2. У запропонованих реченнях вставте потрібний варіант, поясніть вживання у-в, з-зі-із, й-і.
1. (Й,І) благословен я був між золотим сонцем (і,й) зеленою землею. (М.Коцюбинський, “Intermezzo”).
2. Після лекції математики діти вийшли на перерву і, стовпившись, дивилися через тин на вигін, як шість комсомольців вели до сільради трьох селян (із, з, зі) жінками і (з, із, зі) дітьми (Т. Осьмачка, “План до двору”).
3. (У, В) цей час звідкись узявся Федько; А як хто розсердиться або заплаче, так (й, і) штовхана дасть; Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку (і, й) помалу задом (і,й)де додому (В. Винниченко, “Федько-халамидник”).
Вправа 4. Cпираючись на запропоновані приклади, поясніть, як відбувається в українській мові спрощення у групах приголосних звуків.
Образи на стінах і велика радість, що вона любить і її люблять (В. Стефаник “Нитка”).
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, -
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота. (М.Рильський “Яблука доспіли, яблука червоні”).
А криля гояться, і я знов лечу до сонця, до щастя.
Коли я глядів дитиною на мамині очі, як по них сунулися тихесенько пречисті хмарки щастя – я був щасливий. (3,4 – В.Стефаник, “Моє слово”).
Солдати підводять нещасну, її освіжають водою (П. Тичина, “Загупало в двері прикладом...”).
– Червоний меч, -
тут виступив промовець, - всю країну
боронить од фашиста!
7. Так згинь же дух фашистської орди! (5,6 – П. Тичина, “Похорон друга”).
8. Мати подивилась на сина і в присмерках місячної ночі, що проточилась на горище, побачила в Андрієвих очах підозрілий блиск. (М. Хвильовий, “Мати”).
9. Їй хрест блиснув, як меч кривавий, десь загуло стократно “Слава!..” (В.Сосюра, “Мазепа”).
10. – Плакати за тобою не збираюсь. Надто багато честі (О. Донченко, “Золота медаль”).
“Я буду старатись достойно й сміливо,
Правдиво і чесно народу служить” (Лебедєв-Кумач).
Є студентські організації, артілі, їдальні. А для цього треба бути студентом. (В. Підмогильний, “Місто”).
Адже пристрасть засліплює зір,
А бажання – се ж чари,
Плодить око і світ, і богів,
Як пустинні мари.
14. Любов – назва тій силі. Любов до своєї батьківщини, до її талановитого народу. І весь свій блискучий літературний хист, пристрасне слово віддав великий письменник служінню вітчизні (О. Донченко, “Золота медаль”).