63. Поняття та зміст криміналістичного слідознавства. Види слідів за механізмом слідоутворення.

Трасологія - система наукових положень і практичних рекомендацій щодо застосування криміналістичних засобів і прийомів виявлення, фіксації, дослідження й використання контактних слідів з метою ідентифікації слідоутворюючих об'єктів та встановлення інших обставин розслідуваної події.

Предмет трасології становлять сліди як відображення зовнішньої будови матеріальних об’єктів, пов’язаних з кримінальним правопорушенням; механізм їх утворення; способи їх виявлення та фіксації; принципи та прийоми встановлення їх інформаційного змісту та його використання з метою розслідування та попередження кримінальних правопорушень.

Вивчення слідів має важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя кримінального правопорушення і отримати відомості про суб’єкта, який його застосував (фізичні дані, професійні навички, одяг винного.

.За механізмом утворення сліди поділяються на сліди:

нашарування, відшарування,

локальні, периферичні,

об’ємні та поверхневі.

Слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від слідоутворюючого об’єкта та нашарування їх на слідосприймаючому. Типовими прикладами цього виду слідів є потожирові сліди пальців рук, сліди забрудненої підошви взуття тощо.

Слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від слідосприймаючого об’єкта. Характерними сліда ми цього виду є, наприклад, сліди пальців рук, що доторкнулися до свіжовикрашеної поверхні будь якого об’єкта.

Локальний слід утворюється у місці контакту, а периферич ний – за його межами. У першому випадку – це слід взуття в межах контакту, а в другому – сліди пилу на підлозі за межами підошви взуття.

Об’ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта в об’ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об’єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується.

Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об’єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть належати, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.

Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди — це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.

63. Поняття й класифікація слідчих ситуацій.

У криміналістиці слідчу ситуацію розглядають в широкому і вузькому розуміннях. У широкому розумінні слідча ситуація являє собою сукупність усіх умов, що впливають на розслідування і визначають його особливості..

Практично більш значущим є поняття слідчої ситуації у вузькому розумінні — як характеристики інформаційних даних, котрі має слідство на конкретному етапі розслідування. По кожній конкретній кримінальній справі на даний момент є певна (різна для окремих справ кількість інформації, необхідна для успішного розслідування.

Слідча ситуація має динамічний характер.(На неї впливають різні чинники, внаслідок чого може відбуватися її зміна. Залежно від обсягу наявної доказової інформації формуються сприятливі або несприятливі ситуації.

Найбільш повно слідчу ситуацію можна класифікувати наступним чином:

Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої інформації. Ситуація стає сприятлива, коли для її вирішення потрібно тільки забезпечити раціональну реалізацію можливостей (слідчих, оперативно-розшукових, громадських, організаційних).

Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її вирішення необхідно визначити заходи впливу, прийняти тактичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація частіше за все характеризується відсутністю достатньої інформації для її вирішення. Дії слідчого спрямовані на збирання інформації з метою її дослідження та введення до кримінального процесу.

При конфліктній ситуації інтереси слідчого та учасників процесу розслідування не співпадають (наприклад, обвинувачений прагне приховати сліди злочину, не нести за нього відповідальність і т. ін.).

Безконфліктна слідча ситуація виникає, коли інтереси учасників розслідування співпадають.

Типова ситуація складається, коли при розслідуванні злочину діють загальні закономірності механізму вчинення злочину, утворення джерел доказової інформації. Для вирішення типових ситуацій застосовують заздалегідь розроблені програми діяльності слідчого, дізнавача.

Специфічна слідча ситуація складається за характерним збігом обставин, які потребують вибору нетипових засобів і тактичних прийомів вирішення.

Початкові слідчі ситуації виникають на стадії порушення кримінальної справи та на початковому етапі її розслідування.

Проміжні ситуації характерні для подальшого етапу розслідування (робочого етапу), вони можуть бути різних видів.

Кінцеві ситуації виникають при завершенні розслідування, оцінці його результатів, вони визначають, як закінчилося розслідування, які проблеми виникли у зв'язку з цим. Вирішення кінцевих ситуацій передбачає таку діяльність слідчого, яка завершує процес розслідування.