сторона не матиме можливості за­стосувати свою тактику допиту і змушена буде прийняти показання такими, як вони зафіксовані у протоколі. Якщо свідок прибуде до суду, який розглядає справу, він дає показання у загальному порядку.