«Розлив Дніпра на Оболоні»
В «Повені» зображено, так би мовити, уже «присмирілу» стихію – блакитні води Дніпра, що затопили низький берег великої ріки, порослий високими крислатими деревами. Основне в цьому творі – тонко відчутний і майстерно відтворений художником настрій, зв’язаний з весняним пробудженням природи. Інша за настроєм картина «Повідь». Це вже похмура й грізна стихія, що обрушилася на міську околицю, несучи людям шкоди та втрати. Якщо від «Повені» віє величавим спокоєм, то в «Повіді» звучать ноти тривоги. Цей настрій, породжений уже характером сюжету, підсилюється засобами колориту, побудованого на різних контрастах коричневого в різних відтінках та сріблясто-голубого кольорів.
Наприкінці 1890-х та на початку 1900-х років С.І.Світославський здійснив подорож в Середню Азію, яка дала йому новий матеріал для творчості. З-під пензля художника з’являється ряд картин, що правдиво відтворить життя населення й природу далеких південно-східних окраїн Російської імперії. Екзотична, незвична для українського митця природа Середньої Азії збагатила палітру С.І.Світославського, яка стала значно яскравішою, соковитішою.
Безмежний простір дикого, незайманого степу розкривається перед нами в картині «Степ. Середня Азія». Одноманітна степова рівнина, що на далекому обрії непомітно зливається з блакиттю неба, оживляється лише невисокою могилою та постатями двох вершників, які ледь маячать вдалині. А на передньому плані в сухій траві палають вогники червоних маків.
Смисловим центром картини «Ринковий намаз» є постать віруючого мусульманина, який в ранковий час серед безмежжя напівпустельного степового простору здійснює свою молитву. Як і в картині «Воли на ниві» та в ряді інших творів, тут виразно звучить анімалістичний мотив. Увага глядача мимоволі зосереджується на могутніх силуетах трьох верблюдів, які непорушно, мов кам’яні статуї, стоять посеред пустелі позаду свого господаря. Художник з винятковою правдивістю написав цих сьогодні уже майже екзотичних тварин. Активно введені в сюжет, написані крупним планом, образи верблюдів значною мірою визначають ідейно-образний зміст картин.
Творчість С.І.Світославського ще за життя художника одержала широке визнання. Високо оцінювали її В.В.Сластіон, В.В.Стасов, О.М.Бенуа, І.Е.Грабар. «В пейзажах С.І.Світославського, як і в пейзажах О.К.Саврасова та І.І.Левітана, - справедливо відзначає радянська дослідниця Л.І.Попова, - ми пізнаємо багато чого з того, що самі бачили, відчували, про що думали. Це повернулося знову, але повернулося збагачене гострим баченням художника, його тонкою думкою, у формі специфічній, але красивій і досконалій»
Література:
Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини ХІХ - початку ХХ століття.-К.;Одеса:Либідь, 1990 (с. 47-53)