
- •1. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •2. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •3.Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •4. Види судових експертиз
- •5. Види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
- •6. Використання спеціальних знань в ході розслідування економічних злочинів.
- •За характером інформації:
- •15. Криміналістична характеристика зґвалтувань.
- •16. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •17. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених неповнолітніми
- •18. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки руху
- •19. Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
- •Криміналістична характеристика розбоїв.
- •22. Криміналістична характеристика хуліганств.
- •23. Криміналістична характеристика шахрайств.
- •25. Механізм слідоутворення. Поняття та види слідів.
- •26. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •3) Визначення часу, черговості, місця допиту, способу виклику на допит;
- •28. Організація й тактика допиту потерпілого у безконфліктних слідчих ситуаціях.
- •29. Організація й тактика обшуку в офісному приміщенні.
- •32. Організація й тактика огляду трупа.
- •33. Організація й тактика освідування
- •34. Організація й тактика пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками.
- •35. Організація й тактика пред’явлення для впізнання особи.
- •37. Організація й тактика слідчого експерименту.
- •40. Особливості початкового етапу розслідування згвалтувань.
- •Особливості початкового етапу розслідування квартирних крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування масових заворушень.
- •6. Отримане повідомлення про заворушення та застосування зброї працівниками органів внутрішніх справ під час зупинення безчинст кримінального впливу.
- •Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні статевих злочинів.
- •Особливості призначення експертиз при розслідуванні хуліганств.
- •Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні хуліганств.
- •Підготовка до проведення огляду місця події.
- •1.1Підготовка до виїзду на місце події:
- •1.2 Підготовка на місці події, де головна роль належить слідчому:
- •2.2. На стадії детального огляду:
- •3. На заключному етапі огляду місця події слідчий:
- •49. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •51. Поняття і предмет криміналістики. Закономірності, що вивчаються криміналістикою.
- •52. Поняття і сутність ідентифікації особи за ознаками зовнішності . Описання зовнішності особи методом «словесного портрету».
- •53. Поняття й сутність криміналістичної ідентифікації.
- •54. Поняття й сутність криміналістичної методики.
- •55. Поняття і сутність криміналістичної тактики.
- •62. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Поняття та зміст криміналістичного зброєзнавства.
- •Поняття та зміст криміналістичного слідознавства. Види слідів за механізмом слідоутворення.
- •Поняття й класифікація слідчих ситуацій.
- •Поняття та предмет одорології. Наукові основи одорології.
- •Поняття та предмет судової балістики. Завдання балістичних досліджень.
- •Поняття та предмет техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків
- •70. Поняття та сутність дактилоскопії. Властивості папілярних візерунків. Види дактилскопічних досліджень.
- •71. Поняття та сутність криміналістичної тактики.
- •Структура криміналістичної тактики:
- •73. Поняття, класифікація та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •74. Початковий етап розслідування шахрайства
- •75. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Властивості почерку. Загальні та особливі ознаки почерку.
- •76. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Загальні та окремі ознаки почерку.
- •77. Система ознак зовнішності людини. Метод описання зовнішності “словесний портрет”.
- •1. За принципом належності до людського організму
- •2. За особливостями прояву властивостей зовнішності людини
- •3. За часом існування
- •4. За ступенем змінення в часі
- •6. За ступенем наочності
- •78. Сліди рук як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •79. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •80. Структура окремої методики розслідування злочинів.
- •81. Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •82. Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •83. Тактика допиту в конфліктній слідчій ситуації.
- •Тактика допиту неповнолітніх.
52. Поняття і сутність ідентифікації особи за ознаками зовнішності . Описання зовнішності особи методом «словесного портрету».
Габітоскопія (габітологія)- це галузь криміналістичної техніки, що досліджує закономірності відображення ознак зовнішності людини на різних носіях інформації, розробляє рекомендації щодо застосування техніко-криміналістичних засобів та методів збирання, дослідження та використання даних про зовнішність з метою встановлення істини у кримінальному провадженні.
Метою ідентифікації людини за ознаками зовнішності є встановлення її особистості при здійсненні кримінального провадження.
Габітоскопія широко використовується в криміналістичній реєстрації, для розшуку підозрюваних, що переховуються від слідства, зниклих без вісти осіб, а також під час експертного ототожнення живих осіб та трупів.
Криміналістична ідентифікація людини є можливою завдяки таким властивостям її зовнішнього вигляду: індивідуальність, відносна стійкість та рефлекторність.
Індивідуальність проявляється в неповторності форм, розмірів і особливостей зовнішніх частин тіла, які в свою чергу також володіють сукупністю ознак, зокрема, розмірами, розміщенням, конфігурацією тощо.
Відносна стійкість індивідуальних ознак. Це пов'язано з тим, що протягом життя деякі ознаки зовнішності піддаються віковим і патологічним змінам. Останні можуть бути більш або менш значними, але в певний проміжок часу сукупність ознак зовнішності людини неповторна, індивідуальна. Найбільш стійкі - це анатомічні ознаки зовнішності (форма голови і тд).
Ще однією властивістю ознак зовнішності людини є рефлекторність, тобто здатність достовірно відображатися на різних носіях інформації, а саме: матеріальних (об'єктивних) - малюнках, фотографіях, відеозаписах, рентгенівських знімках, кісткових залишках (переважно череп), посмертних масках, зліпках тощо та ідеальних (суб'єктивних), тобто в свідомості інших людей, що дозволяє здійснювати опис прикмет людини за методом "словесного портрету", складати суб'єктивні портрети тощо.
У криміналістиці під словесним портретом розуміють систему опису зовнішності людини з метою її кримінальної реєстрації, розшуку та ідентифікації за зовнішніми ознаками.
Словесний портрет як метод опису людини за ознаками зовнішності був розроблений А. Бертильйоном у 19 ст.
Головними принципами словесного портрета є повнота і системність (послідовність) опису.
Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (наприклад, постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, манера поведінки) і одягу.
Принцип системності означає:
1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;
2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом "від загального - до окремого", "зверху донизу"
3) обов'язкове використання спеціальної термінології.
4) опис частин голови спереду і в профіль.
Для повноти опису зовнішності людини відпрацьована певна послідовність його проведення, і полягає у наступному:
1. Фіксуються ознаки, що характеризують загальнофізичні елементи зовнішності: стать (чоловіча, жіноча), вік (дитячий - до 12 років, підлітковий - 13-16 років, юнацький - 17-21 рік, молодий - 22-35 років, середній -36-60 років, похилий - 61-75 років та старезний), національність (в криміналістиці виділяють такі типи обличчя: європейський, монгольський, кавказький та середньоазіатський), зріст (для чоловіків: низький - до 160 см, середній - до 170 см, високий - до 180 см; для жінок ці параметри зменшені на 8-11 см), статура (атлетична, коренаста, середня, слабка).
2. Вказуються анатомічні ознаки окремих областей тіла й елементів, починаючи від загального до окремого. Наприклад, спочатку фігура в цілому, голова в цілому, волосся, обличчя в цілому, чоло, брови, очі і тд.
3. Описуються функціональні ознаки (постава, хода, жестикуляція, міміка, голос, мова, манера поведінки).
4. Зазначаються відомості про супутні ознаки.( одяг та інші носильні предмети )
5. За наявності, вказуються особливі прикмети (сліди віспи, родимі плями, бородавки, шрами, татуювання тощо).