Організація та проведення виборів в зк.

1. Поняття та стадії

2. підготовча стадія.

3. Проведення

4. Підрахунок голосів

5. Оголошення результатів.

В межах виборчого процесу 4 основні стадії

- підготовча

- голосування

- підрахунок голосів

- визначення результатів.

Підготовча стадія - ряд етапів.

1. Прийняття рішення про проведення виборів

2. Формування або перевірка фнкціонування органів що організують проведення виборів

3. Визначення меж виборчих округів

4. Реєстрація виборців.

5. Висунення кандидатів

6. Проведення виборчої кампанії.

Три підходи до визначення часу проведення

1. Чітке визначення в законодавстві.

(мексика, США, Австрія)

2. Притаманний для країн з парламентарними формами правління.

3. Законодавець не визначає дату, а встановлює строк.

При цьому пчаток перебігу цього строку пов.зується

А. із закінченням строку повноважень органу, що обирається,

Б. З виданням акту про призначення виборів.

В законодавстві відсутнє спец. положення щодо виборів (Великобританія)

Формування органів виборчої адміністрації

Формування - декількома спообами.

1.Створюються перед кожними виборами.

2. ПРАЦЮЮТЬ НА ПОСТІЙНІЙ ОСНОВІ (ІСПАНІЯ)

3. Змішаний (вищі на постійній, місцеві - на період проведення Виб. Кампанії)

Визначення меж виборчих округів.

(виборча геометрія Джері Мен**ора)

На законодавчому рівні як правило закріплюються вимоги, яким мають відповідати виборчі округи.

В окремих країнах є виключення.

(В Угорщині - етнічні, релігійні особливості)

В Італії в місцях проживання етнічних меншин визначеня меж округів потрібно визначати шляхом урахування представництва їх інтересів.

В китаї - за виробничою ознакою

Визначнення меж може входити до компетенції різних органів (ЦВК- Росія, Польща), парламенту(Угорщина), уряду (Італія), спецкомісії (Канада)

Складання списку, або реєстрація.

Мета - надати можливість кожному виборцю релізувати своє право голосу, а також виключити осіб, позбавлених цього права.

(в більшості країн - до муніципальних органів)

В ізраїлі - міністерство внутрішніх справ.

Розрізняють два підходи щодо включення громадян до списків

(Обов.язкова реєстрація - призвіще обов.язково вклбючається до спискв)

Необов.язкова - громадянини турбується сам.

Посвідчення (франція, Греція)

Висунення кандидатів

Суб.єктами є виключно політ. партії (ВБ, Австрія )

Формальне виключення коло суб.єктів, надання такого права виборцям.(президент Литаи

Кандидатуру повинні підтримати визначені посадові особи.

Змішана

Процедура висунення кандидатур:

Виділяють наступні види процедури висунення

1. Кандидат сам подає заяву у передбаченій законом огран

(ВБ 10 виборців, канада 20, застава з поверненням і утриманням відсотків) ПОДИВИТИСЯ ВІДСОТКИ

2. Політичні партії висувають кандидатів.

Виборча кампанія - це діяльність спрямована на суспільну думку і поведінку виборців в інтересах конкретних кандидатів і політичних партій.

Основні принципи виборчої кампанії - свобода пропаганди

рівне, неупереджене об.єктивне відношення державних установ до всіх кандидатів.

Контроль за витратами на виборчу кампанію.

ПАР - кодекс честі на виборах.

Демоскопія - соц опитування виборців.

Іспанія заборонено агітувати військовим, правоохоронцям, службовим особам.

Латвія - якщо є власний ЗМІ - не можна його використовувати.

2. Голосування.

Шляхом голосування виборці виявляють своє відношення до висунутих кандидатів.

В більшості крахн - Франція, Росія, Фінляндія.

В деяких голосування - обов.язок (Греція до 70 років, Бельгія третейський суд заслуховує причини пропуску, громадський осуд, штраф)

Загальноприйнятне - особисте голосування, франція - за довіреністю, за себе по 2 в країні, за кордоном по 5.

Голосування поштою - Бельгія, Швейцарія, Великобританія, Данія.

За порядком визначення результатів голосування виділяють 3 виборчі системи мажоритарна, пропорційна, змішана.ВІДКРИТІ-ЗАКРИТІ, ПАНАШУВАННЯ, Мажор - польща франція, німеччина, фінляндія, бельгія.

пропорційна -

Форма держави.

1. Поняття форми держави(концепція)

2. Форма державного правління.

3. Політико - територіальний устрій.

Причина різноманітності форм держави -

1.Історичні традиції розвитку державності (ВБ , ДАнія, Іспанія, Бельгія, Швеція)

2. Вибір федеративної форми устрою.

3. Національний склад країни ( Індія, )

4. Вплив метрополії ( франція - Алжир, Трінідад і Тобаго - як перейменувалися?)

5. Домінуюча в суспільстві система морально релігійних цінностей Іран, ВАТИКАН, Саудівська аравія, Греція)

Конституційно правовий інститут форми держави - це система норм, які визначають форму державного правління та політико-територіальний устрій.

Форма правління - це ситема норм, які визначають спосіб організації та функціонування вищих органів держ влади, порядок їх формування та взємодії, порядок заміщення посади глави держави у порядку успадкування або шляхом виборів - визначає дві основні форми правління.

Монархія - це така форма правління, при якій глава держави володіє особливим юридичним статусом - його повноваження мають первісний непохідний характер, набуває він свій пост за спадкоємством, і як правило займає його довічно.

Абсолютна - Обмежена.

Саудівська аравія, ОАО, Оман, Ст . 5

Обмежена - ВБ, конституційна - всі інші.

Виділяють дуалістичну монархію (мусульманські країни)

Особливості республіканської форми правління.

1. Спосіб обрання президента,

2. формування уряду.

Класичні республіки

Президентська (США)

Президент голова виконавчої влади, відсутня посада прем.єр - міністра, президент не звітує перед парламентом.

Імпічмент - лише народом, не має права законодавчої ініціативи і розпуску парламенту.

Парламентська(ФРН) - при якій: президент обирається парламентом.

Уряд формується і підзвітний парламенту

Президент має право законодавчої ініціативи і розпуску парламенту.

Змішана республіка -

Була започаткована фрнцією, вплив Де-Голя.

Президент обирається народом. Спільними діями формується уряд, якому належить виконавча влада, уряд підзвітний президенту і несе політичну відповідальність перед парламентом.

Політико- територіальна організація держави.

Конст-прав інститут політико-тер. орг. держави це сукупність норм і принципів, які визначають статус території, що її утворюють, систему взаємовідносин, територіальну структуру влади, а також практику данної країни (спірне питання)

Унітарна країна - єдина, цілісна держава, складові частини якої не володіють політичною самостійністю. Це безумовно, існування єдиної системи вищих органів державної влади, єдине громадянство, судова система, складові частини мають статус адмін-тер одиниць.

Автономія - у широкому розумінні - надання будь якій частині держави, або всім однопорядковим частинам буд-якої форми самостійності внутрішнього самоврядування.

Класичним принципом є надання внутрішньої автономії.

У вузькому розумінні - наявність автономії пов.язана з нац.меншинами

Поділяють на три види