
- •Обчислення потрійного інтеграла.
- •Потрійний інтеграл у циліндричних і сферичних координатах.
- •Застосування потрійного інтеграла до задач геометрії.
- •Застосування потрійного інтеграла до задач механіки і фізики.
- •Криволінійні інтеграли першого роду: означення, його існування, обчислення, властивості.
- •Застосування криволінійного інтеграла першого роду: Маса матеріальної кривої, центр маси, момент інерції.
- •Криволінійні інтеграли першого роду для просторових кривих.
- •Криволінійні інтеграли другого роду: означення, його існування, обчислення, властивості.
- •Криволінійні інтеграли другого роду вздовж просторових кривих.
- •Формула Гріна. Обчислення площі плоскої фігури через криволінійний інтеграл.
- •Поверхневі інтеграли першого роду: означення, обчислення.
- •Деякі застосування поверхневих інтегралів до механіки.
- •Поверхневі інтеграли другого роду. Зв'язок між поверхневими інтегралами і і II роду.
- •Формула Остроградського-Гауса. Формула Стокса.
- •Скалярне поле. Характеристики скалярного поля. Градієнт.
- •Векторне поле. Потік векторного поля. Дивергенція векторного поля. Циркуляція векторного поля. Ротор векторного поля.
- •Спеціальні векторні поля. Потенціальне поле. Соленоїдальне поле.
- •Поняття числового ряду. Збіжність і сума ряду. Основні властивості збіжних рядів. Необхідна ознака збіжності ряду.
- •2. Деякі властивості числових рядів.
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності додатних рядів
- •Візьмемо другий додатний числовий ряд, збіжність чи розбіжність якого відома (11)
- •Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжності рядів
Криволінійні інтеграли другого роду вздовж просторових кривих.
Формула Гріна. Обчислення площі плоскої фігури через криволінійний інтеграл.
Зв'язок між подвійним інтегралом по області D і криволінійним інтегралом по межі L цієї області встановлює формула Гріна, яка широко застосовується в математичному аналізі. Нехай на площині Оху задана область D, обмежена кривою, яка перетинається з прямими, паралельними координатним осям не більше ніж в двох точках тобто область D — правильна.
Т
еорема.
Якщо функції Р(х;у) і Q(х;у)
неперервні разом зі своїми частинними
похідними
в області D, то має місце формула
(2.8)
де L— межа області D і інтегрування уздовж кривої L,
проводиться в додатньому напрямі
Формула (2.8) називається формулою Гріна.
Нехай
— рівняння дуги АnВ,
а
- рівняння дуги АmВ
(Див. рис. 8). Знайдемо спочатку
.
За правилом обчислення подвійного
інтеграла, маємо:
Поверхневі інтеграли першого роду: означення, обчислення.
Узагальненням подвійного інтеграла є так званий поверхневий інтеграл. Нехай в точках деякої поверхні S, з площею S, простору Охуz визначена неперервна функція
f(х;у;
z).
Розіб'ємо поверхню S
на n
частин
площі яких позначимо через
(див.
рис. 14), а діаметри — через
,
.
В кожній частині
візьмемо довільну точку
і складемо суму:
(3.1)
.
Вона
називається інтегральною для функції
по поверхні S.
Якщо
інтегральна сума (3.1) має межу, то він
називається поверхневим інтегралом I
роду від функції f(х;у;
z) по поверхні
S
і позначається:
Таким
чином, за визначенням,
(3.2)
Відзначимо,
що якщо поверхня S
гладка (в кожній її точці існує дотична
площина, яка безперервно змінюється з
переміщенням точки по поверхні), а
функція
(х;
у; z)
неперервна на цій поверхні, то поверхневий
інтеграл існує (теорема існування)
Поверхневий інтеграл I роду володіє наступними властивостями:
1.
,де
с —
число.
2.
3.
Якщо поверхню S
розбити на частини S1
і S2
такі, що S
= S1
S2,
а перетин S1
і S2
складається
лише з межі, що їх розділяє, то:
4.
Якщо на поверхні S
виконана
нерівність
то:
5.
,
де S-
площа поверхні S;
6.
7.
Якщо
(х;
у; z)
неперервна на поверхні S,
то на цій поверхні існує точка
така,
що:
(теорема
про середнє значення).
Обчислення поверхневого інтеграла I роду
Обчислення
поверхневого інтеграла I роду зводиться
до обчислення подвійного інтеграла по
області D)
— проекції поверхні S
на площину Оxу.
Розіб'ємо поверхню S
на частини
.
Позначимо через
проекцію
на площину Оxу.
Отримуємо формулу:
(3.5)
що виражає інтеграл по поверхні S через подвійний інтеграл по проекції S на площину Оху.
Деякі застосування поверхневих інтегралів до механіки.
Площа поверхні
Якщо
поверхня S
задана рівнянням z
= z(х;у),
а її проекція на площину Оху
є область D,
в якій z(x;y),
,
—
неперервні функції, то її площа S
обчислюється по формулі:
або
Крім
того, поверхневий інтеграл застосовують
для обчислення маси, координат центру
мас, моментів інерції матеріальних
поверхонь з відомою поверхневою густиною
розподілу маси
.
Всі ці величини визначаються одним в
тим же способом: дану область розбивають
на кінцеве число «дрібних частин»,
роблячи для кожної області розподілу
спрощуючи задачу припущенні; знаходять
наближене значення шуканої величини;
переходячи межі при необмеженому
подрібненні області розподілу.
Проілюструємо описаний спосіб на
прикладі визначення маси матеріальної
поверхні.
Маса поверхні
Про матеріальну поверхню відомо: густина розподілу маси . Тоді для знаходження маси поверхні:
1.
Розбиваємо поверхню S
на n
частин S
,
і
= 1,2,... n,
площу якої позначимо
2. Беремо довільну точку Мі (хі; уі; zi) в кожної області S . Припускаємо, що в межах області S густина постійна і рівна значенню її в точці Мі
З.
Маса
області S
мало
відрізняється від маси
фіктивної однорідної області з постійною
густиною
4.
Підсумовуючи
по всій області, одержуємо:
5.
За точне значення маси матеріальної
поверхні S
приймається
межа, якої прагне отримане наближене
значення при прагненні до нуля діаметрів
областей S
тобто
або
Моменти, центр тяжкості поверхні
Статистичні моменти, координати центру тяжкості, моменти інерції матеріальної поверхні S знаходяться по відповідних формулах: