3. Система фінансових планів, їх характеристика.

Результатом фінансового планування є розраховані фінансові показники, які відповідають певним ознакам і знаходять своє ві­дображення в документі, який має назву "фінансовий план ". Фі­нансовий план — особлива форма документа, показники яко­го завжди виступають у грошовій формі й відображають результати господарської діяльності та рух фінансових ресур­сів протягом відповідного періоду.

Різні види діяльності держави, господарських структур,фінансових інститутів, окремих громадян впливають на мето­ди розрахунків фінансових показників і форму фінансового плану. Проте є загальне правило для всіх видів фінансових планів — вони обов'язково повинні мати підрозділи доходів і видатків. У деяких фінансових планах ці підрозділи можуть мати детальнішу розшифровку,

За чинною практикою всі фінансові плани прийнято поді­ляти на дві великі групи — зведені та індивідуальні. В свою чергу зведені фінансові плани поділяються на загальнодержав­ні, плани окремих господарських об'єднань і територіальні.

Центральне місце посідають зведені загальнодержавні фінансові плани. Вони відображають рух фінансових ресур­сів на макрорівні, тобто масштаби перерозподілу фінансових ресурсів, що здійснюються за допомогою фінансової системи держави. До їх числа належать баланс фінансових ресурсів і витрат держави, зведений бюджет держави, державний бюджет, бюджет пенсійного фонду тощо.

Зведені фінансові плани загальнодержавного характеру відрізняються передусім своєю структурою, змістом, об'єктом та сферою руху ресурсів, методами планування і призначен­ням. Їхнє основне призначення полягає у тому, щоб:

— визначити обсяг фінансових ресурсів, які створювати­муться в державі в усіх секторах економіки, та їхнє викорис­тання, грунтуючись на наявних можливостях;

— відобразити основні напрямки фінансової політики дер­жави упродовж певного періоду, з огляду на фінансові можли­вості щодо задоволення загальнодержавних потреб.

Перелік зведених фінансових планів, їхній зміст і форма в кожній державі визначаються побудовою її фінансової сис­теми, а також специфікою перерозподільчих процесів, що від­буваються певного часу за допомогою фінансів. Зведені фінан­сові плани відіграють важливу роль у державному регулюванні економічними й соціальними процесами.

Саме вони дають змогу приймати обгрунтовані рішення з використання непрямих методів регулювання економікою, оскільки дають можливість передбачати їхні наслідки та кінцеві результати. Треба зазначити, що центральне місце в системі зведених фінансових планів, незалежно від моделі економіки, що існує в державі, посідає державний бюджет. Саме він є найдієвішим інструментом щодо здійснення фінан­сової політики.

Індивідуальні фінансові плани, тобто плани окремих під­приємницьких структур, різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльності, типу організацій, методів управління. Проте різним є насамперед перелік джерел доходу й напрямків використання фінансових ресурсів. За своєю економічною суттю вони відображають передбачувані результа­ти фінансової й фінансове забезпечення господарської діяльно­стей конкретного суб'єкта господарювання.

За умов ринкової економіки відбувається перехід до між­народних стандартів у галузі фінансового планування. Мається на увазі розробка бізнес-планів, в яких значне міс­це відведено розрахункам фінансових показників. Бізнес-плани включають низку таблиць і балансових розрахунків, за якими прогнозуються обсяги доходів, витрат, взаємовід­носини з державними фінансовими інститутами. Водночас треба зазначити, що на сьогодні немає науково обгрунтова­ної методології розробки фінансового плану підприємниць­ких структур. Нині це питання є дуже актуальним і потребує свого вирішення.

Усю сукупність фінансових планів, залежно від періоду їхньої дії, можна поділити на оперативні, поточні й перспек­тивні фінансові плани. Оперативні складаються терміном до одного року, тобто на місяць, квартал. Поточні діють протя­гом одного року. Перспективні складаються більш як на один рік.

Усі фінансові плани мають форму балансу, тобто прибут­кові й видаткові розділи. Деякі з них називаються фінансовим балансом. На нашу думку, фінансовий баланс і фінансовий план — поняття тотожні. Кожний фінансовий план тільки то­ді має практичне значення, коли існує збалансованість при­буткової й видаткової частин.