
Числові ряди
Нехай
дана числ послід U1,…,Un,…
=
(1) - числ
ряд. Числа U1…Un…
- члени
цього ряду. Sn
=
-
n-та
часткова сума ряду
Означення:
числ ряд сходиться, якщо сходиться
послідовність його часткових сум і в
противному випадку(
=
S),
S
- сума
ряду (1).
Означення:
числ ряд отриманий з ряду (1) отриманий
в результаті викреслення перших n
- членів наз n-тим
остатком ряду (1). дана прогресія
а0,а0q,…,a0qn
, Sn=
q<1,
=
;
2) q>1,
не
існує 3)
q=1,
lim
не існує
4) q=-1, lim не існує
Зауваження: числ ряд представляє собою іншу форму запису числ послід. Кожному ряду відповідеє послід його частинних сум.
Зауваження: Додавання чи віднімання скінченного числа доданків до ряду не впливає на його збіжність.
Критерій Коші для рядів.
Теорема: для того, щоб числ ряд сходився необхідно і достатньо, щоб N :
<.
Доведення:
збіжність числ ряду означає, що сходяться
послід його чостинних сум. сформулюємо
критерій Коші для {Sn}:
для того, щоб{Sn}
сходилась, необхідно і достатньо, щоб
N
:
Sn+p-Sn<
Sn+p-Sn=
=
<
Наслідок1: якщо числ ряд сходиться, то послід остатків цього ряду нескінченно мала.
{rn}=
{
}
доведення оскільки числ ряд сходиться,
то з критерію Коші випливає
N
:
<
зафіксуємо n
і перейдемо до
,
тоді з останньої нерівності отримаємо
=
тобто {rn}
нескінченно мала.
Наслідок2: (необхідна
умова збіжності числ ряду): для того.
щоб числовий ряд
сходився
необхідно щоб
=0
Доведення:
оскільки числ ряд сходиться то
з критерію Коші випливає
N
:
<.
Нехай р=1 тоді отримаємо Un+1<
(n>N).
Тобто {Un}
нескінченно мала, виконується рівність:
Ознаки збіжності рядів з довільними членами.
1.Знакочередуючі ряди
Озн:Числовий
ряд ∑(-1)n-1Un
(1) називається знакоперемежним, якщо
Un≥0∀nєN,
або Un≤0,
∀n
N.
Теорема 1(Ознака Лейбніца)
Якщо для знакоперемежного ряду віконуються умови
1) Un+1≤Un
(
)
2) limn
=0,
то ряд збігається
Доведення:Розглянемо
часткову сумму S2n=(U1-U2)+(U3-U4)+…+(U2n-1+U2n)
0
S2n=U1-(U2-U3)-(U4-U3)-...-(U2n-2-U2n-1)-U2n=U1-[(U2-U3)+(U4-U3)+…+(U2n-2-U2n)+U2n]
n
{S2n}-обмежена
і монотонна, а значить існує limn
=S2n=S
(2)
Розглянемо {S2n+1}
S2n+1=S2n+U2n+1, то limn =S2n+1= limn =S2n+ limn =U2n+1=S (3)
З (2) і (3) випливає, що границя limn =Sn=S, а це означає, що числовий ряд (1) є збіжним.Твердження:Нехай {Un},{Vn} - довільні числові послідовності.Sk=U1+U2+…+Un, S0=0,
n, p - довільні номери; (n 0,p 1), тоді має місце тотожність (перетворення Абеля):
UkVk=
Sk(Vk-Vk+1)+Sn+pVn+p-SnVn+1
(*), оскільки Uk=Sk-Sk-1,
то ліву частину подамо так:
UkVk=
SkVk-
SkVk=
SkVk-
SnVn+1=
SkVk+Sn+pVn+p-SnVn+1-
SnVn+1=
Sk(Vk-Vk+1)+Sn+pVn+p-SnVn+1
Теорема 2(Ознака Деріхлє)
Нехай для числового ряду ∑UkVk виконуються умови:
1)Частинні сумми
ряду ∑Un
обмежені, тобто існує число M>0,
таке, що
:
|Sn|
M
2)Послідовність {Vn}є незростаючою, тобто :Vn Vn+1
3)Послідовність {Un}є нескінченно малою, тоді
данний числовий ряд є збіжним.
Доведення:Оскільки числ. ряд ∑Un має частинні суми, які всі належать [-M,+M], то з перетворення Абеля одержимо UkVk= |Sn||Vn+1|+|Sn+p||Vn+p|+|Sn||Vn+1| M{ |-Vk+1+Vk|+|Vn+p|+|Vn+1|} , а з 2 і 3 умови => що права частина дорівнює
M{ |-Vk+1+Vk|+Vn+p+Vn+1}=M{(Vn+1-Vn+2)+(Vn+2-Vn+3)+…+(Vn+p-1-Vn+p)+Vn+p+Vn+1}=2MVn+1;
З 3 умови теореми
=>
|Vn|<e/2M
, одержемо
| UkVk| 2Me/2M=e, а це означає, що даний ряд збігається згідно з критерієм Коші.
Теорема 3.
Нехай для числового ряду ∑UkVk виконуються умови:
Числовий ряд ∑Un збігається
числова {Vk}-незростаюча
{Vk}-обмежена, тоді числовий ряд збігається
Доведення:З 2 і 3 умови теореми => посл {Vn} збіжна.Нахай limn =Vk=V, тоді одержемо, що числовий ряд ∑UkVk=∑∞k=1Uk(Vk-V)+V∑Uk, якщо два ряда справа збігаються, то і лівий збігається. V∑Uk збігається згідно з умовою 1, а =∑∞k=1Uk(Vk-V) за ознакою Деріхлє
Зауваження:Теореми 2 і 3 залишаються вірними, якщо послідовність {Vn} є неспадною.
Абсолютна та умовна збіжність числових рядів.
Нехай дані числові ряди ΣUk (1) та Σ|Uk| (2)
Означення 1:Числ.ряд (1) називається абсолютно збіжним, якщо збігається числовий ряд (2)
Означення 2:Ряд (1) називається умовнозбіжним, якщо він збігається, а (2) - розбігається
Теорема 1:
Якщо limn =S2n=S (2) збігається, то і ∑(-1)n-1Un (1) збігається
Доведення:(2) - збігається, тоді з критерія Коші : ∀e<0∃NєN∀n>N∀pєN:∑n+pk=n+1|Uk|<e, тоді для ряду (1) одержемо : |∑n+pk=n+1Uk|≤∑n+pk=n+1|Uk|<e, тобто числовий ряд (1) збігається також за критерієм Коші.
Теорема 2:
Нехай числовий ряд ∑∞n=1an (1*) - абсолютнозбіжний і має сумму S. Тоді ряд, одержаний з даного перестановкою членів також є абсолютнозбіжним і має S.
Доведення:Дано,що ряд ∑∞n=1an - абсолютнозбіжний.
позначимо ∑∞n=1an (2*) ряд отриманий перестановкою членів (1*)
Sn*- довільна частинна сума ряду (2*), а Sm - частинна сумма (1*), яка містить всі члени частинної суми Sn*.Тоді мають місце : Sn*≤Sm≤S (3)(∀nєN)
Оскільки всі члени (1*) невід'ємні, то і всі члени (2*) теж невід'ємні, а (1*) має суму S =>
Оскільки {Sn*} є обмеженною і монотонною, то ∃ limn→∞Sn*=S*≤S (випливає з (3) )
Ряд (2*) є збіжним. Тоді, аналогічно, з (2*) за допомогою перестановкичленів, можно одержати ряд (1*) і відповідну нерівність S≤S*=>S*=s
∑an - довільний числовий ряд. Розлянемо допоміжні ряди:
∑Un, Un=an(an≥0) Un=0(an<0) (6)
∑Vn, Vn=-an(an<0) Vn=0(an≥0) (7)
(6) і (7) - ряди з невід'ємними членами, тоді an=Un-Vn; Sn|,Sn|| - частинні суми (6),(7) рядів.
Оскільки ∀nєN Un≤|an|,Vn≤|Un|, то ряді (6) і (7) збігається за 1 ознакою порівняння. Покажемо, що ряд (2*) збігається абсолютно. Оскільки ряд (1*) збігається абсолютно, то це означає, що збігається ∑|an|, а тоді по доведенному в першому випадку буде збігатися ∑|an*|, а це означає, що (2*) збігається абсолютно.
Введемо допоміжні ряди
∑Un* , Un*=an*(an*≥0) Un*=0(an*<0) (8)
∑Vn* , Vn*=-an*(an*<0) Vn*=0(an*≥0) (9)
Очевидно, що an* = Un*-Vn*; S*,Sn*| ,Sn*|| - частинні суми (2),(8),(9) відповідно =>
S= limn Sn= limn (Sn|-Sn||)= limn Sn|- limn Sn, а це за доведеним в першому випадку дорівнює: limn Sn*|- limn Sn*||= limn (Sn*|-Sn*||)= limn Sn*=S, тобто числовий ряд(2*) має сумму S.