5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей

Коли економіка західного світу в 70-80-ті роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання, за якого проблеми інфляції і безробіття отримали характер хронічних та одночасних, виявилась потреба у комплексному підході - формуванні кейнсіансько-монетаристського синтезу як нового етапу в розвитку монетаристської теорії.

Сьогодні вже більшість економістів:

• визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін (та інфляцію) - на довготермінових,

• визнають важливу роль держави в регулюванні економіки (через механізм фіскально-бюджетної політики або монетарний механізм економічного регулювання),

• визнають допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центральних банків регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помірній інфляції рівні,

• погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити, ніж потім перебороти. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності, а пріоритетом повинно стати досягнення довгострокових стратегічних цілей (стабілізацію цін, грошової маси, попиту, номінального ВНП), а не орієнтація на поточні вимоги економічних суб'єктів чи політичних структур,

• погоджуються з необхідністю опрацювання загальних правил поведінки в грошовій сфері, якими повинні керуватися органи монетарного управління у своїй оперативній діяльності.

• погоджуються з необхідністю спільного підходу до використання інструментів монетарного регулювання: операції на відкритому ринку ґрунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика - на кейнсіанських рецептах.

Отже, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулююючих заходів держави на короткотермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу.

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

1. Роль кредиту в умовах ринкової економіки

2. Функції кредиту

3. Форми та види кредиту

4. Кредитні системи

1. РОЛЬ КРЕДИТУ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Роль кредиту характеризується результатами застосування для економіки в цілому і населення зокрема. Кредит впливає на процеси виробництва, реалізації і споживання продукції, а також на сферу грошового обороту.

Слід виділити напрями, в яких зростає роль кредиту:

1) перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах виробництва і реалізації продукції за допомогою надання позик і залучення коштів юридичних і фізичних осіб;

2) вплив на безперервність процесів відтворення через надання кредитів;

3) участь у розширенні виробництва через видачу позикових коштів на поповнення основного капіталу та лізинговий кредит;

4) економне використання позичальниками власних і позичених коштів;

5) прискорення споживачами отримання товарів, послуг за рахунок використання позикових коштів;

6) регулювання випуску в обіг та вилучення з нього готівкових грошей на основі кредитних відносин і забезпечення безготівкового грошового обороту платіжними засобами.

Позитивна роль кредиту проявляється шляхом проведення ефективної грошово-кредитної політики, яка в сучасних умовах, головним чином, полягає у використанні жорстких заходів з регулювання обсягу кредитних і грошових операцій. Особливо важливе значення має підтримка стабільності і стійкості національної грошової одиниці і захист інтересів позичальників та кредиторів.