Висновки

Надійний успіх дає тільки правильна комбінація активних і пасивних вправ, бо кожна окрема лише обмежено впливає на гнучкість.

На сучасному етапі розвитку теорії і практики фізичного виховання гуманізації та демократизації цього процесу, особливо гостро постає проблема виявлення індивідуальних рухових можливостей дітей, їх схильностей до різних видів рухової діяльності, особливо в період 9-14 років, оскільки саме цей віковий період є найкращим для початку занять багатьма видами рухової діяльності, а тому покладає на вчителя фізичної культури безпосередній обов'язок - своєчасно визначити індивідуальні можливості дітей та забезпечити цілеспрямований вплив на їх розвиток, щоб учні могли реалізувати свої рухові задатки й обдарованість.

Специфічними засобами для розвитку та підтримання гнучкості є вправи на розтягування. Ці елементарні вправи з основної і допоміжної гімнастики, діючі на ті чи інші групи м'язів, зв'язок, поступово збільшуючи амплітуду рухів до можливого на даному етапі межі. Вправи на розтягування необхідно поєднувати з силовими, що сподіють правильному, гармонійному розвитку рухового апарату і виключають односторонній розвиток сили чи гнучкості.

Надмірне захоплення розвитком гнучкості впливає на силові і швидкісно-силові можливості спортсменів, тому слід розумно поєднувати вправи на гнучкість з силовими вправами і розвивати її до необхідного рівня, що забезпечує вільне виконання рухів.

Оптимальним методом розвитку гнучкості слід вважати комплексне використання активних рухів переборюючого статичного і уступаю чого характеру, які дозволяють формувати нормальні координаційні відносини між м'язами-антагоністами. При цьому, амплітуда скорочення одних м'язів та розмах розтягування інших, приводять до мінімальної різниці. Такі співвідношення між м'язами-антагоністами забезпечують стійкість у суглобах і набагато скорочують пошкодження м'язів.

Найліпше гнучкість розвивається в дитячому і підлітковому віці, саме тому основну роботу проводять у цей віковий період, в подальшому тільки підтримують рівень.

Вправи на гнучкість включають у будь-яку частину заняття. Проте зазвичай їх планують наприкінці основної або у заключній частині уроку.

Список використаної літератури:

1. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К., 2002. – 294 с.

2. Воячецький З. Развивая силу // Физ. кул-ра в школе, 2000. - № 2. – С. 46^{^}8.

3. Гугин А. Совершенствовать функцию равновесия // Физ. кул-ра в шк. - № 1. – 2000. – С. 43-45.

4. Коляденко Г. І. Анатомія людини: підруч. 3 вид-я. – К. : Либідь, 2005. – 384 с.

5. Кругляк О. Я., Буклів І. М., Кругляк Н. П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 64 с.

6. Кругляк О. Я., Кругляк Н. П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури: метод. посіб. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 80 с.

7. Круцевич Т. Ю. Теорія та методика фізичного виховання та спорту, -2007.

8. Леськів А. Д., Дзюбановський А. Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку. - Тернопіль, СМП «Астон», 2000. – 132 с.

9. Леськів А. Д., Левковський Д. М., Дзюбановський А. Б. Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» для учнів 1-4-х класів. – Тернопіль: «Астон», 2000. – 176 с.

10. Лящук Р. П., Огнистий А. В. Гімнастика (навч. посіб. у двох част.) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. - 2000. – 164 с.

11. Лящук Р. П., Огнистий А. В. Гімнастика (навч. посіб. у двох част.) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.2. - 2001. – 214 с.

12. Огнистий А. В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 60 с.

13. Огнистий А. В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 24 с.

14. Папуша В. Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч. – 2000 – 248 с.

15. Педагогічна практика з фізичного виховання (метод. рекомендації для студ. факультету підготовки вчит. поч. класів) за ред. А. В. Огнистого. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 20 с.

16. Розпутняк Б. Д. Автореф. дис…канд. наук. з фіз. вих. і спорту; Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк, 2000. – 20 с.

17. Шиян Б. М. Теорія та методика фізичного виховання школярів: Част. 1, 2001. – 272 с.

18. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.