4.Матеріали для аудиторної роботи студента.

№

Послідовність дій

Критерії правильного виконання

Розклинювання зубів (в разі щільного контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями зубів утворився невеликий проміжок.

Встановлення металевої матриці (для захисту апроксимальної поверхні сусіднього зуба від випадкових пошкоджень під час препарування).

Апроксимальна поверхня сусіднього зуба захищена металевою матрицею.

Розкриття та розширення каріозної порожнини.

Турбінним наконечником за допомогою фісурного або зворотньоконусного бору через жувальну поверхню трепанувати тверді тканини зуба в проекції каріозної порожнини. Розширити каріозну порожнину за допомогою фісурного бору. Працювати бором відповідного діаметру.

Після розкриття каріозної порожнини в межах контактної поверхні виконувати рухи по периметру каріозної порожнини.

Досягти відповідності розміру вхідного отвору розмірам каріозної порожнини.

Каріозна порожнина суха.

Некректомія каріозної порожнини.

За допомогою механічного наконечника, кулястим бором або екскаватором видалити каріозно змінений дентин.

У випадку глибокого карієсу некроектомію дна каріозної порожнини слід проводити обережно за допомогою екскаватора або механічного наконечника на малих обертах.

В разі роботи екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом. У плащовому дентині заглиблення проводять по осі зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструменту. У випадку глибокого карієсу допускається залишити шар пігментованого щільного дентину на дні при хронічному карієсі, та розм’якшеного демінералізованого дентину на дні при гострому карієсі.

Візуальний контроль якості : відсутність пігментації, блиск поверхні дентину. Інструментальний – (за допомогою зонда): стінки та дно каріозної порожнини тверді.

У випадку глибокого карієсу допускається наявність розм’якшеного дентину , який не втратив зв’язку з підлеглими тканинами на дні каріозної порожнини.

Формування каріозної порожнини проводять при використанні матеріалів з поганими адгезивними властивостями.

За допомогою механічного наконечника фісурним бором на низьких обертах вирівняти бокові стінки і дно основної каріозної порожнини.

Торцевою поверхнею зворотньоконусного бору обробити приясенну стінку. Притримуватись кута в 90º від бокових стінок до приясенної стінки.

Надати приясенній стінці форму пласкої горизонтальної поверхні.

Надати дну пласку форму.

У випадку глибокого карієсу форма дна каріозної порожнини може бути сферичною.

Каріозна порожнина ящикоподібної форми з пласким дном. Бажана форма – трапецієподібна, широкою частиною (основа трапеції) розташована до сусіднього зуба.

Формування додаткової порожнини.

За допомогою турбінного наконечника фісурним бором створити додаткову площину на жувальній поверхні зуба шляхом видалення емалі і поверхневого шару дентину.

Глибина додаткової площини має бути 1,25-1,5 мм;

довжина - у 2 рази більше за довжину основної порожнини;

дно додаткової порожнини повинно бути пласким;

При подальшому пломбуванні каріозної порожнини амальгамою вона повинна бути сформована з суворим дотриманням кутів між дном і стінками:

медіальна або дистальна стінки додаткової порожнини повинні утворювати із дном основної кут 95- 100 °;

кут між приясенною та щічно- язиковими стінками додаткової порожнини повинен бути гострим – 80 – 85°;

Приясенна стінка повинна утворювати кут 80-85° з дном основної порожнини .

Каріозна порожнина овальної або прямокутної форми з горизонтально розташованою додатковою площадкою (сходинкою) на жувальній поверхні, кут „сходинки” між основною і додатковою порожнинами прямий, дещо згладжений.

Обробка емалевого краю.

Фінірними або алмазними головками за допомогою турбінного наконечника зрізати емаль по краю каріозної порожнини під кутом 45°.

При пломбуванні силіко-фосфатними, склоіономерними цементами, амальгамою – згладити емалевий край.

Візуальний контроль якості - наявність скосу емалевого краю.

№

Послідовність дій

Критерії правильного виконання

Розклинювання зубів (в разі щільного контакту між ними) за допомогою дерев’яних або пластмасових клинців.

Між апроксимальними поверхнями сусідніх зубів утворився невеликий проміжок.

Встановлення металевої матриці (для захисту апроксимальної поверхні сусіднього зуба від випадкових пошкоджень під час препарування).

Апроксимальна поверхня сусіднього зуба захищена металевою матрицею.

Розкриття і розширення каріозної порожнини та виведення її на жувальну поверхню за допомогою турбінного наконечника та алмазних борів циліндричної (фісурних) або кулястої форми.

Кулястий бор вводять у каріозну порожнину й уривчастими рухами руки видаляють нависаючу емаль. При роботі фісурним бором його боковими гранями видаляють нависаючі краї емалі, допоки стінки каріозної порожнини не стануть прямовисними.

Вся патологічно змінена емаль видалена, каріозна порожнина розширена до меж здорових тканин, відсутність навислих країв емалі. Створено зручний підхід до основної каріозної порожнини та умови для подальшого формування додаткової порожнини.

Некректомію виконують гострим екскаватором або механічним наконечником з кулястим бором відповідного розміру .

В разі роботи екскаватором його заглиблюють у розм’якшений дентин важелеподібним рухом. У плащовому дентині заглиблення проводять по осі зуба, у навколопульпарному дентині – поперечними рухами інструмента.

При середньому карієсі видаляють каріозно змінений дентин зі стінок і дна каріозної порожнини повністю. При хронічному глибокому карієсі на дні каріозної порожнини дозволяється залишити щільний пігментований дентин.

При гострому глибокому карієсі дозволяється залишати прошарок світлого демінералізованого дентину на дні каріозної порожнини.

Промивання каріозної порожнини водою та антисептиками.

Візуально відмічається блиск поверхні дентину, відсутність пігментації.

При зондуванні стінок і дна каріозної порожнини (крім випадків гострого глибокого карієсу) відчувається тверда, гладка поверхня дентину.

Формування каріозної порожнини проводять при подальшому пломбуванні каріозної порожнини матеріалами з поганими адгезивними властивостями та здійснюється фісурними та зворотньоконусними борами з подальшим створенням основної та додаткової порожнини на жувальній поверхні з наступними параметрами:

- глибина - 1,25 - 1,5 мм;

- довжина - у 2 рази більше за довжину основної порожнини;

- дно додаткової порожнини повинно бути пласким;

При пломбуванні каріозної порожнини амальгамою вона повинна бути сформована з суворим дотриманням кутів між дном і стінками.

- медіальна або дистальна стінки додаткової порожнини повинні утворювати із дном основної кут 95- 100°.

- кут між дном та щічно- язиковими стінками додаткової порожнини повинен бути гострим – 80 – 85°.

Приясенна стінка повинна утворювати кут 80-85° з дном основної порожнини .

При пломбуванні каріозної порожнини композиційними матеріалами формування додаткової порожнини необов’язкове. Перехід між дном та стінками каріозної порожнини формується заокругленим.

Каріозна порожнина овальної або прямокутної форми з горизонтально розташованою додатковою площадкою (сходинкою) на жувальній поверхні.

Обробка емалевого краю.

Фінірними або алмазними головками за допомогою турбінного наконечника обробити краї каріозної порожнини, створивши скос 45°.

При пломбуванні силіко-фосфатними, склоіономерними цементами, амальгамою – згладити емалевий край.

Візуальний контроль якості: - наявність скосу емалевого краю.

Примітка: При ураженні карієсом одночасно обох контактних поверхонь моляра додаткову площину на жувальній поверхні можна сформувати загальною.

При ураженні карієсом контактних поверхонь зубів, розташованих поряд, каріозні порожнини обох зубів бажано препарувати в одне відвідування .

У випадку розташування каріозної порожнини близько ясеневого краю або нижче нього - необхідно провести ретракцію за допомогою ретракційних ниток.Встановити матрицю. Частіше за все використовується металева секційна матриця.