З.Вплив антропічних факторів на тваринний світ.
Виникнення людства і розвиток суспільства розпочало нову еру в еволюції органічного світу. Людина і її господарська діяльність стала надзвичайно сильним і відмінним від інших фактором тиску на природні системи.
в екології тварин вплив антропогенного фактора доцільно розглядати з таких основних сторін:
Витіснення і знищення тварин в результаті їх здобування.
Зміна і переробка видів тварин.
Переселення видів за межі їх природних ареалів - акліматизація.
Зміна людиною середовищ існування організмів.
Охорона природи, діяльність зі збереження природних ресурсів.
Здобування тварин для забезпечення своїх харчових потреб - найбільш примітивна і неспеціалізована форма впливу людини на тваринний світ.
На початку свого розвитку людина виступала просто конкурентом інших тварин у здобуванні їжі, а тому негативного впливу від її діяльності на природні системи не було. Далі ж з розвитком групової діяльності людини та вдосконаленням зброї конкурентів ставало все менше. У зв'язку з невисоким репродуктивним потенціалом рослиноїдних видів і конкурентів хижаків під тиском антропогенного фактора їх чисельність скорочується. Величезні поклади кісток диких коней, биків, мамонтів біля стоянок наших предків свідчить про те, що вже у первісні часи людина зайняла перше місце в знищенні тварин. Протягом наступних періодів розвитку діяльність людини в знищенні тваринного світу змінювало свої форми і силу, але загалом постійно збільшувались кількість і темп знищення головним чином промислових видів тварин.
На цей час людство має вже на своєму рахунку, не один десяток повністю знищених видів і не меншу кількість таких самих на черзі.
До найбільш помітних тварин повністю знищених людиною належать гігантський олень - 12 ст.., тур - 16 ст., кам'яний козеріг - 1706 рік, стелерова корова - 1768, аризонський олень - 1901 рік, інші ссавці; з птахів: фронт - 17 ст., новозеландський моа (біля 10 видів) - 18 ст., безкрила гагарка - 1844 рік, мандрівний голуб - за 60 років (1850 1910рр) і багато інших.
Наступний напрямок впливу антропогенного фактора - зміна і перетворення видів тварин, належить більше до селекції та генетики і частково до екології. Свої початки напрямок бере від початку одомашнення тварин яке призводить до порушення звичних умов існування і викликає його внутрішні зміни. Далі ці зміни починають контролюватись людиною і набувають ціле направленої дії. Наслідки таких змін добре відомі усім - скільки створено нових порід собак, кішок інших цінних і декоративних тваринних організмів.
Повністю екологічний характер має проблема штучного переселення видів, або акліматизація. В широкому розумінні сенсу цього слова розуміють пристосування тварин і рослин до життя за межами їх природних місць існування, або первинних ареалів. Прикладом цього явища може бути розселення європейських видів в Північній Америці чи в країнах південної півкулі після їх спеціального чи випадкового завозу людиною. А також поселення і закріплення видів у нетипових для них середовищах з нехарактерними для них кліматичними і іншими умовами. Відповідно можна говорити про акліматизацію тропічних видів в країнах помірних широт і навпаки, мешканців лісів в степах, морських форм в прісних водоймах і т.д. Однак переселення виду на нову територію (з подібними умовами), що знаходиться за межами його ареалу також являється акліматизацією, так як ступінь схожості чи відмінності сама по собі не відіграє ніякої ролі, не приймається у даному випадку до уваги.
Природна акліматизація мала місце протягом всієї історії розвитку органічного світу у зв'язку зі змінами фізико-географічних умов середовищ існування видів чи при природному їх розселенню в райони з відмінними екологічними умовами.
Але нас більше цікавить штучна акліматизація як антропогенний фактор, тобто цілеспрямоване чи випадкове заселення видів на території за межами їх природних ареалів існування.
Акліматизація та розселення одних видів з допомогою людини, промислове добування і зниження чисельності або навіть повне знищення інших видів, в цілому впливають на тваринний світ навіть менше ніж форми господарської діяльності направленні на порушення їх природних місць існування з перетворенням біотопів і цілих ландшафтів. Перші, навіть спочатку незначні зміни в цьому напрямку були пов'язані з виникненням і розвитком тваринництва. В подальшому вплив цього фактора постійно зростав, і неодмінно, стадо кіз, а частково і овець зіграли свою роль в знищенні чи непоправних змінах характеру лісової рослинності у Пд.. Європі, Пд.. - Зх. Азії і інших місцях існування народів з давніми традиціями тваринництва. Цей процес має місце і в наш час - вплив тваринництва на скорочення площ лісів можна спостерігати в гірських, степових і частково у добору їх видового складу, структури і річної динаміки чисельності виступає антропогенний - господарська діяльність людини.
Однак не завжди поява людини і зміни які вона вносить у природні системи призводять до збіднення їх тваринного населення. Різноманітність і багатство тваринного світу знаходиться у прямій залежності від величини різноманіття середовищ існування і кормових ресурсів. Тому в тих випадках коли людська діяльність вносить різноманіття у монотонний природний ландшафт (серед глухого лісу робиться галявина, просіка), біорізноманіття в таких біоценозах тільки зростає. Потрібно зазначити, що присутність людини і її поселень саме по собі не відлякує тварин. Відомо, що в місцях, де їх не переслідують, навіть крупні ссавці такі як олені, козулі, гірські барани, ведмеді стають майже ручними і селяться поруч людей.
Вирішальне значення у таких випадках звичайно відіграє охорона природи і раціональне використання промислових ресурсів певної території.
Сюди відносяться охорона місць розмноження і догляду за потомством, правильна розробка і сурове спостереження за додержанням лімітів користування ресурсами, підгодівля та інше.
Особливе місце в охороні природи посідає виділення заказників, тобто територій на яких забороняється полювання, рибальство і т.д., а також заповідників які являються природними резерватами на територіях яких тварини можуть спокійно розмножуватись і розселятись на сусідні площі. Важливе місце в охороні середовищ існування і їх мешканців відіграють Національні природні парки.
Загалом на території України до об'єктів природо-заповідного фонду належить близько 5 % території держави. Найближчим часом цю цифру планують збільшити до 10 %.
Один з таких об'єктів ПЗФ України знаходиться на нашій території - НІШ «Подільські Товтри», Площа цього природного парку - 261 316 тис. га., це найбільший парк Європи. Завдання НПП - охорона, збереження і раціональне використання природних ресурсів території, а також просвітницька робота з місцевим населенням.
Поряд господарським і науковим значенням заповідні території відіграють важливу роль у підготовці молодих наукових кадрів, так як являються місцем польових і виробничих практик студентів, магістрантів, аспірантів. На кінець такі території, слугують також місцем культурного відпочинку даючи можливість усім бажаючим познайомитись з багатством і різноманіттям природи нашого краю.