Визначення висоти об’єкту (3 хв) Гайд - метод

відходимо від об'єкта на відстань, яка приблизно в два рази більша його висоти;
у витягнутій руці перед собою, вертикально затискаємо мірку (ручка, олівець і т.п.) і закриваємо одне око;
пересуваючи мірку вгору чи вниз (в залежності від потреби), добиваємось того, щоб вона повністю закривала об'єкт по висоті; |
перевертаємо мірку горизонтально так, щоб один її кінець "доторкався" до основи об'єкту і запам'ятовуємо місце, де "закінчується" інший кінець;
відстань виміряна від підніжжя об'єкту до місця, яке - шукана величина.

Малювання шкіців (3 хв)

Шкіц повинен бути точний, ясний і доцільний, та містити тільки те, що в даному разі потрібне.

Польові роботи при складанні шкіців проводять за основним принципом геодезії — від загального до конкретного: спочатку створюється планова геодезична сітка, а потім проводиться фіксація окремих об'єктів деталей.

На початковому етапі проводиться регонстіювання — огляд місцевості, вибір і закріплення точок фіксаційної сітки. Потім від точок сітки вимірюють відстані і напрями на об'єкти місцевості. Для складання планів у лісі, вулиць в поселеннях та інших закритих контурів користуються способом обходу. Для цього необхідно пересуватись по лінії, що фіксується (обходити контур) і вимірювати довжини прямолінійних сторін руху і їхні азимути.

При візуванні на предмет орієнтують планшет шляхом його повороту так, щоб північним кінцем стрілка компасу показувала на нуль градусів. Позначають на аркуші точку стояння. Візування предметів можна проводити лінійкою, направляючи її на предмет та прокреслюючи лінію. Відстані можна вимірювати кроками. Точність таких вимірювань складає 0.01-0.02 вимірюваних довжин. Вона залежить від характеру ґрунту і нахилу поверхні. Так, при рухові по піску, довжина кроку зменшується на 10-12%, по густій траві — на 5-7%;при великих кутах нахилу довжина кроків зменшується при ході як вверх,так і вниз.

Важливо знати власну довжину кроку Для цього необхідно тричі пройти відрізок довжиною 100 або 150 м, рахуючи кроки парами. За середньою кількістю кроків визначають довжину кроку чи пари.

Рисунок починаємо від визначення поділки, подаємо в числах (наприклад, 1:1000) і вносимо внизу нарису. Існують такі головні способи малювання польових шкіців:

ШКІЦ "НА ОКО" (3 ОДНОЇ ТОЧКИ СПОСТЕРІГАННЯ) (4 хв)

Папір, на якому готуємось рисувати шкіц, складаємо втричі через середину і так творимо вісім ліній, що розходяться з одної точки. Ця точка перетину буде нашим місцем розташування.

Кладемо папір на дощечку, орієнтуємо її відносно сторін світу. Вносимо ті предмети, які лежать в напрямі продовження ліній або біля них, оцінюючи віддаль до цих предметів "на око". Таким способом дотримуємо швидкий, побіжний нарис терену.

ШКІЦ 3 ДВОХ СТАНОВИЩ (4 хв)

За основу шкіцу приймаємо якусь пряму лінію в терені: стежку, дорогу, паркан, рів тощо. Відмірюємо кроками віддаль між вибраними двома точками спостереження на обох кінцях цієї лінії. Орієнтуємо нашу дощечку і вносимо на ній цю нашу підставу нарису в поділці, в якій рисуємо шкіц, і вписуємо її довжину.

Тоді йдемо на одне зі становищ, орієнтуємо дощечку та націлюємо на предмети в терені, які хочемо мати на рисунку, прикладаючи на папір лінійку. Напрям кожного бажаного предмету вмальовуємо на шкіц без точного означення його віддалі. Тоді переходимо на друге становище і, знову зорієнтувавши дощечку, націлюємо на ті самі предмети. Точка перетину напрямних ліній на один і той самий предмет дасть нам його положення і віддаль у поділці, в якій намальована підстава шкіцу. Доповнюючи шкіц способом "на око" та відповідним описом, маємо вже докладніший план цього відтинку терену.

ШКІЦ ЗА ЗРАЗКОМ МІРНИКІВ (4 хв)

Фахові мірники, що виконують докладні поміри ділянки, вживають звичайно такого способу:

Витичують довільну пряму лінію (а в потребі трикутник чи многокутник), що творить підставу поміру.

Тоді до кожного пункту чи предмету, який має бути врисований у план, проводять прямовисну лінію (під кутом 90°) до цієї підстави. Віддаль від початку підстави до точки перетину її з прямовисною і віддаль даного пункту від підстави по прямовисній означають точно його положення.

Мірники виконують такі виміри дуже точно, вживаючи відповідних приладів для вимірювання, визначення прямих кутів тощо. Ми можемо, виконуючи такий шкіц, міряти віддалі кроками, а прямий кут визначати "на око".

ШКІЦ ПІД ЧАС ПОХОДУ (2 хв)

Щоб не відмірювати віддалі кроками, треба визначити швидкість ходи і знати, яку віддаль проходимо впродовж однієї чи більше хвилин. Нарис подробиць терену, що їх зустрічаємо по дорозі, робимо "на око"; зміни напряму означуємо напрямними кутами.

НАРИС ДОРОГИ 3 МАПИ (4 хв)

У потребі перешкіцовуемо з мапи все потрібне для того, щоб дійти на місце призначення, міряючи напрямні кути за допомогою кутоміра. Це потрібне особливо тоді, коли маємо частково або в цілості йти навпростець від одного до другого характеристичного пункту в терені. При марші за напрямними кутами, виміряними на мапі, треба завжди пам'ятати про магнетичне відхилення і враховувати його, визначаючи напрям у терені.