Створення каталогів (папок)

Каталоги (папки) — важливі елементи ієрархічної структури, необхідні для забезпечення зручного доступу до файлів, якщо файлів на носієві дуже багато. Файли об'єднуються в каталоги за будь-якою загальною ознакою (за типом, по приналежності, за призначенням, за часом створення і т. п.). Каталоги низьких рівнів вкладаються в каталоги вищих рівнів і є для них вкладеними. Верхнім рівнем ієрархічної струк­туры є кореневий каталог диска.

Всі сучасні операційні системи дозволяють створювати каталоги. Правила привласнення імені каталогу нічим не відрізняються від правил привласнення імені файлу, хоча негласно для каталогів не прийнято задавати розширення імен. Ми знаємо, що в ієрархічних структурах даних адреса об'єкту задається марш­рутом (шляхом доступу), ведучим від вершини структури до об'єкту. При записі шляху доступу до файлу, що проходить через систему вкладених каталогів, всі проміжні каталоги розділяються між собою певним символом. У багатьох операційних системах як такий символ використовується «\» (зворотна коса риска).

Копіювання і переміщення файлів

У неграфічних операційних системах операції копіювання і переміщення файлів виконуються введенням прямої команди в полі командного рядка. При цьому указується ім'я команди, шлях доступу до каталога-джерела і шлях доступу до каталогу-приймача.

У графічних операційних системах існують прийоми роботи з пристроєм позиціонування, що дозволяють виконувати ці команди наочними методами.

Видалення файлів і каталогів (папок)

Засоби видалення даних не менш важливі для операційної системи, чим засоби їх створення, оскільки жоден носій даних не володіє нескінченною ємністю. Існує як мінімум три режими видалення даних: видалення, знищення і стирання, хоча операційні системи забезпечують тільки два перші режими (режим надійного стирання даних можна забезпечити лише специаль­ними програмними засобами).

Видалення файлів є тимчасовим. У операційних системах Windows 95 і Windows 98 воно організоване за допомогою спеціальної папки, яка називається Корзина. При видаленні файлів і папок вони переміщаються в Корзину. Ця операція відбувається на рівні файлової структури операційної системи (змінюється тільки шлях доступу до файлів). На рівні файлової системи жорсткого диска нічого не відбувається — файли залишаються в тих же секторах, де і були записані.

Знищення файлів відбувається при їх видаленні в операційній системі MS-DOS або при очищенні Корзини в операційних системах Windows 95/98. В цьому випадку файл повністю видаляється з файлової структури операційної системи, але на рівні файлової системи диска з ним відбуваються лише незначні зміни. У таблиці розміщення файлів він позначається як видалений, хоча фізично залишається там же, де і був. Це зроблено для мінімізації часу операції. При цьому відкривається можливість запису нових файлів в кластери, помічені як «вільні».

Для довідки вкажемо, що операція стирання файлів, що виконується спеціальними службовими програмами, полягає саме в тому, щоб заповнити нібито вільні кластери, що залишилися після знищеного файлу, випадковими даними. Оскільки навіть після перезапису даних їх ще можна відновити спеціаль­ними апаратними засобами (шляхом аналізу залишкового магнітного гістере­зиса), для надійного стирання файлів потрібно провести не менше п'яти актів випадкового перезапису в одні і ті ж сектори. Ця операція досить тривала, і оскільки масовому споживачеві вона не потрібна, то її не включають в стандартні функції операційних систем.