
- •1.Конституційне право як навчальна дисципліна – курс, що викладається у юридичних внз (факультетах) із метою всебічного вивчення основ конституційного права.
- •3.Конст. Право – галузь публічного права, про це свідчать наступні характеристики відносин, що регулюються конституційним правом:
- •Тема. Система конституційного права
- •1.Система конституційного права залежить від його змісту.
- •3.Інститут конст. Права – це сукупність норм конст. Права, які регулюють однорідні, однопорядкові і взаємопов’язані суспільні відносини і утворюють однорідну групу.
- •Тема. Конституційно - правові відносини
- •2.Структура конституційно-правових відносин: суб’єкт, об’єкт та зміст.
2.Структура конституційно-правових відносин: суб’єкт, об’єкт та зміст.
Суб'єкт конст.-правових відносин – носій суб’єктивних юридичних прав та обов’язків, тобто учасник правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конст.-правових норм.
Субєктами конст.-правових відносин є особи, п/у/о, за умови їх правосуб’єктності.
В конст. праві право- та дієздатність досить часто збігаються в часі.
Суб'єкти конст.-правових відносин
ОСОБИ
громадяни,
іноземці,
апатриди,
виборці та депутати як особи зі спец. правоздатністю
групи цих людей або спільноти
ДЕРЖАВА
держава в цілому
д/о
омс
політичні партії
громадські об'єднання
міжн. органи та організації
ЗМІ
в окремих державах - церква
/ \
Об'єкти надають осмисленість і цілеспрямованість конст.-правовим відносинам.
Об'єкти конст.-правових відносин – це те, з приводу чого суб’єкти права вступають в юридичні зв’язки і на що спрямовані їх права та обов'язки.
Об'єкти – це певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які задовольняють інтереси і потреби суб’єктів конст.-правових відносин і з приводу яких їх учасники вступають в ці відносин і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права та обов'язки.
Класифікація об’єктів конст.-правових відносин:
матеріальні об’єкти (майнові блага) - в т.ч. політичні блага{конст. лад, його основа та захист, суверенітет, територіальна цілісність, територія, влада народу, державна влада, місцеве самоврядування та ін.}, речі та інші майнові блага, а також дії суб’єктів (повноваження д/о, омс, формування і діяльність політ. партій, гром. організацій та інших суб’єктів конст.-правових відносин);
немайнові блага – особисті нематеріальні блага людини і громадянина, а також духовні цінності (в т.ч. свобода особи, недоторканність особи, право користування рідною мовою тощо).
Іноді вчені відносять дії суб’єктів як третю групу об’єктів конституційних правовідносин.
Зміст конст.-правових відносин – це права і обов'язки учасників конст.-правових відносин.
Права – це можливості певної діяльності або поведінки, набуття, володіння та користування певними політичними та іншими цінностями.
Суб'єктивне право – це можливість суб’єкта, що надається і охороняється державою на свій розсуд задовольняти ті інтереси, які передбачені об’єктивним правом.
Юридичний обов’язок – це передбачене законодавством, охоронювана державою необхідність належної поведінки учасника конституційно-правових відносин в інтересах правомочної особи (суб’єкта).
3.Юридичні факти і правосуб’єктність є необхідними умовами виникнення або припинення конституційно-правових відносин.
Юридичні факти визнаються юридичними не в силу особливих внутрішніх якостей, а в результаті визнання їх такими державою, законом.
Для конст. права більш характерними є юридичні факти - акти, зокрема норми Конституції та законів.
Класифікація юридичних актів у конст.-правових відносинах ідентична з стандартною класифікацією юридичних актів.