Основні терміни і поняття

Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

Кредитно-модульна технологія навчання — цілісний алгоритм повного засвоєння знань та умінь майбутніми фахівцями за структурно-інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах і модульним принципом, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін з метою прикладання максимальних інтелектуальних зусиль для їхнього вчасного засвоєння.

Принцип кредитності — дає змогу студентам вільно обирати навчальні дисципліни відповідно до структурно-логічних схем і рекомендацій куратора, спонукає студентів брати і виконувати зобов'язання щодо вчасного і якісного їхнього засвоєння, а також уніфікує навчальне навантаження студента за курсами навчання. Кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння модулю; один із критеріїв порівняння якості ви­щої освіти у різних навчальних закладах, який забезпечує право вільного вибору студентами навчальних дисциплін відповідно до структурно-логічних схем з метою вчасного і якісного їхньою засвоєння, крім того, він є числовою мірою повного навчального наван­таження студента

Заліковий кредит - відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання і включає усі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності). Загальне навчальне навантаження кредиту ("вартість кредиту") складає 36 академічних годин; протягом навчального року для успішного завершення навчання кожен студент має відпрацювати 60 кредитів (за чотири роки бакалаврату - 240 кредитів).

Принцип модульності — передбачає організацію засвоєння на­вчального матеріалу за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених доз навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-контрольних параметрів. Модуль - це задокументована логічно-завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу. Види модулів: дидактичний, змістовний, тематичний; нормативний, варіативний.

Дидактичний модуль - це логічно-завершена частина освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів, яка поєднує декілька навчальних дисциплін, близьких за спрямованістю на формування певних компонентів професійної підготовки спеціаліста (можливий за умови нових державних стандартів освіти).

Змістовний модуль - це частина професійної підготовки студентів (теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яка передбачена робочою навчальною програмою і протягом відпрацювання якої здійснюється оволодіння певним навчальним об'єктом та формування певного вміння. Показником навчального навантаження студента, яке необхідне для відпрацювання навчального матеріалу модуля є кредит.

Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності.

Тематичний модуль - це система навчальних елементів змістовного модулю, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. Тематичний модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу модуля на навчальні елементи; тематичний модуль є основою для розробки фонду кваліфікаційних завдань змістовного модульного контролю.

Модульний контроль - це діагностика (поточний, підсумковий) засвоєння студентом навчального матеріалу, що складає завершений навчальний модуль за визначеними навчальними показниками і параметрами.

Навчальні показники — певні ознаки результатів навчальної діяльності студентів з модулю, які характеризують оперативне (повне) засвоєння студентом елементів знань і практичних дій, які складають зміст модулю (дисципліни). Кожний навчальний показник має свої параметри для оцінювання.

Параметри оцінювання – присвоєння балів еле­ментам навчальної діяльності студентів (теоретичні відомості, практичні вміння і навички, результати самостійної роботи), адекватного до їх значимості і складності.

Поточний модульний контроль – орєнтований на визначення рівня оперативного засвоєння студентами тематичного модулю - розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час семінарських, лабораторних занять, виконання творчих завдань, модульних контрольних зрізів тощо.

Підсумковий модульний контроль – це контрольний захід, що визначає рівень повного засвоєння студентами компонентів змістовного модулю (дисципліни) за семестр, рік (залік, екзамен, захист наукової роботи), а також контролю залишкових знань без установки на попереднє повторення (ККР, ККЗ).

Сумарний модульний бал – відображає результати пізнавальної діяльності студента з навчальної дисципліни (змістовного модуля) і складається із суми балів, що студент отримав за виконання всіх видів роботи, передбачених навчальною дисципліною (змістовним модулем), в тому числі і тематичними модулями.

Семестровий екзамен (диференційований залік) - це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр на підставі сумарного модульного балу, шляхом переводу його в екзаменаційну оцінку, без присутності студента, або через проведення підсумкового іспиту (диференційованого заліку). На перехідному етапі допускається комбінований підхід - з проведенням підсумкового іспиту з урахуванням сумарного модульного балу.

Підсумкова оцінка - це оцінка, яка визначається шляхом переводу викладачем сумарного модульного балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", "незадовільно/з повторним курсом"), або за результатами підсумкового модульного контролю (залік, екзамен, захист наукової роботи).

Оцінка ЕСТS	Визначення	Оцінка в балах	Традиційна оцінка (залікова книжка)
А	ВІДМІННО – відмінне виконання з незначною кількістю помилок	91-100	5 (відмінно)
В	ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками	81-90
С	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок	65-80	4 (добре)
Д	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	55-64	3 (задовільно)
Е	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальним критеріям	50-54
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію (з можливістю повторного складання)	40-49	2 (незадовільно)
F	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота з обов’язковим повторним курсом	<40

Залікова оцінка - це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр виключно на підставі сумарного модульного балу шляхом його переводу у традиційну академічну оцінку ("зараховано", "незараховано").

Шкала ЕСТS	Шкала навчального закладу	Національна шкала академічної оцінки
АВСDЕ	50-100	зараховано
FХF	1-49	незараховано

Рейтинг студента - порядкова позиція студента групи (курсу) за результатами навчання, визначається на основі сумарних модульних балів. Види рейтингу: підсумковий, семестровий, річний, загальний.

Підсумковий рейтинг студента з дисципліни (використовується, як правило, для порівняння рівня підготовки студентів різних спеціальностей і напрямів) - числова величина, яка дорівнює відсотковому відношенню суми балів, отриманих за змістовний модуль (r ) до суми максимально можливих балів (r ) і обчислюється за формулою:

Семестровий рейтинг студента - це інтегральна чисельна оцінка роботи студента за семестр, яка визначається як середньо зважений показник його рейтингу з кожної опанованої за семестр дисципліни і обчислюється за формулою:

де r , r , кількість балів отриманих студентом з i-ї навчальної дисципліни, k , k …… k – кількість кредитів навчального часу, виділених для вивчення n-ї навчальної дисципліни (трудомісткість дисципліни).

Загальний (річний рейтинг) студента (R) - визначається як середньоарифметичне усіх попередніх семестрових рейтингів:

де r , r , семестрові рейтингові бали студента, N – кількість семестрів

Навчальний рейтинг студента — це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу (спеціальності, напряму підготовки, факультету) за ре­зультатами навчання з усіх дисциплін за семестр, рік, повний курс навчання, що також визначається на підставі його середньоарифметичного показника рейтингу за кожний семестр.