Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародна економіка.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.07.2019
Размер:
61.7 Кб
Скачать
  1. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Множинність цін. Світові ціни

Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. У більш практичному плані міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціна різного рівня.

Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:

  • відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;

  • валютною державною та міждержавною політикою;

  • політикою протекціонізму;

  • відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;

  • іншими факторами.

За напрямками

Товарних потоків

За умовами розрахунків

За повнотою урахування витрат

Експортні

Комерційних

Нетто

Імпортні

Програм допомоги

Споживання

Т рансфертні

Ціни



За характером реалізації

За мірою фіксації

(контракти)

За рівнем інформованості

Оптові

Тверді

Такі, що публікуються

Довідкові

Рухомі

Біржове котирування

Аукціонів

роздрібні

Змінні

Статистичні

Фактичних угод

З наступною фіксацією

Пропозицій великих фірм

Розрахункові



  1. Економічна інтеграція країн Азії(асеан) та модель її розвитку.

Основними інтеграційними утвореннями в Азії є Асоціація Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка створена в 1967 р. і включає дев’ять країн (Бруней, Малайзію, Індо-незію, Таїланд, Сінгапур, В’єтнам, Камбоджу, Лаос та Філіппіни), а також Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), засноване в 1989 р.

АСЕАН — найбільш динамічне інтеграційне об’єднання, націлене на послідовне проходження п’яти етапів інтеграції:

1) відкриту економічну асоціацію;

2) зону вільної торгівлі з відміною тарифів та інших обмежень;

3) митний союз із встановленням єдиних тарифів у торгівлі і вільним переміщен-ням капіталу і робочої сили;

4) економічний союз без будь-якої дискримінації з погодженням економічної по-літики країн-учасниць;

5) повну інтеграцію з єдиною економічною політикою, спільною валютою та ор-ганами наднаціонального регулювання.

Згідно з наведеною класифікацією, зону торгівлі в системі АСЕАН відносять до першого етапу економічної інтеграції. Країни АСЕАН ще не дійшли до створення зони вільної торгівлі, проте вони співробітничають у справі її створення, у тому числі і в галузі зниження тарифів. У 1992 р. її учасники поставили перед собою завдання протягом п’ятнадцяти років створити зону регіональної вільної торгівлі шляхом по-етапного зниження та рифів усередині неї. Що ж стосується господарського зближен-ня країн АСЕАН, взаємодоповнюваності їхніх економік, то ці процеси ще не набули широкого розвитку. Кожна з країн АСЕАН тісно пов’язана з економікою Японії, США та з новими індустріальними державами Азії (Гонконгом, Південною Кореєю, Тайванем). Зна-чна частина їхньої зовнішньої торгівлі припадає на торгівлю між місцевими філіями японських, американських, канадських, а також тайванських і південнокорейських корпорацій.

Модель інтеграції АСЕАН відрізняється від моделі північноамериканської та за-хідноєвропейської тим, що інтегрування там ішло від створення єдиного ринку до економічного, валютного та політичного союзу, що супроводжувалось формуванням та зміцненням наднаціональних структур. В АСЕАН же інтеграційні процеси надій-но охоплюють мікрорівень на основі діяльності ТНК. Так, в усіх країнах АСЕАН на компанії з участю японського капіталу припадає 40–70% виробництва радіоапарату-ри. З 1994 р. тут спостерігається різкий стрибок імпорту Японією напівпровідників та утворення спільних підприємств, збудованих у країнах АСЕАН. Японія, яка не є учасницею АСЕАН, досягла великого успіху, вкладаючи кошти в економіку кра-їн — учасниць асоціації, використовуючи їхню сировину для виробництва готових товарів, які реекспортуються в ці ж країни. Це стало приводом для серйозних супер-ечностей усередині АСЕАН.

Країни АСЕАН намагаються співробітничати в багатьох сферах, включаючи про-мисловість і торгівлю. В галузі промисловості робиться натиск на реалізацію спіль-них проектів і створення в різних країнах-учасницях середніх за розмірами галузей. В таких галузях 60% власності контролюється країною-господаркою, а 40% — рештою членів АСЕАН. Так, наприклад, були реалізовані проекти будівництва заводів по ви-робництву добрив в Індонезії, Малайзії та ін. До 1983 р. в АСЕАН було створено 15 спільних підприємств, на яких 40% власності належить приватним компаніям з двох і більше країн — учасниць асоціації. На експорт продукції СП в країни АСЕАН розпо-всюджуються пільгові митні збори. Базовий договір про торговельні преференції все-редині асоціації був схвалений ГАТТ і привів до деякої лібералізації взаємної торгівлі.

За чверть століття свого існування АСЕАН успішно сприяла формуванню субре-гіону вільної торгівлі. Однак у цілому процес оформлення економічних організацій в цьому регіоні істотно відставав від розвитку подій в Європі та Америці, хоча він і пе-ретворюється у величезного імпортера капіталу. У 2002 р. сукупний експорт АСЕАН становив 405 млрд. дол., на внутрішньорегіональну торгівлю припадало 24%.

Найбільшим у світі за територією й населенням інтеграційним об’єднанням є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС). До нього входить 21 держава: Австралія, Бруней, В’єтнам, Індонезія, Канада, Китай, Кірибаті, Малайзія,