Тема № 1. Предмет римського приватного права

Вивчаючи тему студент повинен з’ясувати які саме відносини врегульовувало римське приватне право і що є предметом курсу “Римське приватне право”, якою є структура курсу. Важливими також є питання періодизації історії розвитку римського права та держави.

Розгляд основних систем римського приватного права дасть можливість зрозуміти співвідношення ius civile з іншими системами приватного права у Римі.

Дана тема покликана також закласти основи розуміння студентами критеріїв поділу галузей права на приватну і публічну сфери, а також дати основи знань про типи правових систем сучасності.

Важливо визначити основні риси римського приватного права, які характеризують високий рівень його розвитку і серед інших чинників стали причиною рецепції римського права.

Процес рецепції римського права став визначальним для історії Європи та європейського права. Студент повинен також знати як цей процес відбувався в Україні.

1. Періодизація історії розвитку римського права і держави.

2. Етапи розвитку римського приватного права. Jus civile. Jus gentium. Jus praetorium.

3. Критерії поділу римського права на приватне і публічне.

4. Характеристика римського приватного права. Причини рецепції римського права.

5. Види і форми рецепції римського права. Рецепція римського права та його роль у розвитку права наступних суспільних формацій. Рецепція римського приватного права в Україні.

6. Предмет Римського приватного права. Предмет курсу "Римське приватне право". Пандектна та інституційна системи викладу римського приватного права. Структура курсу "Римське приватне право".

7. Значення вивчення римського приватного права для студентів-правників. Місце римського права в історії європейського права

Тема № 2. Джерела римського приватного права

У даній темі термін “джерела права” використовується у кількох значеннях. Крім джерел змісту та джерел пізнання римського права виділяють форми правоутворення (форми права). Студент повинен знати органи, які на різних етапах розвитку римської держави видавали закони.

Важливо засвоїти джерела (форми) права і зосередитися на специфічних для Риму джерелах правоутворення: практиці преторів та ін. магістратів і діяльності римських юристів (юриспруденції). Цікаво, що в основу їх діяльності було покладено bonus та aequum, що заклали етичні засади римського права. Необхідно засвоїти не лише форми діяльності римських юристів, але й зміст законодавчих актів, які надали офіційного значення їх правотворчості, напрямки освітньої діяльності римських юристів, які і таким способом здійснювали розвиток юриспруденції.

Особливої уваги заслуговують кодифікації римського права: Закони ХІІ Таблиць, кодифікації преторського едикту та імператорських конституцій, кодифікації у германських державах. Зрозуміло, що детального розгляду потребує кодифікація Юстиніана (Corpus Juris Civilis), яка у всі часи була основним джерелом пізнання римського приватного права.

1. Види джерел римського права.

2. Форми правоутворення у Римській державі (звичай; закон, едикти преторів та магістратів, діяльність римських юристів).

3. Звичаї та звичаєве право. Закони XII таблиць.

4. Закон. Органи державної влади, які на різних етапах розвитку Римської держави володіли законодавчими повноваженнями.

5. Імператорські Конституції ти їх види. Кодифікація імператорських конституцій.

6. Преторський едикт та його кодифікація.

7. Діяльність римських юристів як джерело права у Римі.

А) форми діяльності римських юристів;

Б) наукова розробка права часів республіки;

В роль етичних цінностей у діяльності римських юристів;

Г) законодавчі акти, які врегульовували питання використання правових позицій римських юристів.

8. Кодифікації римського права. Кодифікація Юстиніана — завершальний етап систематизації римського права.