Glossary

judicial system [d^ur'dijisl 'sistem] - судова система legal system ['liigal 'sistem] - правова система to modify ['modifai] - змінювати, видозмінювати to abolish [a'bolij] - відміняти

to apply (to) [з'ріаі] - звертатися (до кого-небудь); застосовувати,

використовувати hierarchy ['haiara:ki / 'haira:ki] - ієрархія court [ko:t] - суд, судова інстанція lower court ['1з/оиз 'ko:t] - суд нижчої інстанції higher court ['Ьаіз 'ko:t] - суд вищої інстанції capacity [ks'paesiti] - здібність, правоздатність to make a decision [di'si^an] - вирішувати

to be unsatisfied (with) [An'saetisfaid] - бути незадоволеним чимось to pass a verdict [pa:s / pss з 'vsidikt] - оголосити вирок reassessment [,ri:3'sesm3nt] - переоцінка (майна, суми податку тощо) dissatisfaction [di,saeti'sfaekj3n] - незадоволення, невдоволеність to appeal [з'рі:1] - подавати апеляційну скаргу, звертатися (to - до) laws [b:z] and other legal normative acts ['no:m3tiv 'askts] - закони та інші

нормативно-правові акти to adopt [a'dopt / s'dcupt] - приймати (закон), усиновляти to ensure [іп'Іиз] — гарантувати, забезпечувати, страхувати, запевняти to be equal before law ['iikwsl] - бути рівним перед законом to pass a law [pa:s / paes] - прийняти закон immunity [i'mju:niti] - імунітет, недоторканність legislation [,led|i'slei|3n] - законодавство, законодавча діяльність requirement [rikwaismsnt] - вимога, необхідна умова judiciary [d|u:'di|(i)3n] - суд, судова влада (система), корпорація суддів jurisdiction [(d^usns'dikjsn] - судочинство, юрисдикція, судовий округ, сфера

повноважень, компетенція original jurisdiction [s'nd^snsl] - юрисдикція суду першої інстанції

judge [d|Ads] - суддя

justice ['dgAstis] — правосуддя, юстиція; суддя, член суду to administer - управляти, керувати справами legal relations [ri'leijanz] - правові відносини

people's assessor - народний засідатель; експерт, консультант (при суді, комісії)

jury ['d|U3n] - суд присяжних

juror ['d|U3r3] - член суду присяжних

first instance ['fsist 'instsns] - перша інстанція

civil case ['siv(3)l 'keis] - цивільна справа

criminal ['knminl] - n. злочинець; adj. злочинний, кримінальний, карний criminal case ['кптш(з)1 'keis] - кримінальна справа to try a case - розглядати справу у суді

civil trial ['siv(3)l 'traial] - цивільна судова справа, цивільний судовий процес

criminal trial ['кптіп(з)1 'traisl] - кримінальний процес, кримінальна справа

district court - районний суд

regional court - обласний суд

economic (industrial) court - господарський суд

appellate procedure [s'pelit pre'skd^s] - процедура апеляції (оскарження) to assign [s'sain] - призначати

to have supervisory power over smth. ['s(j)u:p3vaiz3ri 'pauar 'ouvs] - мати

контролюючу владу над чимось to provide assistance [pra'vaid з 'sistsns] - надавати допомогу application [,аер1і'кеі|зп] - заява, прохання, уживання, застосування appeal court [з'рі:1 'ko:t] (syn. appellate court, court of appeal) - апеляційний суд the Higher Economic (Industrial) Court of Ukraine - Вищий господарський суд України

the Higher Administrative Court of Ukraine - Вищий адміністративний суд України

the Higher Specialized Court of Ukraine - Вищий спеціалізований суд України

uniformity [,ju:m'fo:miti] - одноманітність, однаковість

prosecutor (syn. procurator) ['prosikju:ta] - прокурор, обвинувач

to appoint - призначати, затверджувати (на посаді), наказувати

to confirm [кзпТз:т] - підтверджувати

to insulate (from) ['insjuleit] - ізолювати, відокремити (від)

to hold a position - займати посаду

to comply (to be in line) with the Constitution of Ukraine - відповідати законам

Конституції України Supreme Council of Justice - Вища Рада Юстиції to dismiss from the post - звільнити з посади to come into force - набувати сили (чинності)

to amend - вносити зміни (доповнення, поправки) (до документа, закону) cassation instance court - суд касаційної інстанції innovation [,in3'veifen] - нововведення, інновація introduction [,intr3'dAkfen]- запровадження, внесення (в документ) objective - п. завдання, об'єкт; adj. об'єктивний, неупереджений provision - норма, положення, (закону, угоди тощо)

provision on disciplinary liability [,1аіз'ЬіШі] - положення про дисциплінарну

відповідальність on behalf of Ukraine [bi'ha:f] - від імені України to be obligatory [o*blig3t3n] - бути обов'язковим

to enforce [in'fo:s] - забезпечувати виконання, надавати силу, впроваджувати

enforcement [in'fo:sm3nt] - примус, виконання, впровадження

to adopt - приймати (закон), затверджувати, адоптувати

to pass a law - приймати закон

to confirm [кзпТз:т] - підтверджувати

to insulate (from) ['insjuleit] - ізолювати, відокремити (від)

to hold a position - займати посаду

Task 1.

Match the words with their definitions.

1) rule	a) the place where a trial is held
2) apply	b) illegal activities in general
3) citizen	c) someone who legally belongs to a particular country and has rights and responsibilities there
4) law	d) to make a formal request for something, usually written
5) court	e) a choice or judgment that you make after a period of discussion or thought
6) judge	f) relating to crime
7) supervise	g) the official in control of a court who decides how criminals should be punished
8) decision	h) the whole system of rules that people in a particular country or area must obey
9) crime	i) an official instruction that says how things must be done or what is allowed, especially in a game, organization, or job
10) criminal	j ) to make people obey a rule or law
11) enforce	k) a question or problem that will be dealt with by a law court
12) case	1) to be in charge of an activity or person, and make sure that things are done in the correct way