За тематичною спрямованістю:
1. Літературний портрет.
2. Політичний портрет. Посідає особливе місце у сучасній портретистиці. Є і формою аналізу політичної ситуації, і формою творення політичного образу-іміджу. Політичний портрет активно послуговується іншими жанрами: долучає розслідування, репортаж, інтерв'ю. Найчастіше політичний портрет твориться у формі статті - глобальний аналіз на основі значної сукупності фактів. Розрізняються політичний портрет і портрет політика. Читаємо у книзі "Політика, преса, влада": "Створюючи політичний портрет, автор зосереджує увагу на політичній характеристиці особистості. Портрет політика - це не обов'язково виклад його політичних поглядів і дій в динаміці. Домінанта духовного світу (внутрішній портрет) політика - його політичний світогляд, концептуальні підходи до проблеми влади, суспільства, особистості, участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту державної діяльності. В політичному портреті людська індивідуальність поступається місцем політичному єству особистості, тобто домінуючий бік твору - політика як основна, професійна форма діяльності..." [3]. Тут, до речі, слід сказати, що якщо портрет політика може бути написаний і у формі нарису (есе чи зарисовки), і у формі статті, і у формі інтерв'ю, то політичний портрет у жодному разі не послуговується художньо-публіцистичними жанрами (хоч і не відмовляється від стилістичних прийомів, образності, тобто елементів художності, без яких тканина твору - мова є блідою і непринадною).
3. Історичний портрет.
4. Культурологічний портрет.
5. Соціологічний портрет.
6. Побутовий портрет, або портрет Простої людини.
Французькі журналістикознавці дають такі характеристики портрета:
" 1. Добре виписаний портрет має залишати у читача враження, ніби він особисто познайомився з людиною, ім'я якої йому давно відомо.
2. Персонаж портрета має бути присутнім з перших рядків тексту і не зникати з жодного абзацу. Розповідь має містити багато цитат, сценок з життя, влучних зауважень.
3. Жанр передбачає, щоб автор зустрічався з персонажем особисто, а попередньо назбирав на нього гарне досьє...
4. Виписати портрет - це відшукати ті риси, які максимально точно окреслюють персонажа..." [4, 63-64].
Є принаймні три корисні аспекти в іноземному досвіді:
- портрет виокремлюється як самостійний жанр у системі жанрів;
- портрет аналізує, належить до аналітичних жанрів;
- портрет долучає інші жанри.
Характеристики, притаманні вітчизняним портретам:
- сучасний портрет перестав бути тільки нарисовим,
- сучасний портрет став і аналітичним;
- сучасний портрет є самостійним жанром.
2.
2.Функции политического портрета
аналитическая функция, или функция постановки диагноза, т.е. глубокий и всесторонний анализ причин сложившейся ситуации; изучение объективных и субъективных факторов и реалий;
функция разработки программы действия (управленческая). В выполнении этой функции большую роль играют личностные качества политического лидера: его решительность, энергия, ум, интуиция, смелость, способность брать на себя большую ответственность;
функция мобилизации страны на выполнение принятой программы. Здесь многое зависит от умения и способности политического лидера вступать в контакт со всеми слоями общества, убеждать, привлекать на свою сторону колеблющихся.
В условиях относительной стабильности общества политический лидер остается новатором, выдвигает новые идеи, цели, задачи в развитии общества. При этом круг выполняемых им функций расширяется:
новаторская функция означает, что политический лидер вносит конструктивные идеи социального устройства общества. Для этого разрабатываются новые политические программы, стратегические планы общественного развития, осуществляется реорганизация политических структур;
коммуникативная функция связана с тем, что главный смысл всей политической деятельности лидера – служить людям, выражая интересы общества в целом и различных социальных групп. Поэтому политический лидер должен постоянно следить за меняющимися общественными настроениями и мнениями;
организаторская функция вытекает из предыдущих. Речь идет о мобилизации народных масс на претворение политических программ и решений в жизнь;
координационная функция направлена на согласование действий всех субъектов политических преобразований – институтов и учреждений власти;
интегративная функция направлена на поддержание целостности и стабильности общества, гражданского мира и общественного согласия – лидер призван обеспечить национальное единство в масштабах большого сообщества, которым он руководит, или государства в целом;
функция легитимации обеспечивает поддержку власти на основе личного авторитета и влияния на массы.
Исходя из всего вышесказанного мы можем сделать вывод, что политический лидер выступает как объединитель масс, защитник их интересов, инициатор обновления жизни, организатор деятельности людей.
3.
Політичний портрет є засобом творення політичного образу і являє собою мікрочастку тих засобів, якими прокладається шлях до влади чи якими здійснюється лобіювання політичних інтересів. Влада ж є кінцевим прагненням політиків, як така чи як гарант капіталу. Водночас політичний портрет є своєрідним віддзеркаленням політичної ситуації та політичних процесів (тобто розстановки політичних сил) і політичної культури, тобто політичного мислення (здатності до політичного аналізу). Висока політична культура гарантує ширший контекст аналізу й делікатніші методи впливу на громадську свідомість. І, навпаки, низький рівень політичного мислення одразу ж викриває себе неприхованою упередженістю й примі-тивними засобами впливу. Ця закономірність стосується і політичних портретів у ЗМІ й політичних портретів-книг.