
- •1. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •2. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •3.Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •4. Види судових експертиз
- •5. Види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
- •6. Використання спеціальних знань в ході розслідування економічних злочинів.
- •За характером інформації:
- •15. Криміналістична характеристика зґвалтувань.
- •16. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •17. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених неповнолітніми
- •18. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки руху
- •19. Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
- •Криміналістична характеристика розбоїв.
- •22. Криміналістична характеристика хуліганств.
- •23. Криміналістична характеристика шахрайств.
- •25. Механізм слідоутворення. Поняття та види слідів.
- •26. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •3) Визначення часу, черговості, місця допиту, способу виклику на допит;
- •28. Організація й тактика допиту потерпілого у безконфліктних слідчих ситуаціях.
- •29. Організація й тактика обшуку в офісному приміщенні.
- •32. Організація й тактика огляду трупа.
- •33. Організація й тактика освідування
- •34. Організація й тактика пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками.
- •35. Організація й тактика пред’явлення для впізнання особи.
- •37. Організація й тактика слідчого експерименту.
- •40. Особливості початкового етапу розслідування згвалтувань.
- •Особливості початкового етапу розслідування квартирних крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування масових заворушень.
- •6. Отримане повідомлення про заворушення та застосування зброї працівниками органів внутрішніх справ під час зупинення безчинст кримінального впливу.
- •Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні статевих злочинів.
- •Особливості призначення експертиз при розслідуванні хуліганств.
- •Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні хуліганств.
- •Підготовка до проведення огляду місця події.
- •1.1Підготовка до виїзду на місце події:
- •1.2 Підготовка на місці події, де головна роль належить слідчому:
- •2.2. На стадії детального огляду:
- •3. На заключному етапі огляду місця події слідчий:
- •49. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •51. Поняття і предмет криміналістики. Закономірності, що вивчаються криміналістикою.
- •52. Поняття і сутність ідентифікації особи за ознаками зовнішності . Описання зовнішності особи методом «словесного портрету».
- •53. Поняття й сутність криміналістичної ідентифікації.
- •54. Поняття й сутність криміналістичної методики.
- •55. Поняття і сутність криміналістичної тактики.
- •62. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Поняття та зміст криміналістичного зброєзнавства.
- •Поняття та зміст криміналістичного слідознавства. Види слідів за механізмом слідоутворення.
- •Поняття й класифікація слідчих ситуацій.
- •Поняття та предмет одорології. Наукові основи одорології.
- •Поняття та предмет судової балістики. Завдання балістичних досліджень.
- •Поняття та предмет техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків
- •70. Поняття та сутність дактилоскопії. Властивості папілярних візерунків. Види дактилскопічних досліджень.
- •71. Поняття та сутність криміналістичної тактики.
- •Структура криміналістичної тактики:
- •73. Поняття, класифікація та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •74. Початковий етап розслідування шахрайства
- •75. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Властивості почерку. Загальні та особливі ознаки почерку.
- •76. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Загальні та окремі ознаки почерку.
- •77. Система ознак зовнішності людини. Метод описання зовнішності “словесний портрет”.
- •1. За принципом належності до людського організму
- •2. За особливостями прояву властивостей зовнішності людини
- •3. За часом існування
- •4. За ступенем змінення в часі
- •6. За ступенем наочності
- •78. Сліди рук як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •79. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •80. Структура окремої методики розслідування злочинів.
- •81. Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •82. Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •83. Тактика допиту в конфліктній слідчій ситуації.
- •Тактика допиту неповнолітніх.
-
Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кримінальна відповідальність за скоєння якого передбачена ст. 185 КК України, є найпоширенішим злочином.
Елементами криміналістичної характеристики крадіжки є:
1) способи підготовки, скоєння та приховування крадіжок;
2) типові сліди крадіжок;
3) місце, час скоєння крадіжок;
4) предмет злочинного посягання;
5) особа злочинця.
Підготовка до скоєння крадіжок, як правило, включає:
o підбір співучасників: надійних і відданих з точки зору поведінки в різних ситуаціях; які мають злочинний; мають злочинний авторитет і здатних вирішувати питання про розподіл сфер діяльності організованих злочинних груп; володіють фізичною силою, навичками володіння зброєю, прийомами боротьби тощо; володіють певними професійними навичками; володіють відомостями про діяльність підприємств, організацій, установ; мають у своєму розпорядженні добре налагоджені канали збуту викраденого; мають в особистому користуванні транспорт, приміщення для зберігання викраденого тощо.
o збір відомостей про об'єкт злочинного посягання (підприємства, організації, установи, квартири, дачі, транспортні засоби, гаражі тощо), встановлення наявності в ньому певного майна, цінностей та місць їх зберігання.
o придбання технічних засобів (радіоапаратури, наборів інструменту, ключів), транспорту, виготовлення спеціального устаткування.
o пошук місць зберігання (приховування) і каналів збуту викраденого, а також осіб і організацій, яким необхідно викрадене майно; підготовка документів, за допомогою яких створюються "правові" передумови легалізації викраденого. Дані про способи скоєння крадіжок включають в себе відомості про шляхи та способи проникнення злочинців на місце скоєння злочину, способи заволодіння майном тощо. Ці способи дуже різноманітні, вибір злочинцем способу крадіжки визначається його злочинними і професійними навичками, обстановкою на об'єкті крадіжки, наявністю необхідних технічних і транспортних засобів і т. д.
Способи скоєння крадіжок доцільно об'єднати в дві основні групи: пов'язані і не пов'язані з незаконним проникненням у житло, приміщення або інше сховище. У свою чергу, крадіжки, пов'язані з незаконним проникненням, можуть бути:
o з подоланням замикаючих пристроїв, перешкод і сховищ.
о при вільному доступі до місця зберігання майна. Проникнення в приміщення за допомогою вільного доступу здійснюється через дах і балкони багатоповерхових будинків; через вікна і двері; з дозволу потерпілих (шляхом зловживання довірою); обманом малолітніх, осіб з психічними розладами тощо.
Типовими прийомами (способами) приховування крадіжок стають виїзд злочинця з населеного пункту, де було скоєно злочини; знищення знарядь і слідів злочину; укриття знарядь скоєння злочину; швидкий збут викраденого або його укриття; викидання викраденого майна при виникненні небезпеки викриття; дача неправдивих показань, відмова від надання показань; вплив на очевидців, свідків, потерпілих з метою дачі ними неправдивих показань або відмови від дачі показань тощо.
Типові сліди крадіжок.
На місці крадіжки нерідко залишаються матеріальні сліди, що розкривають характер діяльності злочинців із підготовки, скоєння і приховування злочину. На кнопках дзвінків, ліфтів залишаються сліди пальців рук, частинці пластиліну, різноманітні нашарування мікрооб'єктів, сліди губної помади, інших барвників. При проникненні в квартиру шляхом видавлювання двері на її поверхні залишаються сліди знарядь злому та інструментів, взуття, нашарування різних речовин, сліди пальців і долонь рук, волосся, волокна, шматочки ниток тощо.
У самих приміщеннях нерідко вдається виявити сліди пальців рук, взуття, предмети і речі, залишені злочинцями; предмети одягу, дрібні речі, недопалки, залишки їжі, слина, піт, лупа, інші виділення людського організму. Вилучення таких слідів сприяє розкриттю злочинів і викриттю злочинця.
Відомості про місце і час скоєння крадіжки.
Місцями крадіжок чужого майна найчастіше є: квартири, приватні домоволодіння, підприємства, організації, установи, автомобілі, дачні будиночки, готелі, гуртожитки, вокзали, станції, потяги, місця загального користування (гардероби, роздягальні, службові приміщення і т.д.).
Для розкриття, розслідування та попередження крадіжок важливо встановити час їх скоєння. Наприклад, дев'ять з десяти квартирних крадіжок вчиняються з 9-ї до 17-ї години у робочі дні тижня, більше половини - влітку; крадіжки з крамниць, комор - у вечірні та нічні часи, в святкові або вихідні дні; значна кількість кишенькових крадіжок вчиняються вранці та у вечірні години, години "пік", коли виникає сприятлива для цього ситуація у міському транспорті, крамницях, на ринках та в інших багатолюдних місцях.
Предмет злочинного посягання різниться залежно від низки обставин: життєвого рівня громадян, їх платоспроможності, попиту на певні предмети і т. д. На вибір викрадає часто впливає не стільки номінальна ціна виробу або предмету, скільки його дефіцитність, можливість швидкої реалізації, висока дохідність. На вибір предмета крадіжки також впливає обраний спосіб її скоєння. Під час квартирних крадіжок, як правило, викрадаються гроші (в тому числі іноземна валюта), мобільні телефони, коштовності, антикваріат, предмети релігійного культу, імпортна відео -, аудіо -, теле - і радіоапаратура, персональні комп'ютери, одяг, взуття та інші предмети господарсько-побутового призначення, в тому числі й продукти харчування. Предметом кишенькових крадіжок є гроші, а також коштовності, мобільні телефони, відеокамери, фотоапарати, портативні магнітофони, які викрадають з сумок, портфелів тощо.
Характерними рисами для осіб, які скоюють крадіжки, є стійка антисуспільна спрямованість, навички; наявність судимостей за скоєння крадіжок чи інших корисливих злочинів; відсутність постійного місця проживання, постійного джерела легальних доходів.
Злочинців, які скоюють крадіжки, можна умовно поділити на такі групи:
o примітивні: скоюють крадіжку без застосування технічних засобів під впливом якоїсь ситуації, обставин (чужі речі залишилися без догляду, свідків не має) та намагаються скоріше зникнути з місця скоєння злочину.
o кваліфіковані (мають певні антисуспільні установки).
o професійні, для яких крадіжки є основним джерелом існування, як правило, раніше судимі.