- •1. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •2. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •3.Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •4. Види судових експертиз
- •5. Види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
- •6. Використання спеціальних знань в ході розслідування економічних злочинів.
- •За характером інформації:
- •15. Криміналістична характеристика зґвалтувань.
- •16. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •17. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених неповнолітніми
- •18. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки руху
- •19. Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
- •Криміналістична характеристика розбоїв.
- •22. Криміналістична характеристика хуліганств.
- •23. Криміналістична характеристика шахрайств.
- •25. Механізм слідоутворення. Поняття та види слідів.
- •26. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •3) Визначення часу, черговості, місця допиту, способу виклику на допит;
- •28. Організація й тактика допиту потерпілого у безконфліктних слідчих ситуаціях.
- •29. Організація й тактика обшуку в офісному приміщенні.
- •32. Організація й тактика огляду трупа.
- •33. Організація й тактика освідування
- •34. Організація й тактика пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками.
- •35. Організація й тактика пред’явлення для впізнання особи.
- •37. Організація й тактика слідчого експерименту.
- •40. Особливості початкового етапу розслідування згвалтувань.
- •Особливості початкового етапу розслідування квартирних крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування масових заворушень.
- •6. Отримане повідомлення про заворушення та застосування зброї працівниками органів внутрішніх справ під час зупинення безчинст кримінального впливу.
- •Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні статевих злочинів.
- •Особливості призначення експертиз при розслідуванні хуліганств.
- •Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні хуліганств.
- •Підготовка до проведення огляду місця події.
- •1.1Підготовка до виїзду на місце події:
- •1.2 Підготовка на місці події, де головна роль належить слідчому:
- •2.2. На стадії детального огляду:
- •3. На заключному етапі огляду місця події слідчий:
- •49. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •51. Поняття і предмет криміналістики. Закономірності, що вивчаються криміналістикою.
- •52. Поняття і сутність ідентифікації особи за ознаками зовнішності . Описання зовнішності особи методом «словесного портрету».
- •53. Поняття й сутність криміналістичної ідентифікації.
- •54. Поняття й сутність криміналістичної методики.
- •55. Поняття і сутність криміналістичної тактики.
- •62. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Поняття та зміст криміналістичного зброєзнавства.
- •Поняття та зміст криміналістичного слідознавства. Види слідів за механізмом слідоутворення.
- •Поняття й класифікація слідчих ситуацій.
- •Поняття та предмет одорології. Наукові основи одорології.
- •Поняття та предмет судової балістики. Завдання балістичних досліджень.
- •Поняття та предмет техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків
- •70. Поняття та сутність дактилоскопії. Властивості папілярних візерунків. Види дактилскопічних досліджень.
- •71. Поняття та сутність криміналістичної тактики.
- •Структура криміналістичної тактики:
- •73. Поняття, класифікація та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •74. Початковий етап розслідування шахрайства
- •75. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Властивості почерку. Загальні та особливі ознаки почерку.
- •76. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Загальні та окремі ознаки почерку.
- •77. Система ознак зовнішності людини. Метод описання зовнішності “словесний портрет”.
- •1. За принципом належності до людського організму
- •2. За особливостями прояву властивостей зовнішності людини
- •3. За часом існування
- •4. За ступенем змінення в часі
- •6. За ступенем наочності
- •78. Сліди рук як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •79. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •80. Структура окремої методики розслідування злочинів.
- •81. Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •82. Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •83. Тактика допиту в конфліктній слідчій ситуації.
- •Тактика допиту неповнолітніх.
28. Організація й тактика допиту потерпілого у безконфліктних слідчих ситуаціях.
Процесуальний порядок допиту свідка і потерпілого визначається статтями 224-225 КПК України.
У ході готування до проведення допиту свідка і потерпілого слідчий керується викладеними вище загальними положеннями тактики проведення допиту.
Необхідно врахувати, що свідок або потерпілий, на відміну від обвинуваченого і підозрюваного, зобов'язаний не тільки з'явитися за викликом слідчого, а й дати правдиві свідчення.
Перед початком допиту слідчий повинен роз'яснити потерпілому зміст ст. 56 КПК .
У протоколі мусить бути відмітка про роз'яснення вимог статей 56, 57 КГІК (про права та обов'язки, засвідчена підписом допитуваного потерпілого). Якщо зазначену вимогу виконано не було, показання потерпілого вважаються такими, що одержані з порушенням вимог закону, і не матимуть значення.
Порядок допиту потерпілого:
-
встановлення особи потерпілого, що з'явився за викликом;
-
роз'яснення змісту статей 56, 57 КПК (права та обов’язки)
-
попередження про кримінальну відповідальність за за-відомо неправдиві показання (ст. 384 КК) встановлення стосунків потерпілого з іншими учасниками процесу, якщо такі відомі йому;
-
пропозиція викласти відомі йому факти, що стосуються обставин справи;
-
постановка у необхідних випадках доповнювальних, уточнювальних і контрольних запитань;
-
попередження в кінці допиту (в необхідних випадках) про нерозголошення даних попереднього розслідування (ст. 387 КК).
-
Ознайомлення з протоколом допиту та підпис потерпілого на ньому.
Необхідно врахувати, що давати показання - це право, а не обов'язок потерпілого. Тому потерпілий, який погодився давати показання, попереджується тільки про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК.
Тактичні особливості допиту потерпілого обумовлюються його процесуальним становищем і психічним станом на момент сприйняття подій, що мали місце.
Оскільки потерпілий володіє більшою інформацією про обставини справи, ніж інші учасники (крім обвинуваченого), розслідування справи дуже часто розпочинається саме з допиту потерпілого.
Потерпілий може озвучувати свої припущення і версії та аргументувати їх.
Оцінюючи показання потерпілого та обираючи тактичні прийоми його допиту, необхідно врахувати його психічний стан у момент сприйняття події.
Переляк, хвилювання, страх і фізичні страждання можуть сприяти спотвореному сприйняттю обставин події та переїм коджати правильному викладові фактів на допиті.
У таких випадках рекомендується відкласти допит потерпілого з метою його заспокоєння та зняття емоційного напруження.
У справах про статеві злочини потерпілі іноді ухиляються від давання показань, або дають їх у неповному обсязі внаслідок небажання компрометувати себе або з почуття сором'язливості. У цих випадках буде доцільним роз'яснити, що справа буде розглядатись у закритому судовому засіданні, або запропонувати власноручно записати показання в протоколі.