22. Криміналістична характеристика хуліганств.

Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ст. 296 КК України).

Характеризується:

1) підвищеною суспільною небезпекою;

2) широким колом джерел ідеальної інформації — свідків, очевидців;

3) заподіянням шкоди, як правило, групі людей;

4) відносною швидкоплинністю події і збереженням джерел інформації

5) часто завдають шкоди особистим інтересам людей, їх здоров’ю, власності, навколишньому середовищу.

6) у своїй більшості хуліганство вчиняється одноособово, без попереднього вивчення місця злочину і особи потерпілого; проте не рідкісні випадки групового вчинення даного виду злочинів, що свідчить про єдину мету і мотиви злочинців.

Спосіб вчинення хуліганства.

Ці дії можуть бути направлені направлені як проти громадського порядку, так і інших суспільних відносин.

а) грубо порушують спокій громадян, нормальний режим роботи підприємств та установ (нецензурна лайка, погрози, шум, зрив масових заходів);

б) публічно порушують норми моралі (оголення частин тіла, цинічні рухи);

в) осквернення громадських місць (цинічні, нецензурні написи):

г) викликають тривогу громадян (неправдивий виклик швидкої допомоги, неправдиве повідомлення про смерть близьких і т.п.);

ТАКОЖ дії, пов’язані головним чином з посяганням на честь, гідність та недоторканість особи: публічні образи; нанесення побоїв; натравлення собак; пошкодження особистого або державного майна (ламання телефонів-автоматів, руйнування огорож, засобів вуличного освітлення і т.п.).

+ Сьогодні отримало розповсюдження телефонне хуліганство, коли телефоном повідомляється про замінування або підкладання вибухових пристроїв в установи, підприємства, організації.

Основні три елементи способів вчинення хуліганства: жест (міміка, цинічний рух, публічне оголення окремих частин тіла, роздягання, пантомімічне зображення нецензурних сцен, дій тощо.), слово (нецензурна лайка, погрози, створення шуму, який призводить до зриву громадських заходів (вигуки, репліки, пісні)), фізична сила (насилля: примусове зв’язування, занурення у воду, биття вікон)

Місце. Найчастіше скоюється в громадських місцях у найрізноманітніших місцях: в парку, ресторані, квартирі, на вулиці і т.д.

Знаряддя . Зазвичай носить випадковий характер, хоча іноді їх пристосовують для використання спеціально. Такими засобами та знаряддями можуть бути вогнепальна та холодна зброя. З числа випадкових предметів найбільш часто використовують порожні або заповнені будь-чим пляшки або їх уламки (частіше — горловина від пляшки), палиці, каміння, предмети меблів — все, що може опинитися на місці злочину.

Сліди. Залишаються як ідеальні, так і матеріальні сліди злочину. Матеріальні сліди в основному виявляються під час огляду місця події. Найбільш типовими з них є: сліди ніг, сліди від дії холодної чи іншої зброї, пошкоджене або знищене майно, сліди крові, а також інші виділення людського організму. Слідами злочину, залишеними на місці події, можуть бути: кров, пошкоджені меблі, одяг чи окремі його частини, сліди рук, ніг і сліди застосування вогнепальної зброї тощо.

Велике значення для розслідування мають ідеальні сліди, що залишилися в свідомості людини — свідків та очевидців, потерпілих тощо.

Особа злочинця. Соціальний «портрет» сучасного хулігана виглядає так: в основному це чоловіки у віці 16-49 років, пік хуліганських дій — 18-30 років, більшість має початкову освіту або незакінчену середню, в основному проживають в містах, 3/4 зловживають спиртним, 1/3 раніше судимі.

Серед осіб, які вчинили хуліганство, можна виділити три групи хуліганів: злісні (раніше судимі за хуліганство або інші злочини); випадкові (раніше не допускали протиправних вчинків); що відносяться до середньої групи (схильні до вживання (хоча й не надмірного) алкоголю, характеризуються на роботі і в побуті негативно).