3.Інститут конст. Права – це сукупність норм конст. Права, які регулюють однорідні, однопорядкові і взаємопов’язані суспільні відносини і утворюють однорідну групу.

Конституційно-правові інститути:

основ конституційного ладу;

основ правового статусу людини і громадянина;

інститут виборчого права;

референдуму;

конституційного контролю;

парламентаризму;

президентства;

територіального устрою;

місцевого самоврядування та ін..

Види інститутів:

- галузеві;

міжгалузеві.

в залежності від обсягу суспільних відносин;

за змістом

надінститути (e.g. інститут влади)

підінститути.

- генеральні (інститути, що охоплюються найбільш широкими різновидами суспільних відносин)

основні (головні) (відрізняються більш вузькою предметною і функціональною спеціалізацією)

субінститути (початкові) (досить компактні спільноти конституційних норм)

4.Принципи конст. права – основні, керівні начала, які відображаються в змісті даного права, відповідно до яких будується вказана система права як система правових норм і здійснюється конституційно-правове регулювання у суспільстві.

Конституційно-правові принципи регулюють суспільні відносини не безпосередньо, а через конкретні конституційно-правові норми і втілюються в цих нормах та у правозастосовчій діяльності органів влади.

Ототожнення принципів конституції та принципів конст. права не зовсім вірне, але якщо принципи конст. права відображені в тексті Основного Закону, то це буде правильним.

Основні принципи:

принцип народного суверенітету

за своїм характером є найбільш політичним;

сформований уперше Жаном Боденом;

згодом принцип розглядали представники школи приватного права, зокрема Гроцій;

суверенітет завжди виступає як необхідна політико-правова характеристика держави;

визнаний у конст. практиці більшості країн (e.g. ст. 25 Конституції Бельгії, ст. 1 Конституції Італії, ст. 1 Конституції Іспанії (але там закріплено національний суверенітет);

принцип формулюється у вигляді загальної ідеї народовладдя

NB! В окремих країнах існує поняття політичного суверенітету, який належить виборцям. Наприклад, ВБ.

принцип розподілу влади

Існування незалежних гілок влади, повноваження яких розподілені, існують окремі органи.

принцип правової держави

запроваджено І. Кантом.

Суть:

людина може робити все, що не заборонено

права людини повинні зобов’язувати державу так само як і норми діючого права

держава може втручатися лише тоді, коли особа порушує вимоги права

держава існує як об'єднання великої кількості людей, підпорядкованих праву.

Сучасне розуміння сформульовано вперше в ст. 1 Конституції ФРН.

Лекція 4

Тема. Конституційно - правові відносини

Поняття та особливості конституційно-правових відносин

Суб'єкти, об’єкти та зміст конст.-правових відносин

Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин

1.Конст.-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конст. права, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб’єктами у формі прав та обов’язків, передбачених відповідною правовою нормою конституційного права.

Конституційно-правові відносини опосередковують конституційну практику.

Особливості конст.-правових відносин:

виникають в основному на базі конституційних норм;

мають специфічний зміст, адже виникають в особливій сфері суспільних відносин (в переважній більшості, пов’язані з реалізацією владних інтересів суб’єктів конст. права);

носять загальний, а не виключно індивідуалізований характер;

характеризуються особливим суб’єктним складом;

їм властивий особливий механізм реалізації суб’єктами своїх прав та обов’язків;

виступають передумовою для появи і функціонування інших правовідносин;

характеризуються багатоманітністю відносин, оскільки охоплюють усі сфери життя;

як правило, властивим є імперативний характер;

їм належить провідне місце в системі правовідносин в державі;

носять свідомо-вольовий характер, оскільки з одного боку виникають на основі конституційних норм і є продуктом свідомо-вольової діяльності людей, а з іншого боку – суб’єкти конст.-правових відносин реалізують свої права і обов’язки також через вольові свідомі дії.