83. Тактика допиту в конфліктній слідчій ситуації.
Конфліктна ситуація виникає тоді, коли допитуваний: відмовляється давати показання, дає неправдиві показання, не визнає причетність до злочину, говорить правду, однак вважає, що інші учасники говорять неправду та ін.
Важливо: допит в умовах конфліктної ситуації повинен проводитися при суворому дотриманні законності, без будь-якої тенденційності, але в той же час активно, наступально, з установкою на отримання правдивих показань.
Конфліктна і безконфліктна ситуації, вже в ході допиту, можуть змінювати одна одну в залежності від позиції допитуваного з тих чи інших питань. При цьому змінюється і програма тактичних прийомів допиту.
Наприклад, у програму дій в конфліктній ситуації, викликаній відмовою від дачі показань слідчому доцільно вводити такі тактичні прийоми:
1) роз'яснення несприятливих наслідків відмови від дачі показань;
2) встановлення мотивів відмови від дачі показань і їх усунення;
3) встановлення умов формування показань (сприйняття, запам'ятовування) і порівняння відповідності їм показань;
4) використання протиріч між окремими учасниками процесу.
Розрядку конфліктної ситуації можна здійснити з допомогою прийомів емоційного впливу, зокрема:
1) спонукання до каяття і роз'яснення кримінально-правових наслідків щиросердного каяття як обставин, які пом'якшують відповідальність;
2) використання позитивних якостей допитуваного;
3) використання особистісних відносин між співучасниками злочину;
4) поглиблення психологічного контакту з допитуваним (наприклад, шляхом зміни ходу думок допитуваного та ін.).
При збереженні конфліктної ситуації рекомендується перейти до низки прийомів,
|
пов'язаних з використанням доказів, зокрема: |
у слідчого доказів недостатньо |
|
1) ефективне використання доказів, 2) використання елементів раптовості; 3) деталізація і конкретизація показань, пов'язаних з наявними доказами; 4) оголошення показань інших осіб. |
1) створення у допитуваного перебільшеного уявлення про обізнаність слідчого і приховування дійсної його поінформованості; 2) встановлення другорядних деталей події; 3) демонстрування об'єктів, які викликають асоціативні зв'язки; 4) використання результатів обшуку, проведеного за відсутності допитуваного; 5) використання протиріч, які виникли в показаннях; 6) використання проговорок; 7) побічний допит. |
Запропонована схема використання тактичних прийомів при допиті в конфліктній ситуації не повинна впливати на ініціативність слідчого і понижувати значення його творчого підходу до активних дій у складній ситуації допиту.
-
Тактика допиту неповнолітніх.
85.Тактика допиту підозрюваного, що заявив “алібі”.
86.Тактика одночасного допиту двох осіб.
Одночасний допит здійснюється в умовах значної емоційної напруги, що відчувають всі її учасники, хоча й не в однаковій мірі. Допитувані хвилюються, оскільки дають суперечливі показання, і кожен з них намагається відстоювати свої. Слідчий перебуває у стані емоційної напруги оскільки він веде досить складну слідчу (розшукову) дію, взаємодіючи одночасно з його учасниками й стараючись не втратити контролю за провадженням слідчої (розшукової) дії загалом та за поведінкою кожного з її учасників.
Характерною тактико-психологічною особливістю одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб є необхідність постійного, невідривного спостереження слідчого за допитуваними. Слідчому надається особлива задача: виключити будь-який безконтрольний контакт між допитуваними (у тому числі обмін інформацією).
Прийоми тактико-психологічного впливу одночасного допиту двох чи більше осіб реалізуються в гострій конфліктній формі й викликають у особи, яку спіймали на брехні, стан фрустрації (деструктивного психічного стану, внаслідок краху планів, розрахунків, блокування запрограмованої поведінки), що можуть супроводжуватися нервовими зривами, нерідко агресивними проявами допитуваної особи, й, подекуди, знижують можливості його протидії. Гостра конфліктна форма одночасного допиту обумовлена тим, що рекомендовані тактичні прийоми даної слідчої (розшукової) дії, як правило, побудовані на раптовій, несподіваній від слідства та правдомовних учасників інформації, або лінії поведінки, або участі неочікуваних осіб тощо. Важливим також є збереження в таємниці до останнього навіть самого факту підготовки одночасного допиту. Всі ці особливості спрямовані на те, щоб неправдивою допитуваною особою заздалегідь не бути прораховані дії слідчого та інших учасників й не бути підготовлені заходи протидії.
Правомірними будуть такі тактичні прийоми психічного впливу, які не спрямовані на просте вимагання визнання, не пов'язані з порушенням норм моральності, прямою брехнею, погрозами фізичного впливу, придушенням волі допитуваної особи.
Будуть впливати урахування соціально-психологічних характеристик допитуваних осіб, особливо тих, показання яких не відповідають дійсності. Далеко не завжди причиною розбіжностей у показаннях таких осіб є завідомо неправдиві показання. Причиною протиріччя в показаннях може бути сумлінна омана, і в цьому випадку головне завдання слідчого - ліквідувати цю оману на одночасному допиті, а не поглиблювати її. З іншого боку, причиною можуть бути завідомо неправдиві показання, в тому числі й самообмова одного або обох учасників одночасного допиту. В цьому випадку слідчому необхідно насамперед зрозуміти мотиви завідомо неправдивих показань, а вони можуть бути найрізноманітнішими: прагнення уникнути кримінальної відповідальності або пом'якшити її, небажання видавати співучасників, родинні почуття, страх помсти, підкуп, сором, хибне розуміння солідарності тощо.
Протиріччя можуть бути пов'язані й з колишнім злочинним досвідом допитуваного. Слідчому в цьому випадку слід детально вивчити попередні кримінальні провадження й оперативні матеріали .
Однією з головних причин протиріч на одночасному допиті є неприязні відносини між її учасниками. У цьому випадку конфлікт на одночасному допиті є продовженням конфліктної ситуації. До проведення одночасного допиту в таких випадках слід підходити дуже обережно і при цьому глибоко вивчити конфлікт та його причини.
Суперечності одночасного допиту можуть бути викликані й рольовими позиціями її учасників (керівник - підлеглий, багатий - бідний, водій - пішохід тощо).
Суперечності можуть бути викликані темпераментом або психофізіологічним станом того чи іншого допитуваного.
До другої групи чинників, які можуть суттєво плинути на результат, відносяться дії самого слідчого, спрямовані на якісну підготовку інформаційної, організаційної й тактичної складової одночасного допиту. Особливо слід звернути увагу на визначення кількості та "якості" одночасно допитуваних осіб.
Аргументи науковців проти одночасного допиту:
а) з фактичної сторони, будь якій одночасний допит - це почерговий допит групи людей, тому, ті учасники, які чекають своєї черги, стають спостерігачами, слідчим втрачається контроль за їх діями;
б) через дію соціально-психологічних механізмів взаємного впливу під час спілкування групи осіб, вони бажатимуть погоджувати свою позицію з думкою більшості, що неприпустимо з пізнавальної точки зору;
в) питання, що формулюються, втрачають свою раптовість і передчасно розкривають позиції учасників за спірними обставинами.
На підставі вказаних зауважень, проведення одночасного допиту більше двох осіб даною групою вчених вважається тактично недоцільним.
Дійсно, в умовах проведення одночасного допиту, де приймають участь більше двох допитуваних осіб - напруження учасників, відповідно й тактичні ризики збільшуються у "геометричній пропорції". Тому й у більшості ситуацій розслідування слідчому, прокурору не рекомендується зловживати наданою законодавчою можливістю, а проводити одночасний допит з двома допитуваними, що дозволить мінімізувати тактичні ризики.
Однак, в окремих ситуаціях таки існує можливість та доцільність проведення одночасного допиту з кількістю більшою ніж двоє вже допитаних осіб. Дана доцільність може бути обґрунтована лише більшою позитивною вірогідністю досягнення завдань одночасного допиту за рахунок посилення тактико-психологічного впливу.
Вибір засобів тактико-психологічного впливу (тактичних прийомів або комбінації тактичних прийомів) залежить від слідчої ситуації, що склалася при підготовці до одночасного допиту.
-
Тактико-психологічні засади допиту неповнолітніх.
Див. питання 84.
88. Тактичні прийоми допиту у слідчій ситуації давання особою неправдивих показань.
Ці прийоми вона виділяє для конфліктних ситуацій, тобто для « осіб, що не хочуть співпрацювати зі слідством» , вони можуть підійти і для неправдивих показань ( загалом, якщо є бажання- читніть)
Тактичні прийоми викриття неправди за своїм характером і спрямованістю можуть бути розділені на три групи:
- прийоми емоційного впливу;
- прийоми логічного впливу;
- тактичні комбінації.
1. Прийоми емоційного впливу.
1.1. На свідка і потерпілого:
- переконання в неправильності зайнятої позиції;
- роз'яснення шкідливих наслідків для близьких осіб з числа потерпілих і підозрюваних;
- вплив на позитивні сторони особистості допитуваного - почуття власної гідності, шляхетність, ідейність і т.п.
1.2. На підозрюваного:
- спонукання покаятися і щиросердно зізнатися шляхом роз'яснення як шкідливих наслідків неправди, так і сприятливих наслідків визнання своєї вини й активного сприяння слідству;
- вплив на позитивні сторони особистості допитуваного, використання його схильностей, захоплень, високої професійної майстерності і турботи про професійний авторитет тощо;
- використання антипатії до кого-небудь зі співучасників, його залежності від них, що принижує його гідність, його сумнівів у їх здатності до кінця дотримуватися раніше обумовленої лінії поведінки на слідстві;
- використання фактора раптовості шляхом постановки несподіваних питань у ситуації, коли допитуваний таких питань не чекає, внутрішньо заспокоєний безпечним з його погляду змістом і напрямом допиту.
2. Прийоми логічного впливу полягають у демонстрації невідповідності показань дійсності.
До їх числа відносяться:
- пред'явлення доказів, що спростовують показання допитуваного:
а) від менш вагомих до більш вагомих; б) пред'явлення відразу найбільш важливого доказу;
- логічний аналіз протиріч, що є в показаннях допитуваного;
- логічний аналіз протиріч між інтересами допитуваного і його співучасників;
- доказ безглуздості зайнятої позиції.
3. Тактичні комбінації.
Під тактичною комбінацією при допиті розуміється створення ситуації, розрахованої на неправильну оцінку її допитуваним, що об'єктивно приводить до його викриття.
При тактичних комбінаціях використовують:
- прийоми, які переслідують мету приховати від допитуваного поінформованість слідчого про ті або інші обставини провадження;
- метод непрямого допиту, який полягає в постановці питань, другорядних з погляду допитуваного, але фактично маскуючих головне питання (наприклад, якщо на місці події виявлені сліди пальців рук підозрюваного, то спочатку задаються питання, відповіді на які потім виключають можливість стверджувати, що ці відбитки залишені не в момент вчинення кримінального правопорушення, а раніше або пізніше);
- прийоми, спрямовані на створення ситуації, при якій допитуваний обмовляється;
- пропозиція допитуваному, стверджуючому, що він говорить правду, сказати своєму співучаснику або зв'язаному з ним попередньою змовою свідку фразу приблизно такого змісту: "Я сказав всю правду, скажи правду і ти". Допитуваний попадає в складну ситуацію: відмова буде означати визнання себе в дачі неправдивих показань, згода, ж може привести до його викриття.
Викриття неправди в показаннях допитуваного може привести до наступних наслідків: до дачі ним правдивих показань або до заміни їх новими неправдивими. В другому випадку процес викриття неправди повинен бути продовжений.
Отже, результативність проведення допиту визначається, насамперед, вибором тактики, яка відповідає характеру ситуації.
89.Техніко-криміналістичні засоби виявлення, фіксації і вилучення слідів рук.
Зазвичай рекомендується сліди рук вилучати з предметами або їх частинами, на яких вони виявлені. Тому з місця події вилучають, як правило невеликі предмети зі слідами рук. Громіздкі речі, що не мають великої цінності, можуть бути розібрані, їх частини зі слідами рук вилучаються або з них робляться вирізки.
Копіювання слідів після пофарбування порошками. Для копіювання слідів, пофарбованих порошками, застосовують дактилоскопічну плівку, плівку скотч, фотоплівку, фотопапір та ін. Дактилоскопічна плівка існує трьох типів: прозора, матова, поліетиленова. Плівки не застосовуються на пористих поверхнях. Для копіювання слідів з плівки необхідно зняти захисний шар - світлу плівку. Потім липким шаром плівки щільно "прокачують" рукою чи валиком до сліду, пофарбованому порошком. Після цього дактилоплівку з відкопійованим слідом відділяють від поверхні і, щоб він не пошкодився, покривають захисним шаром. Поліетиленова дактилоплівка застосовується для вилучення виявлених слідів рук з вигнутих або нерівних поверхонь.
Таким же способом проводять копіювання пофарбованих слідів і на плівку скотч. Захист і зберігання слідів на них здійснюється шляхом прикладання липкою стороною плівки на папір. Папір повинен бути контрастним по відношенню до барвника використаного порошку.
Також пофарбовані порошками сліди можна перенести на чорну або світлу фотоплівку чи фотопапір. Перед накладенням фотоплівки чи фотопаперу на слід, їх витримують (для зволоження) у воді; зайву вологу з емульсійної поверхні збирають фільтрувальним папером. Після відділення фотоматеріалу від об'єкту зі слідами, їх обов'язково просушують. Такі сліди необхідно захистити, шляхом розміщення їх поміж кусків скла, яке закріплюють з країв скотчем чи паперовими стрічками.
Гумово-гелеві "знімачі" (гумово-гелевий скотч) - відрізняються винятковою клейкістю адгезивної поверхні однак не приклеюються при цьому до поверхні, на якій знаходяться самі сліди, навіть якщо ця поверхня є пористою (типу паперу). Гумово-гелеві "знімачі" особливо корисні для вилучення оброблених слідів із сильно структурованих поверхонь, а також нерівних і вигнутих поверхонь. Для цього необхідно видалити захисне, прозоре ацетатне покриття, скопіювати слід і знову прикріпити захисне покриття.
Ліфтери для вилучення виявлених слідів рук.
Ліфтер - це готовий набір, що включає в себе "знімач" (акриловий клей на 0,125 мм. прозорій ацетатній основі) і задню підкладку, також з прозорого ацетату або непрозорого вінілу чорного або білого. "Знімач" і підкладка - невід'ємні частини єдиного пристосування, готового для фіксації, вилучення та захисту скопійованих слідів пальців рук. Ліфтер захищений від неправильного використання: з лицьового боку він маркований зірочкою, таким чином, у процесі дослідження відбиток не буде перевернутий, користувач завжди знає який стороною треба розташувати відбиток.
У тому випадку, коли з місця події не є можливим вилучити об'ємні сліди разом з предметом, на якому вони виявлені - виготовляються зліпки. Зафіксувавши слід заливають, а після висихання зліпок зі слідом вилучають.
Пакування об'єктів зі слідами рук.
Предмети зі слідами рук, що вилучені з місця події упаковуються таким чином, щоб ні предмети, ні сліди на них не були пошкодженні при транспортуванні та зберіганні. Необхідно пам'ятати, що предмети закріплюють в упаковці нерухомо, так щоб сліди рук не торкалися матеріалу упаковки (неприпустимо загортати предмет зі слідами рук в папір, поміщати їх у поліетиленовий пакет і т.п.). Пакувальний матеріал повинен не пропускати вологи, пил і бути достатньо міцним, щоб при транспортуванні сліди не були пошкодженні чи деформовані. Всі об'єкти повинні упаковуватися індивідуально, а крихкі предмети необхідно упаковувати, використовуючи гуму, вату чи папір для амортизації.
Упаковка повинна гарантувати від можливості підміни вилученого сліду. На ній або на прикріпленій до неї бирці виконуються написи:
а) найменування упакованого предмета,
б) вказівка, де він вилучений;
в) час вилучення;
г) найменування провадження, до якого даний предмет відноситься. Все це засвідчується підписами слідчого і понятих.
При цьому упаковка обов'язково перев'язується шпагатом і опечатується.
Для упакування і транспортування окремих предметів застосовують нескладні пристосування: Скло поміщають між рейками, кінці яких щільно зв'язуються; циліндричні предмети (пляшки, склянки і т. п.) можна помістити між двома дощечками, які перев'язуються шпагатом; ножі, сокири та інші аналогічні предмети поміщають на дощечки відповідного розміру і нерухомо закріплюють дротом або шпагатом. Аналогічно упаковуються і інші предмети, на поверхні яких виявлені або можуть бути наявні сліди рук.
90. Технічні засоби фіксації доказової інформації в ході
розслідування злочинів.
Спеціальні технічні засоби криміналістики - це науково обумовлені, перевірені експериментально і на практиці ефективні технічні засоби, які використовуються суб'єктами кримінально-процесуальної, експертної, оперативно-розшукової і адміністративної діяльності.
Цільове призначення засобів криміналістичної техніки під час розслідування полягає у збиранні, дослідженні та оцінці доказів. Для цього використовується широкий арсенал науково-технічних засобів, запозичених з різних природних та технічних наук, а також спеціально розроблених наукою криміналістикою приладів і методів.
Їх поділяють:
1. За джерелом походження (за галуззю наукових знань):
- технічні засоби, розроблені в криміналістиці для збирання та дослідження доказів (спеціальні);
- технічні засоби, запозичені з інших наук або галузей знань, але пристосовані для вирішення спеціальних криміналістичних завдань;
- технічні засоби, запозичені з інших наук або галузей знань, які застосовуються для забезпечення розслідування злочинів без конструктивних змін.
2. За цільовим призначенням:
- технічні засоби, які використовує слідчій або спеціаліст-криміналіст з метою виявлення, вилучення та фіксації доказів;
- технічні засоби, що використовуються для дослідження речових доказів під час проведення криміналістичних експертиз;
- технічні засоби, що використовуються для фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій;
- технічні засоби, що використовуються для попередження правопорушень.
3. За спеціальним призначенням:
- засоби фото- та відео записуючої техніки;
- засоби звукозаписуюючої техніки;
- засоби роботи з матеріальними слідами з метою їх виявлення, фіксації та подальшого дослідження;
- засоби аналітичні роботи;
- пошукові засоби;
- засоби збирання, збереження та оброблення інформації;
- допоміжні засоби.
4. За видом технічного засобу:
- пристрої та апаратура;
- інструменти та обладнання;
- прилади та матеріали;
- комплекти науково-технічних засобів.
5. За місцем використання технічного засобу:
- засоби "польової криміналістики", тобто використання яких в ході розслідування передбачено поза межами кабінету слідчого (лабораторії експерта);
- засоби лабораторної (кабінетної) техніки.
6. За суб'єктом використання:
- технічні засоби, що використовуються слідчими (технічне забезпечення слідчого, техніка слідчого);
- технічні засоби оперативно-розшукової діяльності;
- технічні засоби експертного дослідження (експертна техніка, техніка спеціаліста);
- технічні засоби криміналістичної профілактики.
6.1. Технічні засоби, що використовуються слідчими дозволяють вирішувати завдання із виявлення, фіксації, дослідження, подання і демонстрації доказів. До загальних технічних засобів, що використовує слідчий, належать: засоби освітлення, вимірювання, фіксації, дослідження і концентрації криміналістичної інформації, а також оптичні засоби.
Засоби освітлення, чи освітлювальна техніка, застосовується для штучного освітлення ділянок місцевості, закритих приміщень, предметів або людей під час судово-слідчої і профілактичної діяльності. Як такі засоби застосовують стаціонарні і переносні джерела освітлення побутового або спеціального призначення. Засоби освітлення, залежно від характеру спектра випромінювання поділяють на: звичайні, ультрафіолетові, інфрачервоні та лазерні.
Оптичні засоби - прилади, які використовуються для виявлення таких джерел інформації, які не сприймаються оком людини. До оптичних засобів можемо віднести лупи різної кратності збільшення і призначення (дактилоскопічна, вимірювальна, текстильна з підсвічуванням для роботи зі слідами, бінокулярна), мікроскопи (біологічні, металографічні, порівняльні, люмінесцентні, поляризаційні, вимірювальні, стереоскопічні)
Засоби вимірювання, або вимірювальна техніка, застосовується для вирішення наступних завдань: для вимірювання довжини (лінійки, складні метри, рулетки, штангенциркулі, мікрометри); для вимірювання кутів (транспортир, кутомір, кутомірні сітки); для вимірювання площ (метричні сітки); для вимірювання об'єму рідких тіл (мензурки, міри); для вимірювання маси тіла (ваги різних класів); для визначення пружності тіл (твердоміри, манометри).
Засоби фіксації - це прилади, апаратура, технічні комплекти, матеріали, за допомогою яких можна зафіксувати на матеріальному носії джерело інформації, скопіювати, змоделювати, або законсервувати їх. Взагалі поняття "засоби фіксації" можна трактувати дуже широко, оскільки застосування названих засобів є фіксацією джерела. В подальшому використання засобів фіксації дозволяє вирішувати ідентифікаційні завдання.
Засоби концентрації та обробки криміналістичної інформації. Необхідність у збиранні та концентрації інформації про кримінальні правопорушення, які вчинені у минулому, для вирішення нагальних потреб при розслідуванні, виникла ще на етапі зародження криміналістики, оскільки досвід минулого завжди був прикладом для пізнання теперішнього. Засобами концентрації стали обліки і картотеки різних слідів злочинів, осіб, які раніше вчинили злочини, колекції засобів вчинення злочинів і предметів з їх слідами. З початком комп'ютеризації правоохоронної діяльності і всього процесу кримінального судочинства виникли нові засоби збирання, зберігання і обробки інформації. Засобами обробки, концентрації і зберігання інформації є технічні комплекси електронно-обчислювальної техніки, забезпеченні технічними програмними засобами, що дозволяють вводити вихідну інформацію, обробляти і зберігати її.
6.2. Технічні засоби оперативно-розшукової діяльності. За цільовим призначенням вони являють собою в основному засоби польової криміналістики, тобто апаратуру, пристрої, матеріали і приладдя, що застосовуються безпосередньо не тільки оперативними працівниками, а й слідчими в ході розслідування кримінальних правопорушень. Технічні засоби оперативно-розшукової діяльності за їх ознаковою сутністю прийнято поділяти на три види:
Оперативна техніка - це система технічних засобів, які застосовуються в оперативній діяльності, головним чином, негласно, інколи - до початку досудового розслідування.
Спеціальна техніка - технічні засоби, до яких відносяться прилади, пристрої, матеріали та речовини, які слугують для збирання інформації негласними методами. Такі засоби характеризуються невеликими розмірами, як правило маскуються під побутові предмети обстановки, одягу або знаряддя праці, працюють дистанційно або в автономному режимі.
Спеціальні засоби - гумові кийки, наручники, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети тощо.
Основною відмінністю оперативної техніки від криміналістичної техніки є не якісні характеристики технічного засобу, а процесуальні та методичні аспекти її використання. Криміналістична техніка, на відміну від оперативної, застосовується в ході проведення слідчих (розшукових) дій, а результати її застосування породжують процесуальні джерела доказів.
6.3. Технічні засоби експертного дослідження. Експертно-криміналістичні підрозділи мають лабораторії певного профілю, який визначається залежно від категорії виконуваних досліджень. В них сконцентрована експертна техніка для проведення дактилоскопічних, трасологічних, балістичних досліджень, техніко-криміналістичних досліджень документів, рукописних текстів, холодної зброї, тощо. Профіль лабораторії визначається специфікою технічного обладнання і методами дослідження. Технічні засоби експертного дослідження можна класифікувати таким чином: вимірювальна техніка, засоби освітлення та відтворення зображення, лабораторна та мікроскопічна техніка, технічні засоби дослідження в невидимих променях, засоби дослідження мікрочасток і запахів, засоби комп'ютеризації і автоматизації.
Вимірювальна техніка - це прилади призначені для складних і точних вимірів твердих тіл, газоподібних об'єктів, порожнин, температур та мікрооб'єктів. Вимірювальна техніка експертних лабораторій насамперед характеризується можливістю проведення вимірів будь-яких фізичних тіл в агрегатних станах.
Засоби освітлення - це люмінесцентні лампи, лампи накалювання, а також джерела ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського та лазерного освітлення. Категорія та потужність джерела освітлення обирається залежно від конкретної ситуації та вирішуваних експертом завдань.
Засоби відтворення зображення - забезпечують відтворення досліджуваного об'єкта, його характеристик, результатів дослідження. Отримання зображення передбачає використання різноманітних методів, але до найбільш традиційних відноситься фотографування, термографія, голографія, тощо.
Лабораторна техніка - прилади та пристрої, які виступають як допоміжні засоби для проведення досліджень об'єктів. До лабораторної техніки можемо віднести засоби упаковування та зберігання речових доказів, пінцети, лупи, штативи, джерела енергії, засоби нагрівання, моделювання, тощо.
Мікроскопічна техніка - є обов'язковим елементом будь-якої лабораторії та невід'ємним інструментарієм експерта. Незалежно від профілю досліджень експертні лабораторії оснащені оптичними (біологічні, люмінесцентні, ультрафіолетові, металографічні поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні), електричними, скануючими та тунельними мікроскопами.
Засоби дослідження мікрочасток і запахів - це комплекти оптичних приладів та мікроінструментів, призначених для роботи з мікрооб'єктами, а також комплекти (одорологічна валіза) для дослідження запахових слідів за допомогою фізичних та хімічних методів.
Засоби комп'ютеризації та автоматизації - система технічних засобів, яка дозволяє проводити формування індивідуальних та галузевих банків даних, отримання довідкової інформації, створення видових методик дослідження.
Слід враховувати той факт, що під час проведення дослідження експерт може використовувати засоби і методи з будь-яких галузей науки і техніки, залучення яких необхідне для повного вирішення поставлених перед ним завдань, тому надати вичерпну класифікацію засобів експертної техніки практично неможливо.
6.4. Технічні засоби криміналістичної профілактики. Засоби криміналістичної профілактики доцільно класифікувати за видами профілактичних завдань на такі групи:
- технічні засоби, що використовуються для виявлення фактів, які сприяли вчиненню або приховуванню кримінальних правопорушень;
- технічні засоби захисту об'єктів від злочинних посягань;
- технічні засоби, що створюють умови виникнення на місці вчинення кримінального правопорушення додаткових слідів;
- технічні засоби отримання інформації про кримінальні правопорушення, що готуються;
- технічні засоби вчинення активного психологічного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень.