Тема. Система конституційного права

Поняття та складові елементи системи конст. права

Норми конституційного права: поняття, особливості, класифікація

Конституційно-правові інститути та їх характеристика

Принципи конституційного права

1.Система конституційного права залежить від його змісту.

Система характеризується внутрішньою диференціацією на відносно автономні, але пов’язані між собою частини.

Складність системи конституційного права є показником високих регулюючих можливостей конституційного права і його соціальної цінності.

Система конст. права визначається об’єктивними факторами (на систему впливають особливості економічного, соціально-політичного, духовного розвитку держави).

Найбільш суттєві зміни системи конституційного права відбуваються в умовах, коли вносяться значні зміни в систему конституції.

Система конституційного права – це внутрішня структура, яка обумовлена системними зв’язками між її складовими елементами.

Повністю ототожнювати систему конст. права з системою Конституції нелогічно, адже система конституційного права охоплює всі правові норми, а система Конституції – частину з них. Але Конституція здійснює визначний вплив на структуру системи конст. права.

Від системи конст. права слід відрізняти систему його джерел, зокрема систему законодавства.

Система конституційного права – це об’єктивно існуючий поділ всередині конст. права в рамках його змісту.

Елементи системи конституційного права:

ПУБЛІЧНЕ + ПРИВАТНЕ

Загальне конст. права + Особлива частина

Матеріальне + Процесуальне

Норми / Інститути / Принципи.

2.Норми конст. права є формальновизначеними, встановлені чи санкціоновані народом, державою або суб’єктами місцевого самоврядування(управління) правило поведінки, діяльності або правові стани, які регулюють конституційно-правові відносини і забезпечуються системою заходів державного вливу, передбачених чинним законодавством.

Ознаки норм конституційного права перегукуються із рисами, притаманними всім правовим нормам, однак є і певні особливості (кваліфікуючі ознаки):

є пріоритетними за характером вираженої в них волі народу і держави;

закріплюють найбільш суттєві відносини (становлять правові основи держави);

формою вираження норм є розгалужена система джерел конст. права;

в окремих країнах за змістом норми наділені вищою, а деякі із них – найвищою, юридичною силою;

норми конст. права мають особливі структури (багато норм мають одноелементну або двоелементну структуру і, як правило, у них відсутня санкція);

нормам властивий інтегративний характер;

нормам конст. права притаманна найбільша стабільність;

спеціальний механізм реалізації норм;

спеціальний механізм захисту конст.-правових норм.

Класифікація норм конституційного права

за предметом правового регулювання (розподіл норм за інститутами)

за функціональною спрямованістю

регулятивні

охоронні

за способом впливу на суб’єкта права

уповноважуючі

зобов’язуючі

забороняючі

за характером обов’язковості приписів

імперативні

диспозитивні

за юридичною силою

за суб’єктом нормотворення

норми, прийняті д/о

норми, прийняті омс

норми, прийняті народом

за призначенням у механізмі правового регулювання

матеріальні

процесуальні

за територією дії

загальнодержавні

місцеві (регіональні)

за темпоральною дією

постійні

тимчасові

надзвичайні (виключні)